Постанова

від 13.07.2017 по справі 807/662/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2017 рокум. Ужгород№ 807/662/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.

з участю секретаря судового засідання Пирожук Н.П.

сторони в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області до Відкритого акціонерного товариства Закарпатська автобаза про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства Закарпатська автобаза (далі - відповідач), якою просить суд: 1) прийняти позовну заяву до провадження суду; 2) розглянути справу без участі представника позивача 3) стягнути з Відкритого акціонерного товариства Закарпатська автобаза (код ЄДРПОУ 01268822, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 4) податковий борг у розмірі 63066,10 грн. по платежу 50 18010500 Земельний податок з юридичних осіб за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках (а.с.4-6).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідачем рахується податковий борг в розмірі 63066,10 грн., який станом на день звернення до суду є несплаченим, відтак просить задовольнити позов, та стягнути з відповідача суму заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, відповідно до пункту 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд розглядати справу за наявними матеріалами, без участі представника інспекції (а.с.6).

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заперечення проти позову суду не надано.

Відповідно до вимог статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно вимог статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15 грудня 1994 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства Закарпатська автобаза , місцем знаходження якої: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 4, код ЄДРПОУ - 01268822, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8, 9).

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, станом на день розгляду даної адміністративної справи за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 63066,10 грн., який виник виходячи з наступного.

Відповідачем 22 лютого 2016 року самостійно було подано до податкового органу звітну податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2016 рік (а.с.12, 13). Згідно останньої, відповідач визначив суму орендної плати загальну річну у розмірі 93894,81 грн., з яких по 7824,57 грн. щомісячно з січня по листопад 2016 року та 7824,54 грн. за грудень 2016 року (а.с.12 (на звороті)). Однак, згідно відомостей, які містяться в обліковій картці платника податку, сума земельного податку у розмірі 54771,99 грн. за квітень-жовтень 2016 року відповідачем залишається не погашеною (а.с.10, 11).

20 лютого 2017 року відповідачем було подано до податкового органу звітну податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2017 рік (а.с.14, 15). Згідно останньої, відповідач визначив суму орендної плати загальну річну у розмірі 99529,26 грн., з яких по 8294,11 грн. щомісячно з січня по листопад 2017 року та 8294,05 грн. за грудень 2017 року (а.с.14 (на звороті)). Однак, сума земельного податку у розмірі 8294,11 грн. за січень 2017 року відповідачем не погашена у повному обсязі.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до вимог пункту 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно вимог пункту 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Позивачем винесено податкову вимогу форми Ю від 28 січня 2015 року за № 105-25, яку представник відповідача одержав 28 січня 2015 року, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.16).

Згідно вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах визначених ПК України та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог ст.36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим зобов'язанням визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

В порушення вищезазначеної норми, відповідачем не сплачено у належні строки до бюджету суми земельного податку з юридичних осіб, самостійно визначеної платником податків у звітних податкових деклараціях за 2016 рік та січень 2017 року.

Відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Контролюючий орган згідно пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України має право звертатися до суду щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Податковий борг відповідача у розмірі 63066,10 грн., підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.7), обліковою карткою платника податку (а.с.10, 11), податковими деклараціями (а.с.12-15) та податковою вимогою (а.с.15), які наявні в матеріалах даної адміністративної справи.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно вимог частини 4 статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області до Відкритого акціонерного товариства Закарпатська автобаза про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Закарпатська автобаза (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 4, код ЄДРПОУ - 01268822) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство Закарпатська автобаза , податковий борг у розмірі 63066,10 грн. (шістдесяти трьох тисяч шістдесят шести гривень 10 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

СуддяОСОБА_1