Ухвала

від 12.07.2017 по справі 201/7173/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/763/17 Справа № 201/7173/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2017 року про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИЛА :

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на транспортні засоби, які належать ОСОБА_7 , а саме наавтомобіль Газ 33021 н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль Man н.з. НОМЕР_2 ; автомобіль Nissan Armada н.з. НОМЕР_3 ; причіп марки Shhmitz ko 16 н.з. НОМЕР_4 ; автомобіль Daf Ae 95 XF 530 н.з. НОМЕР_5 ; автомобіль Man F 03, н.з. НОМЕР_6 ; автомобіль Ваз 2103 н.з. НОМЕР_7 .

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що слідчим суддею під час накладення арешту були порушені вимоги ст.. 170 КПК України з огляду на те, що ОСОБА_7 не входить до кола підозрюваних, обвинувачених та осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого, та при відсутності доказів щодо розміру та реальності заподіяння ОСОБА_8 шкоди, встановлення та визнання транспортних засобів знаряддям вчинення злочину, співмірності заподіяної шкоди вартості майна та санкції, яка підлягає застосуванню, що призвело до невідповідності висновків, викладених в ухвалі, фактичним обставинам справи, порушення норми процесуального та матеріального права, неповноти судового розгляду, що є підставами для скасування ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, із клопотання слідчого вбачається, що воно не містить посилань на будь-яку з підстав для накладення арешту на майно, які передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України. Клопотання слідчого складається з формального викладення фактичних обставин кримінального провадження, без належного обґрунтування підстав для накладення арешту на майно та без співставлення фактичних обставин провадження з вимогами ст. ст. 170, 171, 173 КПК України.

Як на підставу для накладення арешту на майно слідчий зазначає, що для повного, всебічного та об`єктивного розслідування обставин кримінального провадження, виявлення і викриття винних, з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення вчинення нового кримінального правопорушення, вважав за необхідне накласти арешт на рухоме та нерухоме майно.

При цьому, така аргументація слідчого не узгоджуються з підставами та метою застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, зазначених в ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Випадки в яких накладається арешт на майно по кожній з підстав, зазначених в пунктах 1-4 ч. 2 ст. 170 КПК України, детально регламентовані в частинах 3, 4, 5, 6 ст. 170 КПК України.

Вказаним вимогам кримінального процесуального закону клопотання слідчого не відповідає, що залишились без належної уваги слідчого судді та невиконання ним вимог ч. ч. 2, 5 ст. 173 КПК України.

В силу ч. 3 ст. 172 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги представника третьої особи та її часткове задоволення, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2017 року про накладення арешту на майно, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12016040630001113 від 06.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_10 , повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4