Ухвала

від 05.07.2017 по справі 760/4734/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

5 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року,

за участю прокурора ОСОБА_7

представників власника майна адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 52017000000000016 від 04.01.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, було задоволено клопотання детектива другого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на:

1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 782039532212

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3221287201:01:100:0052

Площа: 0.25 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Адреса:

АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 782000432212

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3221287201:01:100:0049

Площа: 0.25 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Адреса:

АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 781964132212

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3221287201:01:100:0050

Площа: 0.25 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Адреса: Київська область, Броварський район, с. Рожни.

4. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 781924532212

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3221287201:01:100:0051

Площа: 0.25 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Адреса: Київська область, Броварський район, с. Рожни.

5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 780845832212

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3221287201:01:100:0047

Площа: 1.668 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Адреса: Київська область, Броварський район, с. Рожни.

6. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 780817232212

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3221287201:01:100:0036

Площа: 1.7468 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Адреса:

АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 780768832212

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3221287201:01:100:0035

Площа: 1.7336 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Адреса:

АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 780716732212

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3221287201:01:100:0034

Площа: 1.7484 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Адреса: Київська область, Броварський район, с. Рожни

Номер запису про право власності: 12125685.

9. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 619711480000

Об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості

Площа: Загальна площа (кв.м): 80.9, житлова площа (кв.м): 39.1

Адреса:

АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 473481380000

Об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості

Площа: Загальна площа (кв.м): 173.7, житлова площа (кв.м): 107

Адреса:

АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 468723980000

Об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості

Площа: Загальна площа (кв.м): 169.8, житлова площа (кв.м): 103.9

Адреса:

АДРЕСА_4 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 420226451101

Об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості

Площа: Загальна площа (кв.м): 219, житлова площа (кв.м): 83.4

Адреса:

АДРЕСА_5 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 420169451101

Об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості

Площа: Загальна площа (кв.м): 175.3, житлова площа (кв.м): 82.1

Адреса:

АДРЕСА_6 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 420061680000

Об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості

Площа: Загальна площа (кв.м): 251.8, житлова площа (кв.м): 79.5

Адреса:

АДРЕСА_7 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 420018780000

Об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості

Площа: Загальна площа (кв.м): 143.4, житлова площа (кв.м): 97.2

Адреса:

АДРЕСА_8 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 206657832103

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3210300000:04:032:0157

Площа: 0.0122 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, для розміщення комплексу сервісного обслуговування з магазинами по продажу промислових та продовольчих товарів, готелем, центром дозвілля, офісними приміщеннями та автозаправної станції

Адреса:

АДРЕСА_9 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 206358732103

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 3210300000:04:032:0156

Площа: 0.4195 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, для розміщення комплексу сервісного обслуговування з магазинами по продажу промислових та продовольчих товарів, готелем, центром дозвілля, офісними приміщеннями та автозаправної станції

Адреса:

АДРЕСА_10 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1078180332000

Об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості: Так

Площа: Загальна площа (кв.м): 71.1, житлова площа (кв.м): 40.7

Адреса: АДРЕСА_11 .

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 особливо тяжких злочинів, з метою виконання передбаченого ст. 170 КПК України завдання арешту майна, яке полягає у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на вказане вище майно ОСОБА_11 , яке було відчужене на підставі договорів дарування на користь ОСОБА_6 та перебуває у її власності, таким чином клопотання підлягає задоволенню, оскільки детективом було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні детектива та може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням про арешт майна.

В апеляційній скарзі представник власника майна вважає ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.03.2017 р. незаконною, необґрунтованою, та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу, якою було накладено арешт на об`єкти нерухомості, які належать на праві власності ОСОБА_6 .

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що ухвала слідчим суддею постановлена з порушенням вимог закону, без дослідження підстав, визначених ч. 2 ст. 171 КПК України, на підставі яких орган досудового розслідування прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на майно.

Так, апелянт наголошує на тому, що майно, на яке просив накласти арешт детектив, належало ОСОБА_11 та було набуте нею за кошти, які належали їй особисто, тобто було її особистою власністю, до моменту дарування цього майна ОСОБА_6 , а тому на вказане майно не може бути накладено арешт.

Крім того, представник власника майна наголошує на тому, що а ні органом досудового розслідування, а ні слідчим суддею взагалі не досліджувалася інформація, щодо часу та підстав набуття ОСОБА_11 вказаних об`єктів нерухомості, джерело їх походження та можливість придбання нею особисто даного нерухомого майна до моменту їх дарування ОСОБА_6 , що на думку сторони захисту є суттєвим для вирішення питання про накладення арешту на майно.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що спеціальна конфіскація майна, не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача, яким є ОСОБА_6 , яка у законний спосіб набула право власності на об`єкти нерухомості, на які просив накласти арешт детектив. Разом з тим сторона захисту наголошує на тому, що орган досудового розслідування не довів належними та допустимими доказами того, що ОСОБА_6 не є добросовісним набувачем, що вона знала або повинна була знати, що таке майно одержано внаслідок вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування до належного їй майна спеціальної конфіскації, та відповідно накладення арешту з даною метою.

Крім того, представник власника майна вказує на необґрунтовані висновки слідчого судді про те, що грошові кошти, цінності та інше майно, яке належить ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого злочину, що виключає в свою чергу можливість застосування спеціальної конфіскації майна по відношенню до даного майна, а отже свідчить про незаконність накладення арешту рішенням слідчого судді.

Додатково апелянт зазначає про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Крім того, на переконання сторони захисту слідчим суддею були грубо порушені вимоги ст. 173 КПК України, якою регламентується порядок вирішення питання про арешт майна, а саме в частині розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що сума вартості майна, на яке накладено арешт є не неспівмірною із заявленою сумою завданих збитків.

В доповненнях до апеляційної скарги представник власника майна вказує на те, що рішення про накладення арешту на майно, а саме на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 було прийнято слідчим суддею 13.03.2017 р., тобто тоді, коли досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було зупинено, що на думку апелянта є прямим порушенням кримінального процесуального законодавства.

Також в доповненнях до апеляційної скарги представник власника майна посилається на ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 15.05.2017 р., в якій колегія суддів дійшла висновку, про те, що слідчим суддею було обрано запобіжний захід щодо особи, яка не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, а тому таке рішення є незаконним, що тягне за собою його скасування та постановлення нового рішення, оскільки КПК України не передбачає можливості обрання запобіжного заходу до особи, яка не є підозрюваною, а тому, як вважає сторона захисту, оскільки ОСОБА_10 не перебуває в статусі підозрюваного, то згідно положень ст. 170 КПК України арешт на майно особи, яка не є підозрюваною не накладається.

Одночасно апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.03.2017 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику власника майна та, або його представника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу суду від 13.03.2017 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04.01.2017 за підозрою ОСОБА_10 у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_10 , будучи фактичним контролером групи підприємств, до якої входить ТОВ «Інкомм», ТОВ «Люксвен», ТОВ «Алеварус», СП «Катрін», ТОВ «Союз-Енерго», організував вчинення злочинів та спільно з ОСОБА_12 (фінансовим директором вказаної групи підприємств) і директором ТОВ «Інкомм» ОСОБА_13 , порушивши встановлений публічний порядок здійснення державних закупівель, досягнувши попередньої змови з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та іншими службовими особами Укрзалізниці та ДП «Укрзалізничпостач», заволоділи коштами ДП «Укрзалізничпостач» шляхом реалізації метизної продукції державному підприємству за цінами значно вищими від ринкових на таку або аналогічну продукцію.

Так, за наслідками вищевказаних попередніх домовленостей та в результаті тендерної змови з єдиним допущеним до оцінки пропозиції конкурсних торгів конкурентом - ТОВ «Алеварус», було створено сприятливі умови для перемоги у відкритих торгах ТОВ «Інкомм», внаслідок чого між ТОВ «Інкомм» та ДП «Укрзалізничпостач» укладено договір поставки ЦХП №05-01415-01 від 25.06.2015 року. На виконання договору, впродовж 2015 року, ТОВ «Інкомм», лише формально приймаючи участь у здійсненні господарських операцій, поставило на користь державного підприємства 1238 т. метизної продукції на загальну суму 66,7 млн. грн., отримавши операційний прибуток (по вказаних господарських операціях) в розмірі - 20 360 494,04 млн. грн., що фактично є предметом незаконного заволодіння, становить особливо великий розмір, та кваліфікується за ч. 5 ст. 191 КК України.

Надалі, як зазначає орган досудового розслідування, щодо вказаних грошових коштів було укладено угоди, правочини та вчинено операції з метою їх легалізації (в особливо великих розмірах) з ТОВ «Люксвен», ТОВ «Екомаркетгруп», ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Вієн ЛТД», ТОВ «Меркурі Інновейшн», ТОВ «Гранд Стар», що кваліфікується за ч. 3 ст. 209 КК України.

Крім того, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_13 , будучи підлеглою ОСОБА_10 та виконуючи його та ОСОБА_12 план, протягом 2015 року сформувала незаконний податковий кредит від імені ТОВ «Інкомм» на загальну суму 4 857 093 (3 592 559,40 + 1 264 533,33) гривень шляхом зменшення розміру ПДВ за рахунок включення ТОВ «Інкомм» до складу податкового кредиту задекларованих сум податку на додану вартість, що враховані у вартості придбаних товариством у ТОВ «Люксвен», ТОВ «Вієн ЛТД», ТОВ «Меркурі Інновейшн», ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Екомаркетгруп» та ТОВ «Гранд Стар» послуг за 2015 рік.

Також, ОСОБА_13 , діючи в межах злочинного плану, доведеного їй ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , ухилилася від оплати податку з прибутку підприємства, мінімізувавши його на суму 4 151 528,0 гривень шляхом подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік.

Таким чином, в результаті протиправної діяльності директора ТОВ «Інкомм» ОСОБА_13 , яка діяла в межах злочинного умислу ОСОБА_12 та організатора вчинення вказаного злочину ОСОБА_10 до Державного бюджету України у період з січня-грудня 2015 року не надійшло податкових зобов`язань (ПДВ та податку на прибуток підприємства) на загальну суму 9 008 621,00 (4 857 093 + 4 151 528) гривень, що є особливо великим розміром та кваліфікується за ч. 3 ст. 212 КК України.

30.11.2016 р. ОСОБА_10 було повідомлено про підозру ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

30.11.2016 р. ОСОБА_10 було оголошено розшук.

27.12.2016 р. ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.

Як зазначає орган досудового розслідування санкція ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 3 ст. 212 КК України встановлює можливість призначення такого виду покарання як конфіскація майна.

Відповідно до інформаційної довідки з ДРРПНМ №70637906 від 17.10.2016 року, сформованої детективом Національного бюро ОСОБА_9 , станом на 17.10.2016 дружина підозрюваного ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - ОСОБА_11 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) була зареєстрована власником 18 земельних ділянок.

Відповідно до отриманої детективом ОСОБА_9 інформації в державному реєстрі актів цивільного стану міститься відомості про зареєстрований 03.06.1995 шлюб між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №674 від 03.06.1995 р.

Таким чином, перераховане вище майно ОСОБА_11 належало на праві спільної сумісної власності і підозрюваному ОСОБА_10 .

Проте, в період з 18.10.2016 р. по 08.11.2016 р. ОСОБА_11 відчужила все вищевказане майно на користь своєї та ОСОБА_10 доньки - ОСОБА_6 шляхом укладення відповідних договорів дарування.

Так, 11.07.2016 у кримінальному провадженні №52016000000000001 повідомлено про підозру підлеглому ОСОБА_10 - ОСОБА_12 , який виконував функції фінансового директора підконтрольної ОСОБА_10 групи підприємств, до якої входить TOB «Інкомм», ТОВ «Люксвен», ТОВ «Алеварус», СП «Катрін», ТОВ «Союз-Енерго». Також, 26.10.2016 повідомлено про підозру ОСОБА_14 , колишньому директору ДП «Укрзалізничпостач», з яким ОСОБА_10 вступив у злочинну змову. У повідомленні про підозру ОСОБА_14 відображено відомості про злочинну діяльність ОСОБА_10 .

Крім того, відповідно до інформації з баз даних Державної прикордонної служби, ОСОБА_10 14.07.2016 покинув територію України, повернувся 30.07.2016, а 04.08.2016 знову покинув та відтоді не повертався. Його дружина ОСОБА_11 14.07.2016 покинула територію України та відтоді назад не поверталась.

10.03.2017 р. детектив другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Другого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на 18 об`єктів нерухомості, що належать на праві власності ОСОБА_6 , перелік та ідентифікуючі ознаки яких зазначені в клопотанні детектива, посилаючись на те, що з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 особливо тяжких злочинів, орган досудового розслідування вважає, що з метою виконання передбаченого ст. 170 КПК України завдання арешту майна, яке полягає у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, є необхідність накладення арешту на вказане вище майно ОСОБА_11 , яке було відчужене на підставі договорів дарування на користь ОСОБА_6 та перебуває у її власності.

13.03.2017 р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва було задоволено клопотання детектива та накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на 18 об`єктів нерухомого майна, перелік та ідентифікуючі ознаки яких зазначені як в клопотанні детектива, так і в резолютивній частині ухвали слідчого судді.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту майна перевірялись судом першої інстанції, при цьому були вислухані доводи детектива, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Крім того відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання детектива щодо арешту майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні детектива правові підстави для арешту майна, достатність даних, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень саме ОСОБА_10 , а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання детектива про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке детектив просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання детектива та накладення арешту на вказане майно.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_10 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апелянта про те, що ухвала слідчим суддею постановлена з порушенням вимог закону, без дослідження підстав, визначених ч. 2 ст. 171 КПК України, на підставі яких орган досудового розслідування прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Крім того, посилання апелянта на ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 15.05.2017 р., як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає не достатньо обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції та досліджує докази в межах тих матеріалів, які були предметом розгляду в місцевому суді.

Посилання апелянта на ті обставини, що майно належало ОСОБА_11 та було набуте нею за кошти, які належали їй особисто, тобто було її особистою власністю, до моменту дарування цього майна ОСОБА_6 , не обґрунтовані, оскільки виходячи з положень ст. 60 СК України, відповідно до якої кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, отже слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на об`єкти нерухомості та дійшов обґрунтованого висновку, що в матеріалах кримінального провадження наявна справжня потреба в накладенні арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 , а саме на 18 об`єктів нерухомого майна, перелік та ідентифікуючі ознаки яких зазначені в клопотанні детектива.

Необґрунтованими є також і посилання представника власника майна на те, що рішення про накладення арешту на майно, а саме на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 було прийнято слідчим суддею 13.03.2017 р., тобто тоді, коли досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було зупинено, з огляду на те, що 06.03.2017 р. постановою детектива другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 досудове розслідування за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України було відновлено та знову зупинене лише після звернення детектива до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

При цьому слід зазначити, що ч. 5 ст. 280 КПК України містить заборону лише на проведення у зупиненому провадженні слідчих (розшукових) дій, якою арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, не являється, а тому слідчий суддя на законних підставах та в межах вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув клопотання детектива про накладення арешту на майно ОСОБА_6 та постановив відповідне рішення.

Не знайшли свого підтвердження також доводи сторони захисту про те, що спеціальна конфіскація майна, не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача, яким є ОСОБА_6 , оскільки як вбачається з матеріалів судового провадження, зокрема з клопотання детектива, останній звертався до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту з метою забезпечення можливої конфіскації майна так само з тих же підстав було накладено арешт ухвалою слідчого судді. Разом з тим а ні в клопотанні слідчого, а ні в оскаржуваній ухвалі місцевого суду не було зазначено такої мети накладення арешту майна, як з метою спеціальної конфіскації майна.

Посилання сторони захисту на те, що слідчим суддею були грубо порушені вимоги ст. 173 КПК України, якою регламентується порядок вирішення питання про арешт майна, а саме в частині розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що сума вартості майна, на яке накладено арешт є не тільки неспівмірною із заявленою сумою збитків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки правило співрозмірності вартості арештованого майна розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, передбачене ч. 8 ст. 170 КПК України підлягає застосуванню у випадку накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, але така підстава в даному конкретному випадку не застосовувалася.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про арешт майна порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доводи апеляційної скарги з доповненнями щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі адвоката обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна адвокату ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 52017000000000016 від 04.01.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, якою було задоволено клопотання детектива другого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на 18 об`єктів нерухомого майна, перелік та ідентифікуючі ознаки яких зазначені як в клопотанні детектива, так і в резолютивній частині ухвали слідчого судді залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19 и б а к