Постанова

від 13.07.2017 по справі 807/676/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2017 рокум. Ужгород№ 807/676/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.

з участю секретаря судового засідання Пирожук Н.П.

сторони в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Весна-Прінт про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Весна-Прінт (далі - відповідач), якою просить суд: 1) прийняти позовну заяву до провадження суду; 2) розглянути справу без участі представника позивача 3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Весна-Прінт (код ЄДРПОУ 30669738, адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Щедріна, буд. 135) податковий борг у розмірі 2012,73 грн. по платежу 30 14010100 Податок на додану вартість за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках (а.с.4-6).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 2012,73 грн. який станом на день звернення до суду є несплаченим, відтак просить задовольнити позов, та стягнути з відповідача суму заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, відповідно до пункту 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд розглядати справу за наявними матеріалами, без участі представника інспекції (а.с.6).

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заперечення проти позову суду не надано.

Відповідно до вимог статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно вимог статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

23 листопада 1999 року, державним реєстратором Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області було зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Весна-Прінт за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Щедріна, буд. 135 та присвоєно останньому ідентифікаційний код юридичної особи - 30669738. Останнім обрано основний вид економічної діяльності по КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Дані обставини справи підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань (а.с.8, 9).

Відповідно до поданого позивачем розрахунку податкового боргу за Товариством з обмеженою відповідальністю Весна-Прінт станом на 23 березня 2017 року рахується податковий борг в загальному розмірі 2012,73 грн. по платежу (код 30 14010100) податок на додану вартість (а.с.7).

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, позивачем було проведено камеральну електронну перевірку даних задекларованих у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних по Товариству з обмеженою відповідальністю Весна-Прінт за грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року. За результатами перевірки та виявлених порушень, позивачем складено Акт від 26 січня 2015 року за № 226/07-01-15-01/30669738, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.13, 14 ). Акт перевірки направлено на адресу відповідача, однак такий повернувся адресату із зазначенням причини повергнення: за закінченням терміну зберігання , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту поштового відправлення (а.с.15).

Актом перевірки встановлено наступні порушення: відповідачем не подано декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року (граничний термін подачі - 20 січня 2014 року), декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року (граничний термін подачі - 20 лютого 2014 року) та декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року (граничний термін подачі - 20 березня 2014 року). За не подання декларацій з податку на додану вартість за грудень 2013 року, за січень-лютий 2014 року є порушення відповідачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Перевіркою також встановлено порушення відповідачем граничних строків подачі реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року (граничний термін подачі - 20 січня 2014 року), за січень 2014 року (граничний термін подачі - 20 лютого 2014 року) та лютий 2014 року (граничний термін подачі - 20 березня 2014 року). За неподання реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2013 року, за січень-лютий 2014 року є порушення відповідачем вимог пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки за № 226/07-01-15-01/30669738 від 26 січня 2015 року, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 04 березня 2015 року за № НОМЕР_1 (а.с.16). Відповідно до останнього, відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1530,00 грн. Згідно розрахунку, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2015 року № НОМЕР_1, відповідачем нараховано штрафні санкції за неподання реєстру отриманих та виданих податкових накладних по податку на додану вартість: за грудень 2013 року у розмірі 510,00 грн., за січень 2014 року у розмірі 510,00 грн. та за лютий 2014 року у розмірі 510,00 грн. (а.с.16 (на звороті)).

04 березня 2015 року позивачем на підставі Акту перевірки за № 226/07-01-15-01/30669738 від 26 січня 2015 року, прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р за № НОМЕР_2 (а.с.17). Відповідно до останнього, відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 510,00 грн. Згідно розрахунку, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2015 року № НОМЕР_2, відповідачу нараховано штрафні санкції за неподання декларацій з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 170,00 грн., за січень 2014 року у розмірі 170,00 грн. та за лютий 2014 року у розмірі 170,00 грн. (а.с.17 (на звороті)).

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення були скеровані на адресу відповідача, однак повернулися адресату із зазначенням причини повергнення: за закінчення терміну зберігання , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту поштового відправлення (а.с.18).

Однак, відповідачем сплачено податковий борг частко у розмірі 27,27 грн., не погашеною залишається сума податкового боргу у розмірі 2012,73 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача та обліковою карткою платника податку (а.с.7, 10-12).

Відповідно до вимог пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно вимог пункту 49.1 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Так, з метою погашення заборгованості відповідачу було надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу від 09 червня 2015 року за № 261-23 (а.с.19). Однак, вимога повернулася на адресату із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверта поштового відправлення (а.с.19 (на звороті)).

Відповідно до вимог пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідмолення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходження посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового Кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, а саме: обліковою карткою платника податків (а.с.10-12), податковою вимогою (а.с.19), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.16, 17) та розрахунком заборгованості (а.с.7) відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно вимог частини 4 статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Весна-Прінт про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Весна-Прінт (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Щедріна, буд. 135, код ЄДРПОУ - 30669738) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Весна-Прінт , податковий борг у розмірі 2012,73 грн. (двох тисяч дванадцяти гривень 73 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

СуддяОСОБА_1