Постанова

від 03.07.2017 по справі 820/363/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2017 р. № 820/363/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - Канівець С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними рішення та дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним рішення Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" та ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області;

- визнати протиправними дії Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо неприйняття податкових документів товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" (код ЄДРПОУ 35698784), а саме: податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2016 року, січень - травень 2017 року та додатків №1, №5 до них; податкових накладних №№ 3, 4 від 06.12.2016 року, №№ 6, 7 від 07.12.2016 року, №8, 9, 10 від 12.12.2016 року, №11від 13.12.2016 року, №№ 12, 13 від 14.12.2016 року, №№ 14, 15 від 15.12.2016 року, № 16 від 16.12.2016 року, №№ 17, 18 від 19.12.2016 року, № 19 від 20.12.2016 року, №20 від 21.12.2016 року, №21 від 22.12.2016 року, № 22 від 27.12.2016 року, №№ 23, 24, 25 від 30.12.2016 року, №1 від 02.03.2017 року, № 2 від 15.03.2017 року, №1 від 13.04.2017 року, №2 від 26.04.2017 року, № 5 від 20.04.2017 року, №6 від 28.04.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 28.12.2015 № 281220151, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" та ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області;

- зобов'язати Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області забезпечити реєстрацію та прийняття податкових документів в електронному вигляді від ТОВ "ДП "Аграрні стратегії".

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення контролюючого органу про одностороннє розірвання договору про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" та ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області є протиправним, прийнятим з порушенням норм діючого законодавства та порушує права підприємства, оскільки його прийняття слугувало підставою для вчинення відповідачем протиправних дій в частині неприйняття податкової звітності. Відтак, для поновлення порушених прав позивача необхідним є поновлення дії договору про визнання електронних документів від 28.12.2015 № 281220151, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" та ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та зобов'язання відповідача забезпечити реєстрацію та прийняття податкових документів в електронному вигляді від ТОВ "ДП "Аграрні стратегії".

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджено матеріалами справи, однак правом подання до суду письмових заперечень не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що ТОВ ДП Аграрні стратегії , ЄДРПОУ 35698784, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства за адресою: 61033, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Луганська, буд. 31, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 46-51).

Як встановлено судом, з 27.02.2008 року позивач перебуває на обліку у відповідача.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що між ТОВ ДП Аграрні стратегії та Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів №281220151 від 28.12.2015, про підписання якого свідчить квитанція №2 (а.с. 13).

Відповідно до п.1 договору про визнання електронних документів №281220151 від 28.12.2015, предметом даного Договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Пунктом 3 договору про визнання електронних документів №281220151 від 28.12.2015 передбачено, що умовами вказаного договору передбачено обов'язок органу ДФС забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанції на електронну адресу платника податків.

Пунктом 3 розділу 6 договору про визнання електронних документів №281220151 від 28.12.2015 визначено, що договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Пунктом 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів №281220151 від 28.12.2015 передбачено право контролюючого органу на розірвання вказаного договору в односторонньому порядку та вказано, що такий договір може бути розірвано органом ДФС у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Підприємством направлялось до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису 14.04.2016 року №140420161, прийняття якого підтверджено квитанцією №2 (а.с. 14-15).

20.12.2016 року ТОВ ДП Аграрні стратегії , ЄДРПОУ 35698784, при реєстрації податкової накладної отримано квитанцію №1, в якій зазначено про порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 та можливе розірвання Договору про визнання електронної звітності.

21.12.2016 року ТОВ ДП Аграрні стратегії звернулося з листом за вих.№75 до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про надання пояснень та правових підстав, що слугували для прийняття подібного рішення (до даного листа додано копії отриманої квитанції №1 від 20.12.2016 року та договору про визнання електронних документів).

Як повідомлено представником позивача під час судового розгляду справи, враховуючи, що ТОВ ДП Аграрні стратегії безпідставно було позбавлене законного права та можливості своєчасно подати та зареєструвати в електронному вигляді податкові документи, керівником було вирішено з 21.12.2016 року подавати всі податкові документи до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в паперовому вигляді.

Матеріали справи містять листи за підписом генерального директора підприємства позивача щодо направлення на адресу контролюючого органу податкової звітності, а саме: податкових накладених №№ 3, 4 від 06.12.2016 року, №№ 6, 7 від 07.12.2016 року, №8, 9, 10 від 12.12.2016 року, №11від 13.12.2016 року, №№ 12, 13 від 14.12.2016 року, №№ 14, 15 від 15.12.2016 року, № 16 від 16.12.2016 року, №№ 17, 18 від 19.12.2016 року, № 19 від 20.12.2016 року, №20 від 21.12.2016 року, №21 від 22.12.2016 року, № 22 від 27.12.2016 року, №№ 23, 24, 25 від 30.12.2016 року, податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року і додатки №№1,5 до вказаної податкової декларації, та докази направлення таких листів засобами поштового зв'язку (а.с. 18-23; 52-56).

Станом на 16.01.2017 року якої-небудь письмової відповіді від Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо причин та правових підстав відключення від системи електронного документообігу ТОВ ДП Аграрні стратегії не отримувало.

Листом від 30.12.2016 року №19950/10/20-31-08-02-10 Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомлено, що технічними умовами для роботи з Єдиним реєстром податкових накладних та з податковою звітністю є наявність договору про визнання електронних документів в електронному вигляді.

Листом від 17.01.2017 року №597/10/20-31-08-02 Про надання відповіді Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області позивача було повідомлено, що договір про визнання електронних документів між підприємством та контролюючим органом, надісланий за допомогою телекомунікаційного зв'язку 29.12.2015 року №9262186867 розірвано інспекцією на підставі п. 4 розділу 6 додатку 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (а.с. 43).

Листом від 17.01.2017 року №624/10/20-31-08-02 Про надання відповіді Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області позивача було повідомлено, що Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області не здійснює реєстрацію податкових накладних на районному рівні (а.с. 44).

В подальшому засобами поштового зв'язку позивачем було направлено на адресу контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за січень - травень 2017 року, що підтверджено наявними матеріалах справи доказами.

Перевіряючи правомірність дій відповідача під час не прийняття податкової звітності, судом встановлено наступне.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за №320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі. Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При цьому, п.7.3, п.7.4 та п.7.5 Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п.7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За приписами ст. ст. 15, 16 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України).

Відповідно до п. 19-1.1.27 ст. 19 ПК України, функцією контролюючого органу, крім інших випадків, є забезпечення розвитку, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема, контроль за повнотою та правильністю виконання митних формальностей, організовують впровадження електронних сервісів для суб'єктів господарювання.

Відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Положеннями п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Приписами ст. 49 Податкового кодексу передбачено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні.

Крім того, відповідно до пункту 12.2 розділу ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, Підрозділи контролюючого органу: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Ураховуючи положення Порядку обліку платників податків і зборів, підтверджена вищевказаною довідкою відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас, така довідка не може розглядатись як підстава, визначена договором про визнання електронних документів, для його одностороннього розірвання.

Зміна місця реєстрації платника має підтверджуватись відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Укладений між сторонами договір про визнання електронних документів №281220151 від 28.12.2015 року є адміністративним договором, істотні умови якого визначаються, зокрема, положеннями цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Як установлено судом, договір про визнання електронних документів розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

При цьому, відповідач керувався приписами пункту 4 розділу 6 вказаного договору, згідно з яким орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку в разі не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Суд зазначає, що відповідачем під час судового розгляду справи не було надано до суду доказів на підтвердження правомірності розірвання договору про визнання електронних документів укладеного з підприємством позивача з підстав визначених в направленому на адресу підприємства листі.

При цьому, як встановлено під час судового розгляду справи, підприємством не змінювалось місце знаходження та посилені сертифікати ключів діяли на момент розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів.

Таким чином, при розірванні договору про визнання електронних документів контролюючий орган діяв не на підставі, не у межах наділених законодавцем повноважень та не у спосіб, встановлений чинним законодавством України.

Суд зазначає, що вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені ст. 201 ПК України.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (пункт 201.1 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Приписами п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 встановлений вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Під час судового розгляду справи встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233, а саме: можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи відповідачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження зміни позивачем свого місцезнаходження або закінчення строку дії посилених сертифікатів ЕЦП підприємства, а відтак у податкового органу були відсутні законодавчо визначені підстави для розірвання в односторонньому порядку договору з ТОВ "ДП "Аграрні стратегії" про визнання електронної звітності.

Таким чином, доводи позивача про неправомірність одностороннього розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів є обґрунтованими і підтверджуються достатніми доказами.

Натомість відповідач, на якого Кодексом адміністративного судочинства України покладено тягар доказування правомірності вчинених дій, не спростував доводів позивача і наданих ним доказів та не довів наявність підстав для одностороннього розірвання вказаного договору.

Поряд з цим, суд звертає увагу на обов'язок контролюючого органу повідомити платника податків про розірвання договору про визнання електронних документів, оскільки вказані обставини перешкоджають суб`єкту господарювання виконати свої податкові зобов'язання у повному обсязі та у межах передбаченого строку.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 29.03.2017 року по справі № К/800/47440/15.

Отже, суд приходить до висновку, що факт одностороннього розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів обмежив і порушив права позивача та його законні інтереси на подання податкових документів в електронному вигляд у законодавчо визначені терміни.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" та Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Таким чином з метою поновлення порушеного права позивача, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовної вимоги в цій частині та зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 28.12.2015 року № 281220151, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" та Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не прийнято податкову звітність підприємства, а отже задоволенню також підлягають і позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо неприйняття податкових документів товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" (код ЄДРПОУ 35698784), а саме: податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2016 року, січень - травень 2017 року та додатків №1, №5 до них; податкових накладних №№ 3, 4 від 06.12.2016 року, №№ 6, 7 від 07.12.2016 року, №8, 9, 10 від 12.12.2016 року, №11від 13.12.2016 року, №№ 12, 13 від 14.12.2016 року, №№ 14, 15 від 15.12.2016 року, № 16 від 16.12.2016 року, №№ 17, 18 від 19.12.2016 року, № 19 від 20.12.2016 року, №20 від 21.12.2016 року, №21 від 22.12.2016 року, № 22 від 27.12.2016 року, №№ 23, 24, 25 від 30.12.2016 року, №1 від 02.03.2017 року, № 2 від 15.03.2017 року, №1 від 13.04.2017 року, №2 від 26.04.2017 року, № 5 від 20.04.2017 року, №6 від 28.04.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області забезпечити реєстрацію та прийняття податкових документів в електронному вигляді від ТОВ "ДП "Аграрні стратегії", суд зазначає наступне.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Положеннями п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, позивач просить суд зобов'язати відповідача при видачі йому направлень на працевлаштування обов'язково вказувати фактичне місцезнаходження роботодавця, тобто фактично просить захистити свої права на майбутнє.

Суд зазначає, що дана позовна вимога фактично стосується дій відповідача, які можуть бути вчинені в майбутньому не відповідає змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в даній частині не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що під час судового розгляду справи позивачем було подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення в порядку ст. 267 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, суд зазначає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Відповідно до частин 2, 4 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат, при цьому половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Також, суд зазначає, що статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним встановити судовий контроль за виконанням Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області постанови суду по даній адміністративній справі та зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720) подати звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 10 робочих днів з дня набрання постановою Харківського окружного адміністративного суду законної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними рішення та дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" та ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Визнати протиправними дії Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо неприйняття податкових документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" (код ЄДРПОУ 35698784), а саме: податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2016 року, січень - травень 2017 року та додатків №1, №5 до них; податкових накладних №№ 3, 4 від 06.12.2016 року, №№ 6, 7 від 07.12.2016 року, №8, 9, 10 від 12.12.2016 року, №11від 13.12.2016 року, №№ 12, 13 від 14.12.2016 року, №№ 14, 15 від 15.12.2016 року, № 16 від 16.12.2016 року, №№ 17, 18 від 19.12.2016 року, № 19 від 20.12.2016 року, №20 від 21.12.2016 року, №21 від 22.12.2016 року, № 22 від 27.12.2016 року, №№ 23, 24, 25 від 30.12.2016 року, №1 від 02.03.2017 року, № 2 від 15.03.2017 року, №1 від 13.04.2017 року, №2 від 26.04.2017 року, № 5 від 20.04.2017 року, №6 від 28.04.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 28.12.2015 року №281220151, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" та Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720) подати звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 10 робочих днів з дня набрання постановою Харківського окружного адміністративного суду законної сили.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДП "Аграрні стратегії" (61033, м. Харків, вул. Луганська, 31, код ЄДРПОУ 35698784) сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 41, код ЄДРПОУ 39893720).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2017 року.

Суддя Мельников Р.В.