Рішення

від 07.07.2017 по справі 911/1514/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2017 р. Справа № 911/1514/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новус Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Рітейл-Торг

про стягнення 34 014,87 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 19.01.2017);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Новус Україна (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Рітейл-Торг (далі - відповідач) про стягнення 34 014,87 грн заборгованості, з яких: 31 559,61 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015 та 2 455,26 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2017 порушено провадження у справі № 911/1514/17, розгляд справи призначено на 09.06.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2017 розгляд справи відкладено на 07.07.2017.

20.06.2017 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 09.06.2017, яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Рітейл-Торг (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Франка, буд. 131). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з відміткою за зазначеною адресою не проживає .

Відповідно до абзацу третього пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення троку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 07.07.2017 представник позивача повністю підтримав задоволення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 07.07.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Новус Україна (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рітейл-Торг (Замовник) укладено договір про надання послуг № А1701095006, згідно якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги, згідно Переліку визначеному в Додатку № 1, а замовник - прийняти надані виконавцем послуг та оплатити їх на умовах і в порядку, зазначених у договорі.

Згідно п. 1.3 договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015 (спеціальна частина) строк/термін договору до 31.12.2016.

Відповідно до п.п. 3.1, 4.1 договору (спеціальна частина) сторони погодили, що звітним періодом за договором є 1 календарний місяць. Загальний обсяг наданих послуг визначається згідно підписаних сторонами замовлень про надання послуг.

Пунктом 7.2 договору (загальна частина) передбачено, що перелік послуг, які замовляються замовником, терміном (період) їх надання, місце надання послуг визначаються сторонами в замовленні про надання послуг (Додаток № 2), що оформляються у вигляді Додатку до договору.

Згідно п.п. 9.1, 9.2 договору (загальна частина) вартість послуг та умови оплати визначається сторонами в замовленні про надання послуг (Додаток № 2) до договору. Загальна сума наданих послуг, зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг.

Суд встановив, що на виконання договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 34 746,84 грн, що підтверджується актами приймання-передачі (а.с. 20, 22, 24).

Також позивачем для оплати відповідачем наданих послуг виставлено рахунки-фактури на загальну суму 34 746,84 грн (а.с. 21, 23, 25), які частково оплачені останнім.

Відповідач свій обов'язок, передбачений договором про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015, з оплати наданих позивачем послуг, виконав частково, сплативши позивачу 3 187,23 грн, решту боргу у розмірі 31 559,61 грн (34 746,84 грн - 3 187,23 грн) не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015 на момент прийняття судового рішення склав 31 559,61 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 31 559,61 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015 та 2 455,26 грн пені.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором .

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 34 746,84 грн, що підтверджується актами приймання-передачі (а.с. 20, 22, 24); відповідач свій обов'язок, передбачений договором про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015, з оплати наданих позивачем послуг, виконав частково, сплативши позивачу 3 187,23 грн, решту боргу у розмірі 31 559,61 грн (34 746,84 грн - 3 187,23 грн) не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015 на момент прийняття судового рішення склав 31 559,61 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 31 559,61 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 31 559,61 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015, позивачем за період з 30.04.2016 по 29.01.2017 нараховано 2 455,26 грн пені, з яких: 548,78 грн за період з 30.04.2016 по 31.10.2016 на суму боргу 6 686,19 грн, 810,38 грн за період з 30.04.2016 по 31.10.2016 на суму боргу 9 873,42 грн та 1 096,11 грн за період з 31.07.2016 по 29.01.2017 на суму боргу 15 000 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку порушення замовником строку оплати послуг виконавця, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Розрахунок пені починається з наступного дня граничного строку сплати зазначеного в договорі по день сплати включно. Моментом сплати боргу вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства (п. 12.2. договору (загальна частина)).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 28), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 30.04.2016 по 29.01.2017 складає загалом 4 943,19 грн пені, з яких: 1 110,71 грн за період з 30.04.2016 по 31.10.2016 на суму боргу 6 686,19 грн, 1 640,17 грн за період з 30.04.2016 по 31.10.2016 на суму боргу 9 873,42 грн та 2 192,31 грн за період з 31.07.2016 по 29.01.2017 на суму боргу 15 000 грн. Відтак, вимога про стягнення 2 455,26 грн пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 31 559,61 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015 та 2 455,26 грн пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рітейл-Торг (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Франка, буд. 131; ідентифікаційний код 39524740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Новус Україна (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 52; ідентифікаційний код 36003603) 31 559 (тридцять одну тисячу п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень) 61 коп. боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг № А1701095006 від 01.09.2015, 2 455 (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять гривень) 26 коп. пені та 1 600 (одну тисячу шістсот гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 12.07.2017

Суддя П.В.Горбасенко