Ухвала

від 14.07.2017 по справі 229/2666/17

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/229/1360/2017

ЄУН 229/2666/17

У Х В А Л А

14 липня 2017 р. м. Дружківка

Суддя Дружківського міського суду Петров Є. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Ясинуватської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2017 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Ясинуватської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності.

Відповідно до п.4 ч.2, ч.5 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

З поданих до суду матеріалів вибачається, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: не зазначено ціну позову, до позову не додано документу про сплату судового збору в розмірі, який встановлено законодавством.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною пятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч. 1,2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року, що набрав чинності з 01 листопада 2011 року (із змінами), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Пунктом 10 Пленуму зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

В пункті 12 Пленуму вказано, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З поданої до суду позовної заяви, вибачається, що по справі заявлено декілька самостійних майнових вимог. Позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті його батька на майно, а саме: на житловий будинок загальною площею 56,1 кв.м. з господарськими будівлями за адресою : вул. Урицького, 2, м.Ясинувата, Донецька обл.; на прибудинкову земельну ділянку, площею 0,0576 га у межах згідно з планом; на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2007 га (кадастровий номер 1421283600:01:001:0097; на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 6017 га кадастровий номер 1421283600:01:001:0486; на не отриману пенсію в розмірі 10196 грн. 64 коп.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина пята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Згідно п.5, п.6 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

В позовній заяві не вказана ціна позову, зазначено ціна позову не відома, до позову додано квитанцію про сплату судового збору на суму 640, 00 грн.

Також до позову не додано документів, що підтверджують вартість майна, на яке позивач просить визнати право власності станом на час подання позову. Не надання цих документів позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позову майнового характеру в межах заявлених вимог, оскільки в даному випадку ціну позовних вимог про визнання права власності становить вартість майна, яка не підтверджена.

Доказів того, що позивач звертався до нотаріуса, а йому було відмовлено у здійсненні нотаріальних дій також не надає.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, її необхідно залишити без руху і надати позивачеві строк для виправлення недоліків, тобто для надання вищезазначених документів разом із їх копіями відповідно до вимог ст. 120 ЦПК України та сплати судового збору (в разі небхідності здійснення доплати).

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Ясинуватської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності залишити без руху.

Позивачу надати строк для зазначення ціни позову, сплати судового збору та надання документів, який складає п'ять днів з дати отримання ним копії ухвали.

Судовий збір підлягає сплаті за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - Дружківське УК /м. Дружківка/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37937273, Банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, Код банку отримувача (МФО) - 834016, Рахунок отримувача -31212206700040, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Призначення платежу *;101;

---

(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ позивача), Дружківський міський суд Донецької області (назва суду, де розглядається справа).

У випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Є.В. Петров