Рішення

від 07.07.2017 по справі 911/1659/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2017 р. Справа № 911/1659/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Бетон

до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплобудсервіс

про стягнення 33 014,78 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 23.05.2017);

ОСОБА_2 (дов. від 19.12.2016);

від відповідача ОСОБА_3 (керівник).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес Бетон (далі - позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплобудсервіс (далі - відповідач) про стягнення 33 014,78 грн заборгованості, з яких: 24 492,80 грн пені, 6 576,16 грн інфляційних втрат та 1 945,82 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання послуг транспортними засобами № 107/У-107-14 від 28.11.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2017 порушено провадження у справі № 911/1659/17, розгляд справи призначено на 07.07.2017.

07.07.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшло пояснення № 0607/17-1 від 06.07.2017 (вх. № 13677/17 від 07.07.2017), згідно якого останній визнав позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 07.07.2017 представники позивача підтримали позов повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Теплобудсервіс (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Експрес Бетон (Виконавець) було укладено договір про надання послуг транспортними засобами № 107/У-107-14, згідно умов якого виконавець зобов'язався надати замовнику в установленому договором порядку завантажувально-розвантажувальні послуги за допомогою крану ДЄК 251 № рег 20584, № зав 4893 з довжиною стріли 22,75 та гусаком 5 м, довжина кабелю підключення крану - 100 метрів, з машиністами (водіями) виконавця (надалі - послуги) на об'єктів замовника, розташованого за адресою: м. Київ, Житловий будинок між вул. Новомастицька та вул. Замковецька (надалі - об'єкт), а замовник - в порядку та на умовах договору та додатків до нього, розраховуватися за надані краном послуги.

Суд встановив, що позивачем, на виконання договору про надання послуг транспортними засобами № 107/У-107-14 від 28.11.2014, за період з 28.11.2014 по 30.04.2015 надано послуги на загальну суму 117 295 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 01.09.2015 (суддя Саванчук С.О.) (а.с. 33-35), яке набрало законної сили 18.09.2015, у справі № 911/3302/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС БЕТОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОБУДСЕРВІС» про стягнення 48 709,53 грн. встановлено, що оскільки відповідач зобов'язання за Договором, у частині оплати вартості послуг, що надані позивачем, виконав частково, станом на дату прийняття рішення суду, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за Договором у розмірі 40 850,00 грн. - різниця між вартістю наданих послуг та розміром часткової оплати; стягнуто з відповідача на користь позивача 40 850 (сорок тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 6 174 (шість тисяч сто сімдесят чотири) грн. 88 коп. пені, 308 (триста вісім) грн. 76 коп. 3% річних, 1 375 (одна тисяча триста сімдесят п'ять) грн. 89 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору .

Суд встановив, що вищезазначена заборгованість була стягнута на підставі судового наказу № 911/3302/15 в примусовому порядку Броварським міськрайонним відділом ДВС в наступному порядку: 12.01.2016 - 5 882,51 грн; 16.02.2016 - 810,23 грн та 1 019,40 грн; 28.11.2016 - 144,94 грн; 26.05.2017 - 42 824,39. Вказані обставини підтверджуються наданою суду банківською випискою (а.с. 36).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач виконав грошове зобов'язання з розрахунку за надані послуги за договором про надання послуг транспортними засобами № 107/У-107-14 від 28.11.2014 у повному обсязі 26.05.2017.

Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 24 492,80 грн пені, 6 576,16 грн інфляційних втрат та 1 945,82 грн 3 % річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг транспортними засобами № 107/У-107-14 від 28.11.2014.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про надання послуг транспортними засобами № 107/У-107-14 від 28.11.2014, позивачем за період з 26.11.2016 по 24.04.2017 нараховано 24 492,80 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За недодержання, передбачених розділом 3 ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ даного договору, строків здійснення оплат. Замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від вартості неоплачених послуг у відповідності з даним договором, за кожний день затримки платежу (п. 7.2 договору).

Суд встановив, що сторонами в порядку ч. 6 ст. 232 ГК України продовжено строк нарахування пені, за кожний день затримки платежу.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 11-12), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 23.07.2015 по 25.05.2017 складає 24 492,80 грн. Відтак, вимога про стягнення 24 492,80 грн пені підлягає задоволенню повністю.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про надання послуг транспортними засобами № 107/У-107-14 від 28.11.2014, позивачем за період з 01.07.2015 по 25.05.2017 нараховано 6 576,16 грн інфляційних втрат та 1 945,82 грн 3 % річних за період з 23.07.2015 по 25.05.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем у поданих розрахунках інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 13-14), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат , нарахованих за період з 01.07.2015 по 25.05.2017 та 3 % річних за період з 23.07.2015 по 25.05.2017 складає 7 030,07 грн інфляційних втрат та 1 943,07 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 6 576,16 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, а вимога про стягнення 1 945,82 грн 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 943,07 грн 3 % річних.

Судом критично оцінюються доводи відповідача щодо неправомірності бездіяльності органу ДВС щодо затримки у перерахуванні грошових коштів позивачу, що виключає правомірність позовних вимог, оскільки вказані обставини не є підставою для припинення зобов'язань відповідача у розумінні глави 50 Цивільного кодексу України.

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, оскарження зазначеної вище бездіяльності органу ДВС у встановленому законодавством порядку відповідачем.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 492,80 грн пені, 6 576,16 грн інфляційних втрат та 1 943,07 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплобудсервіс (07400, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 32128867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Бетон (03115, м. Київ, вул. Святошинська, будинок 34 А; ідентифікаційний код 33943105) 24 492 (двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто дві гривні) 80 коп. пені, 6 576 (шість тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень) 16 коп. інфляційних втрат, 1 943 (одну тисячу дев'ятсот сорок три гривні) 07 коп. 3 % річних та 1 599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень) 87 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 12.07.2017

Суддя П.В.Горбасенко