Рішення

від 06.07.2017 по справі 910/5711/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017Справа №910/5711/17

За позовом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія Інноваційного бізнесу

про стягнення 2519188,21 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія Інноваційного бізнесу про стягнення 2519188,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.01.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві земельну ділянку, загальною площею 9,2 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1., а відповідач зобов'язався сплатити позивачеві грошові кошти.

В подальшому, у зв'язку із не виконанням відповідачем зобов'язань з повної оплати вартості земельної ділянки, позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки. Так рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2011 у справі №12/178-11 позов Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області задоволено в повному обсязі.

В ході виконання зазначеного рішення суду, позивачеві стало відомо, що земельну ділянку загальною площею 9,2 га, кадастровий номер НОМЕР_1 розділено на 8 окремих земельних ділянок, які на теперішній час перебувають у власності ОСОБА_1 на підставі договорів дарування земельних ділянок.

Так, позивач стверджує, що відповідач відчужив на користь третьої особи вказані земельні ділянки не сплативши позивачеві грошові кошти за договором купівлі-продажу земельної ділянки в розмірі 2519188,21 грн. внаслідок чого позивач поніс збитки на вказану суму, оскільки не отримав доходу від продажу зазначеної земельної ділянки.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 2519188,21 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначив, що позивачем належним чином не доведено наявності зв'язку між діями відповідача щодо непогашення заборгованості за договором та понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.01.2009 між Великодимерською селищною радою Броварського району Київської області (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лабораторія Інноваційного бізнесу (покупець) укладено Договір купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки, відповідно до умов якого, продавець на підставі рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Про викуп земельної ділянки в смт. Велика Димерка від 20.01.2009 року №413ХХІ-V передає у власність покупця земельну ділянку, загальною площею 9,2 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (далі земельна ділянка), а покупець приймає земельну ділянку та зобов'язується оплатити її вартість.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2011 у справі №12/178-11 встановлено, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання, зокрема останній перерахував на користь позивача лише частину вартості земельної ділянки в розмірі 67900 грн.

Вказаним рішенням суду було розірвано Договір купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 22.01.2009 року, укладеного між Великодимерською селищною радою Броварського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Лабораторія Інноваційного бізнесу ; скасовано державну реєстрацію державного акту НОМЕР_2, виданого управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у Броварському районі 17.03.2009 року та зобов'язано овариство з обмеженою відповідальністю Лабораторія Інноваційного бізнесу повернути Великодимерській селищній раді Броварського району Київської області земельну ділянку, загальною площею 9,2 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, в ході виконання вказаного рішення суду з Листа №2740 від 14.08.2014 Управління Держземагенства у Броварському районі київської області стало відомо, що земельної ділянки загальною площею 9,2 га, кадастровий номер НОМЕР_3 не існує, натомість її було розподілено та замість неї утворено 8 нових земельних ділянок.

На підставі викладеного позивач звернувся до господарського суду Київської області з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 у справі №12/178-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2015 у справі №12/178-11 заяву Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області задоволено та змінено порядок виконання вказаного рішення господарського суду київської області шляхом зобов'язання ТОВ Лабораторія Інноваційного бізнесу повернути Великодимерській селищній раді Броварського району Київської області земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_4; земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_5; земельну ділянку площею 1,0002 га, кадастровий номер НОМЕР_6; земельну ділянку площею 0,9999 га, кадастровий номер НОМЕР_7; земельну ділянку площею 0,9999 га, кадастровий номер НОМЕР_8; земельну ділянку площею 1,0001 га, кадастровий номер НОМЕР_9; земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_10; земельну ділянку площею 2,1999 га, кадастровий номер НОМЕР_11, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В той же час, з наявних в матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна вбачається, що вказані земельні ділянки наразі перебувають у власності третьої особи на підставі договорів дарування земельних ділянок.

Так, факт завдання збитків позивачеві, останній обґрунтовує тим, що відповідач не сплатив позивачеві обумовлені договором від 22.01.2009 грошові кошти в розмірі 2519188,21 грн. за придбану земельну ділянку, та в подальшому не виконав рішення суду про повернення останньої позивачеві, у зв'язку із розірванням в судовому порядку договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 ст.224 Господарського процесуального кодексу України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відтак, на позивача покладається обов'язок доведення факту заподіяння йому збитків та розміру таких збитків.

Крім того, частина 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В той же час, позивачем не доведено факту понесення збитків саме в розмірі 2519188,21 грн., які останній просить стягнути з відповідача, зокрема не доведено, що останній повинен був отримати вказані грошові кошти в якості доходу і що тільки неправомірні дії відповідача позбавили його можливості отримати прибуток.

Крім того, судом враховано факт розірвання Договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 22.01.2009 року на підставі рішення господарського суду Київської області від 18.10.2011 по справі №12/178-11. Вказане рішення суду на теперішній час не скасоване та набрало законної сили. Відтак, оскільки зазначеним рішенням суду Договір купівлі-продажу від 22.01.2009 було розірвано та зобов'язано відповідача повернути позивачеві обумовлену договором земельну ділянку, посилання позивача на завдання відповідачем збитків у розмірі недоплаченої суми за договором є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем факту понесення збитків саме у заявленому до стягнення розмірі, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 11.07.2017

Суддя Я.В. Маринченко