Справа № 308/6605/17
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.07.2017 місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури юристом 2-го класу ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно,
В С Т А Н О В И В:
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання, згідно з яким ініційовано питання щодо накладення арешту на напівпричеп-фургон марки «SCHMITZ» модель «S01», дані згідно реєстраційного документу: державний реєстраційний номер України НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який належить приватному підприємству «Міга», юридична адреса: м. Львів, вул. Зубрівська, 17/24, ЄДРПОУ 31977745, вилучений протоколом про порушення митних правил № 1274/30502/16 від 19.07.2016 року та на даний час знаходиться на території митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС.
З внесеного клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, 15.07.2016 року о 10 год. 52 хв. у зону митного контролю ділянки «Виїзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав сідловий тягач марки «MAN» модель «TGA 18.430» реєстраційний номер України НОМЕР_3 з напівпричепом-фургоном марки «SCHMITZ» модель «S01», дані згідно реєстраційного документу: державний реєстраційний номер України НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , 2001 року випуску, з вантажем «фанера», під керуванням одного з водіїв ПП «Міга» ОСОБА_5 , що прямував з с. Дзвинич, Івано-Франківська область в Італію.
До митного контролю ОСОБА_5 подав митному органу товарно-супровідні документи, закордонний паспорт, два свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів: 1) на сідловий тягач НОМЕР_3 САР 081512 від 01.06.2013; на напівпричіп-фургон НОМЕР_4 САК 798922 від 02.06.2012.
В результаті здійснення поглибленого огляду напівпричепу-фургону марки «SCHMITZ» модель «S01», було встановлено, що ідентифікаційне номерне позначення номера кузова, яке вказано в реєстраційних документах, нанесено кустарним способом на безномерну деталь шасі. В передній правій частині шасі наявне номерне позначення НОМЕР_5 , яке є першопочатковим.
16.07.2016 року Ужгородським РВП ГУНП в Закарпатській області розпочато кримінальне провадження за № 12016070170000979, правова кваліфікація ст. 290 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування по даному провадженню встановлено, що згідно з висновком експерта НДЕКЦ в Закарпатській області № 9/82 від 26.08.2016 року виявлено, що на напівпричепі марки «SCHMITZ», реєстраційний знак України НОМЕР_1 , номерне позначення шасі НОМЕР_2 нанесене кустарним способом на безномерну частину шасі. Першопочатковим номерним позначенням шасі напівпричепа марки «SCHMITZ», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 є WSMS6080000501267.
Окрім того, як вбачається із відповіді начальника ТСЦ-2141 ОСОБА_6 , згідно бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС транспортний засіб марки «SCHMITZ», шасі № НОМЕР_5 на території України зареєстрованим не значиться.
Досудовим розслідуванням встановлено, що вищевказаний напівпричеп-фургон марки «SCHMITZ», д.н.з. НОМЕР_1 , вилучений протоколом про порушення митних правил № 1274/30502/16 від 19.07.2016 року та на даний час знаходиться на території митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС. Даний напівпричеп-фургон належить приватному підприємству «Міга», юридична адреса: м. Львів, вул. Зубрівська, 17/24, ЄДРПОУ 31977745.
Слідчий зазначає, що на даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що напівпричеп-фургон марки «SCHMITZ» модель «S01», дані згідно реєстраційного документу: державний реєстраційний номер України НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , 2001 року випуску є доказом у кримінальному провадженні, адже він відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв`язку із цим є необхідність у накладенні арешту на даний транспортний засіб.
З посиланням а викладене слідчий просить накласти арешт на напівпричеп-фургон марки «SCHMITZ» модель «S01», дані згідно реєстраційного документу: державний реєстраційний номер України НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який належить приватному підприємству «Міга», юридична адреса: м. Львів, вул. Зубрівська, 17/24, ЄДРПОУ 31977745, вилучений протоколом про порушення митних правил № 1274/30502/16 від 19.07.2016 року та на даний час знаходиться на території митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС.
Слідчий у ході судового розгляду заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Власник майна ПП «Міга» в судове засідання не з`явився, однак його неприбуття у відповідності до ч. 4 ст. 163 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Витягом з кримінального провадження № 12016070170000979 від 16.07.2016 року підтверджено, що органом досудового розслідування - Ужгородським районним відділенням поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється розслідування кримінального провадження за правовою кваліфікацією за ст. 290 КК України.
За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із процесуальних джерел доказів є речові докази, за ч. 2 ст. 84 КПК України, якими відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За ч. 7 ст. 237 КПК України, при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Підставою для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, є існування сукупності розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Метою накладення арешту згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, згідно з протоколу огляду місця події від 11.07.2017 року слідчим було проведено огляд напівпричепу-фургону марки «SCHMITZ», державний реєстраційний номер України НОМЕР_1 , який знаходиться на території складу Закарпатської митниці ДФС
Постановою слідчого від 11.07.2017 року вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню та залишено на зберігання на території складу Закарпатській митниці ДФС.
Оцінивши вищенаведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні вилучене майно напівпричеп-фургон марки «SCHMITZ», державний реєстраційний номер України НОМЕР_1 , є доказам злочину і зберегло на собі сліди злочинної діяльності, беручи до уваги те, що слідчим у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на дане майно, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 237, 309, 394, 395 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на напівпричеп-фургон марки «SCHMITZ» модель «S01», дані згідно з реєстраційним документом: державний реєстраційний номер України НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2017 |
Оприлюднено | 07.03.2023 |
Номер документу | 67720416 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Світлик О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні