Рішення

від 11.07.2017 по справі 906/396/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" липня 2017 р. Справа № 906/396/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 10.04.2017

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр металл" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські пелети" (м. Малин Житомирської області)

про стягнення 41842,17 грн

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь 41 842,17 грн заборгованості за договором поставки від 23.10.2015 № 2310/15, з яких: 33620,00 грн - сума основного боргу; 6713,41 грн - інфляційні втрати за період з 04.11.2015 по 03.05.2017; 1508,76 грн - 3 % річних за період 04.11.2015 по 03.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, щодо оплати товару.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду не виконано.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична адреса відповідача відповідає адресі зазначеній у позовній заяві (а.с.23-28).

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою та не повернута відділенням поштового зв'язку, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами (відповідно до ст. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр металл" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські пелети" (покупець/відповідач) укладено договір поставки № 2310/15 (а.с. 13-16).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат (далі - товар), сортамент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

23.10.2015 сторонами було підписано специфікацію № 1 на поставку товару на загальну суму 33 620,00 грн. Оплата вартості товару здійснюється шляхом 100 % оплати на поточний рахунок постачальника на протязі 7 календарних днів з моменту поставки на склад покупця (датою отримання вважати дату видачі видаткової накладної). Строк поставки товару - протягом 10 робочих днів після підписання специфікації. Підписання специфікації означає повне погодження з умовами поставки, а також оплати товару.

Так, на виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 33620,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2710-04 від 27.10.2015 та № 2710-05 від 27.10.2015 (а.с. 19-20), довіреністю № 1 від 27.10.2015 (а.с. 21).

В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за отриманий товар, станом у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 33620,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі вищевказаного договору поставки.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем не змінилася та становить 33620,00 грн.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість в сумі 33620,00 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 04.11.2015 по 03.05.2017 на суму 6713,41 грн та 3 % річних за період 04.11.2015 по 03.05.2017 на суму 1508,76 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахованих 3% річних, господарський суд вважає їх арифметично вірними. Однак, суд не погоджується з наведеним позивачем розрахунком інфляційних втрат.

Відповідно п. 3.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються о к р е м о за кожен період часу, протягом якого діяв в і д п о в і д н и й індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає м і с я ц ь.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.2 постанови).

Враховуючи вищевикладене, господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних.

Інфляційні втрати, які підлягають стягненню становлять 6488,66 грн, а саме: за листопад 2015 року 672,40 грн; за грудень 2015 року 235,34 грн; за січень 2016 року 302,58 грн; за лютий 2016 року -134,48 грн; за березень 2016 року 336,20 грн; за квітень 2016 року 1176,70 грн; за травень 2016 року 33,62 грн; за червень 2016 року -67,24 грн; за липень 2016 року -33,62 грн; за серпень 2016 року -100,86 грн; за вересень 2016 року 605,16 грн; за жовтень 2016 року 941,36 грн; за листопад 2016 року 605,16 грн; за грудень 2016 року 302,58 грн; за січень 2017 року 369,82 грн; за лютий 2017 року 336,20 грн; за березень 2016 року - 605,16 грн; за квітень 2017 року 302,58 грн.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 33620,00 грн боргу; 1508,76 грн 3% річних; 6488,66 грн інфляційних втрат. В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські пелети" (11604, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнко, 55, код 37082073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр металл" (02206, м. Київ, вул. Миропільська, 19, код 39068553):

- 33620,00 грн боргу;

- 1508,76 грн 3% річних;

- 6488,66 грн інфляційних;

- 1591,41 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.07.17

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - в справу.

2, 3 - сторонам (рек.)