Постанова

від 06.07.2017 по справі 820/1028/17     

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

06 липня 2017 р. справа №820/1028/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Старосєльцевої О.В., за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є., представника позивача - Біловус Р.В.,

представника відповідача - Зінченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс ПМК" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс ПМК" у порядку адміністративного судочинства висунув вимогу про скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області від 06.12.2016 року за №№ 0000061407, 0000071407.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні рішення суб'єкта владних повноважень ґрунтуються на помилкових судженнях, а припущення контролюючого органу про вчинення платником податкових правопорушень спростовуються обставинами фактичної дійсності. Платник також стверджував, що проведені господарські операції були зумовлені потребами реальної діяльності, відбулись у дійсності, мали спрямування на реальне настання правових наслідків, підтверджені необхідним обсягом первинних та суміжних документів, розрахунки по оплаті виконані, що свідчить про виконання господарських зобов'язань сторонами правочинів та спричинило настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що платником вчинено порушення: абз. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість до сплати в сумі 1 100 633 грн. за грудень 2015 року та завищено суму податкового кредиту в сумі 1 142 708 грн. у тому числі по періодам: за лютий 2016 року в сумі 344 257 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) в сумі 344 257 грн.; за березень 2016 року в сумі 540 812 грн., внаслідок чого занижено нараховану суму податку на додану вартість до сплати (р.18) у сумі 108 650 грн.; за квітень 2016 року в сумі 4 515,51 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) в сумі 925 935 грн.; за травень 2016 року в сумі 253 124 грн, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду(р.21) в сумі 1 170 212 грн. Крім того, відповідач зазначив, що перевіркою ТОВ "Енергосервіс ПМК" не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за період грудень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "Автомагіка" (податковий номер 37999811), ТОВ "Будівельна Компанія Будресурс" (податковий номер 38880202) та за період лютий - травень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ "Едельвейс Трейд Інвест" (податковий номер 40044263). Також відповідач зазначив, що позивач порушив п.185.1 статті 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання по операціям з ТОВ "Едельвейс Трейд Інвест" (податковий номер 40044263) на загальну суму ПДВ 145 000,00 грн. за період: квітень 2016 року. Таким чином, порушення було скоєно у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Автомагіка , ТОВ будівельна компанія Будресурс", ТОВ "Едельвейс Трейд Інвест" за рахунок відображення в бухгалтерському та податковому обліку показників господарських операцій, котрі реально не відбулись. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, заслухавши представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, ТОВ "Енергосервіс ПМК" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом - 37368164, як платник податків знаходиться на обліку в ГУ ДФС у Харківській області.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Енергосервіс ПМК" з питань дотримання податкового законодавства України щодо визначення, нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Автомагіка" (податковий номер 37999811), ТОВ Будівельна компанія Будресурс (податковий номер 38880202), що містяться у податковій декларації з ПДВ за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 та ТОВ Едельвейс Трейд Інвест (податковий номер 40044263), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.02.2016 року по 31.05.2016 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 737/20-40-14-07-07/37368164 від 23.11.2016р.(а.с.1-123 т.6).

У даному акті відображені судження контролюючого органу про вчинення платником податків низки податкових правопорушень, а саме порушено: 1) абз. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість до сплати в сумі 1 100 633 грн. за грудень 2015 року та завищено суму податкового кредиту в сумі 1 142 708 грн. у тому числі по періодам: за лютий 2016 року в сумі 344 257 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) в сумі 344 257 грн.; за березень 2016 року в сумі 540 812 грн., внаслідок чого занижено нараховану суму податку на додану вартість до сплати (р.18) у сумі 108 650 грн.; за квітень 2016 року в сумі 4 515,51 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) в сумі 925 935 грн.; за травень 2016 року в сумі 253 124 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) в сумі 1 170 212 грн; 2) перевіркою ТОВ "Енергосервіс ПМК" не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "Автомагіка" (податковий номер 37999811), ТОВ "Будівельна Компанія Будресурс" (податковий номер 38880202) та за період лютий - травень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ "Едельвейс Трейд Інвест" (податковий номер 40044263); 3) п.185.1 статті 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання по операціям з ТОВ "Едельвейс Трейд Інвест" (податковий номер 40044263) на загальну суму ПДВ 145 000,00 грн. за період: квітень 2016 року.

Як встановлено судом, шляхом складання листа за вих. №6728/10/20-40-14-07-16 від 06.12.2016р. за підписом в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області суб'єктом владних повноважень було суттєво змінено зміст попередньо складеного акту перевірки, у тому числі і в частині арифметичних показників занижених (на думку контролюючого органу) сум податкових зобов'язань з ПДВ.

З приводу цієї обставини суд зауважує, що у силу ч.2 ст.19 Конституції України відповідач як терорган державної виконавчої влади у галузі податкової справи повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб виправлення недоліків, допущених при оформленні матеріалів проведених контролюючими органами перевірок з питань повноти та своєчасності виконання податкового обов'язку (дотримання податкової дисципліни), визначений п.78.1.12 ст.78 Податкового кодексу України.

Керівник ГУ ДФС області відповідно до ст.20 Податкового кодексу України не наділений повноваженнями на внесення змін до тексту акту перевірки, а тим більше, що даному конкретному випадку цей керівник взагалі не брав безпосередньої участі у перевірці платника податків.

Виявлений судом недолік у реалізації відповідачем управлінської функції контролю за дотриманням податкової дисципліни є суттєвим, безпосередньо впливає на розмір самостійно визначених контролюючим органом сум податкових зобов'язань з ПДВ, має характер нездоланного, позаяк не може бути усунутий (знівельований) у жодний законний спосіб.

Наведена обставина враховується судом як окрема підстава для скасування спірних рішень.

Разом з тим, з огляду на приписи ст.11 КАС України суд не вбачає підстав для не дослідження інших обставин спірних правовідносин, а здійснене судом з'ясування обставин справи показало, що 06.12.2016р. (тобто у день складання листа №6728/10/20-40-14-07-16 від 06.12.2016р.) ГУ з посиланням на акт перевірки №737/20-40-14-07-07/37368164 від 23.11.2016р., але з урахуванням арифметичних показників листа №6728/10/20-40-14-07-16 від 06.12.2016р., було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000061407 про збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1.511.603,75 грн. (основний платіж - 1.209.283 грн., штраф - 302.320,75грн.) та № 0000071407 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (основний платіж - 2.440.404 грн. (а.с.11-12 т.1).

Як з'ясовано судом, в основу спірних рішень суб'єктом владних повноважень покладені фактичні судження про відсутність реальності здійснення господарських операцій.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також висновків, відображених в акті перевірки № 737/20-40-14-07-07/37368164 від 23.11.2016р , на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння податку на прибуток та справляння податку на додану вартість з 01.01.2011р. унормовані приписами розділу ІІІ Податкового кодексу України та приписами розділу V Податкового кодексу України відповідно.

Аналізуючи положення норм Розділу ІІІ Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.44 Податкового кодексу України, ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, суд доходить висновку, що платник податків має право на збільшення витрат з податку на прибуток у разі одночасного існування сукупності таких обставин як : 1) отримання від контрагента первинного документа без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на збільшення витрат (що, в залежності від виду понесених видатків, співпадає або з подією отримання доходу, або з подією понесення витрат).

Аналізуючи положення норм розділу V Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України суд доходить висновку, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента первинних документів (в тому числі і податкової накладної) без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрації контрагентом податкової накладної в Реєстрі податкових накладних або подання скарги на постачальника.

При цьому, невиконання платником господарського зобов'язання з оплати вартості реально отриманих товарів (робіт, послуг) (рівно як і відсутність розрахункових документів на підтвердження оплати) у цілях справляння ПДВ не є юридично визначальним моментом для самостійного визначення контролюючим органом податкових зобов'язань платника податків саме з ПДВ.

З наявних у справі документів, які на вимогу суду були надані представником позивача, вбачається, що:

- у 2015 році між позивачем в якості покупця та ТОВ Автомагіка в якості постачальника було укладено письмові правочини у формі господарських договорів поставки (зі специфікаціями), а саме: договір №1/29 від 29.10.2015р., договір №03/11 від 19.11.2015р., договір №04/11 від 19.11.2015р., договір №05/11 від 19.11.2015р., договір №06/11 від 23.11.2015р., договір №07/11 від 23.11.2015р., договір №24/11 від 24.11.2015р., договір №11/11 від 27.11.2015р., договір №12/11 від 30.11.2015р., договір №13/11 від 30.11.2015р., договір №02/12 від 03.12.2015р., договір №14/12 від 14.12.2015р., договір №15/12 від 15.12.2015р., предметом яких є поставка ТМЦ(а.с. 57-95 т.1);

- у 2016 році між позивачем в якості покупця та ТОВ Едельвейс Трейд Інвест в якості постачальника було укладено письмові правочини у формі господарських договорів поставки зі специфікаціями, а саме: договір №06/02 від 02.02.2016р., №07/02 від 02.02.2016р., №08/02 від 03.02.2016р., №09/02 від 03.02.2016р., №18/02 від 04.02.2016р., №10/02 від 05.02.2016р., №11/02 від 05.02.2016р., №12/02 від 05.02.2016р., №13/02 від 05.02.2016р., №14/02 від 05.02.2016р., №15/02 від 08.02.2016р., №17 від 16.02.2016р., №18 від 17.02.2016р., №19 від 19.02.2016р., №23 від 23.02.2016р., №24/02 від 24.02.2016р., №1/3 від 01.03.2016р., №2/3 від 02.03.2016р., №11 від 11.03.2016р., предметом яких є поставка ТМЦ ( а.с.227-251 т.2, а.с.1-34 т.2);

- у 2015 році між позивачем в якості замовника та ТОВ Будівельна компанія Будресурс в якості підрядника було укладено письмовий правочин у формі господарського договору підряду №10/08 від 10.08.2015 року та договірними цінами до нього на виконання за заявками замовника робіт по відновленню асфальтобетонного покриття на проїжджих частинах та тротуарах м. Харкова. Оцінивши зазначені правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що ці правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному (господарському) обороті, сторони спірних правочинів на момент господарських операцій мали правовий статус платників ПДВ (а.с.98-100 т.5).

Таким чином, перелічені договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На виконання приписів ст.11 КАС України суд витребував у платника докази реальності господарських операцій.

По взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІКА (код ЄДРПОУ 37999811) до матеріалів справи позивачем було надано:

1) видаткові накладні: №1-00000004 від 07.12.2015 р. на суму 659825,46 грн., №1-00000005 від 07.12.2015 р. на суму 375026,40 грн., №1-00000006 від 07.12.2015 р. на суму 1986986,40 грн., №1-00000007 від 07.12.2015 р. на суму 554961,60 грн., №1-00000008 від 07.12.2015 р. на суму 378573,59 грн., №1-00000009 від 07.12.2015 р. на суму 52963,10 грн., №1-00000010 від 10.12.2015 р. на суму 129048,00 грн., №1-00000011 від 10.12.2015 р. на суму 922510,50 грн., №1-00000012 від 10.12.2015 р. на суму 14473,79 грн., №1-00000013 від 10.12.2015 р. на суму 327162,02 грн., №1-00000014 від 15.12.2015 р. на суму 405619,20 грн., №1-00000015 від 15.12.2015 р. на суму 374703,44 грн., №1-00000016 від 16.12.2015 р. на суму 200588,58 грн., №1-00000018 від 17.12.2015 р. на суму 83565,12 грн., №1-00000019 від 21.12.2015 р. на суму 442564,48 грн., №1-00000020 від 21.12.2015 р. на суму 337127,70 грн., №1-00000021 від 23.12.2015 р. на суму 248640,00 грн. (а.с.96-112 т.1)

2) податкові накладні: №28 від 30.10.2015р., №73 від 20.11.2015р., №74 від 20.11.2015р., №75 від 20.11.2015р., №86 від 23.11.2015р., №87 від 23.11.2015р., №88 від 25.11.2015р., №111 від 30.11.2015р., №112 від 30.11.2015р., №113 від 30.11.2015р., №114 від 30.11.2015р., №20 від 01.12.2015р., №22 від 03.12.2015р., №23 від 07.12.2015р., №24 від 07.12.2015р., №25 від 07.12.2015р., №26 від 07.12.2015р., №27 від 07.12.2015р., №28 від 10.12.2015р., №29 від 10.12.2015р., №30 від 10.12.2015р., №31 від 10.12.2015р., №87 від 15.12.2015р., №88 від 15.12.2015р., №89 від 16.12.2015р., №90 від 17.12.2015р., №91 від 21.12.2015р., №92 від 21.12.2015р., №93 від 21.12.2015р., №94 від 23.12.2015р., на загальну суму 7494339,34 грн. (в тому числі ПДВ)(а.с.(а.с.113-142 т.1).

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку №20 Сировина і матеріали .

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями: №2142 від 01.12.2015р., №2183 від 03.12.2015р., №2224 від 09.12.2015р., №2225 від 09.12.2015р., №2236 від 09.12.2015р., №2237 від 09.12.2015р., №2304 від 16.12.2015р., №2305 від 16.12.2015р., №2306 від 16.12.2015р., №2307 від 16.12.2015р., №315 від 16.12.2015р., №2338 від 21.12.2015р., №2339 від 21.12.2015р., №2345 від 22.12.2015р., №2355 від 23.12.2015р., №2356 від 23.12.2015р., №2357 від 23.12.2015р., №2377 від 23.12.2015р., №2367 від 23.12.2015р., №2394 від 24.12.2015р., №2412 від 25.12.2015р., №2448 від 29.12.2015р., №2506 від 14.01.2016р., №2519 від 16.01.2016р., №2528 від 18.01.2016р., №2540 від 20.01.2016р., №2541 від 20.01.2016р., №2542 від 20.01.2016р., №2553 від 20.01.2016р., №2577 від 26.01.2016р., №2578 від 26.01.2016р., №2585 від 26.01.2016р., №2667 від 08.02.2016р., №2893 від 11.03.2016р., №2894 від 11.03.2016р., №2933 від 16.03.2016р., №2934 від 16.03.2016р. Всього на загальну суму 5553164,97 грн. (в тому числі ПДВ - 925 527,50 грн.) (а.с.143-179 т.1).

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме:

1) реалізовано ПАТ Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз відповідно до видаткових накладних: №РН-0000025 від 10.12.2015 р. на суму 116161,34 грн., №РН-0000024 від 10.12.2015 р. на суму 1037213,30 грн., №РН-0000023 від 10.12.2015 р. на суму 107376,36 грн., №РН-0000022 від 10.12.2015 р. на суму 161960,72 грн., №РН-0000021 від 10.12.2015 р. на суму 257501,03 грн., №РН-0000020 від 10.12.2015 р. на суму 190199,38 грн., №РН-0000026 від 10.12.2015 р. на суму 70243,54 грн., №РН-0000028 від 10.12.2015 р. на суму 539828,56 грн., №РН-0000027 від 10.12.2015 р. на суму 838205,92 грн., №РН-0000032 від 14.12.2015 р. на суму 92217,94 грн., №РН-0000030 від 14.12.2015 р. на суму 12751,54 грн., №РН-0000031 від 14.12.2015 р. на суму 74976,29 грн., №РН-0000033 від 14.12.2015 р. на суму 42155,98 грн., №РН-0000034 від 14.12.2015 р. на суму 103763,17 грн., №РН-0000035 від 14.12.2015 р. на суму 18620,99 грн., №РН-0000036 від 14.12.2015 р. на суму 46400,38 грн., №РН-0000037 від 14.12.2015 р. на суму 496351,70 грн., №РН-0000056 від 23.12.2015 р. на суму 248640,00 грн.( а.с.180-197 т.1).

2) задіяно під час виконання підрядних робіт, що підтверджується актами списання ТМЦ у виробництво, довідками про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, актами виконаних робіт по формі КБ2в. (а.с.198-251 т.1, а.с.1-221 т.2).

По взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Едельвейс Трейд Інвест" (код ЄДРПОУ 40044263) до матеріалів справи позивачем було надано:

1) видаткові накладні: №0-00000013 від 24.02.2016 р. на суму 174945,34 грн., №0-00000007 від 25.02.2016 р. на суму 71921,10 грн., №0-00000004 від 26.02.2016 р. на суму 62546,40 грн., №0-00000008 від 02.03.2016 р. на суму 273531,60 грн., №0-00000010 від 02.03.2016 р. на суму 447499,20 грн., №0-00000011 від 02.03.2016 р. на суму 49087,80 грн., №0-00000012 від 03.03.2016 р. на суму 1497600,00 грн., №0-00000001 від 10.03.2016 р. на суму 127630,07 грн., №0-00000002 від 10.03.2016 р. на суму 38052,42 грн., №0-00000021 від 17.03.2016 р. на суму 282240,00 грн., №0-00000015 від 30.03.2016 р. на суму 161364,88 грн., №0-00000016 від 30.03.2016 р. на суму 383836,80 грн., №0-00000017 від 30.03.2016 р. на суму 106369,20 грн., №0-00000018 від 31.03.2016 р. на суму 187680,00 грн., №0-00000019 від 31.03.2016 р. на суму 252084,00 грн., №0-00000022 від 31.03.2016 р. на суму 654609,60 грн., №0-00000023 від 31.03.2016 р. на суму 111168,00 грн., №0-00000028 від 13.04.2016 р. на суму 158025,00 грн., №0-00000042 від 17.05.2016 р. на суму 197184,00 грн., №0-00000039 від 26.05.2016 р. на суму 1202014,56 грн., №0-00000045 від 31.05.2016 р. на суму 363779,06 грн. (а.с.35-56 т.3);

2) податкові накладні: №9 від 05.02.2016р., №10 від 05.02.2016р., №11 від 05.02.2016р., №12 від 05.02.2016р., №13 від 05.02.2016р., №14 від 05.02.2016р., №15 від 05.02.2016р., №16 від 05.02.2016р., №17 від 08.02.2016р., №18 від 08.02.2016р., №22 від 11.02.2016р., №30 від 11.02.2016р., №40 від 18.02.2016р., №41 від 18.02.2016р., №42 від 24.02.2016р., №43 від 24.02.2016р., №45 від 24.02.2016р., №47 від 29.02.2016р., №48 від 29.02.2016р., №49 від 29.02.2016р., №50 від 29.02.2016р., №51 від 29.02.2016р., №12 від 02.03.2016р., №13 від 02.03.2016р., №14 від 02.03.2016р., №15 від 02.03.2016р., №29 від 10.03.2016р., №30 від 10.03.2016р., №35 від 11.03.2016р., №43 від 12.03.2016р., №60 від 17.03.2016р., №72 від 30.03.2016р., №73 від 30.03.2016р., №74 від 30.03.2016р., №75 від 31.03.2016р., №76 від 31.03.2016р., №77 від 31.03.2016р., №78 від 31.03.2016р., №11 від 13.04.2016р., №1 від 17.05.2016р., №1 від 26.05.2016р., №2 від 26.05.2016р., №7 від 31.05.2016р., на загальну суму 6803169,06 грн. (в тому числі ПДВ) (а.с.57-99 т.3).

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку №20 Сировина і матеріали .

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями: №2650 від 05.02.2016р., №2651 від 05.02.2016р., №2652 від 05.02.2016р., №2653 від 05.02.2016р., №2654 від 05.02.2016р., №2655 від 05.02.2016р., №2661 від 05.02.2016р., №2662 від 05.02.2016р., №2664 від 08.02.2016р., №2672 від 08.02.2016р., №2673 від 08.02.2016р., №2688 від 11.02.2016р., №2689 від 11.02.2016р., №2736 від 18.02.2016р., №2737 від 18.02.2016р., №2770 від 24.02.2016р., №2771 від 24.02.2016р., №2773 від 25.02.2016р., №2774 від 25.02.2016р., №2799 від 29.02.2016р., №2800 від 29.02.2016р., №2872 від 11.03.2016р., №2873 від 11.03.2016р., №2891 від 11.03.2016р., №2903 від 12.03.2016р., №3099 від 12.04.2016р., №3100 від 12.04.2016р., №3101 від 12.04.2016р., №3102 від 12.04.2016р., №3103 від 12.04.2016р., №3110 від 12.04.2016р., №3111 від 12.04.2016р., №3112 від 12.04.2016р., №3126 від 14.04.2016р., №3158 від 20.04.2016р., №3159 від 20.04.2016р., №3161 від 21.04.2016р., №3162 від 21.04.2016р., №3163 від 21.04.2016р., №3164 від 21.04.2016р., №3188 від 22.04.2016р., №3189 від 25.04.2016р., №3246 від 05.05.2016р., №3334 від 19.05.2016р., №3335 від 19.05.2016р., №3346 від 20.05.2016р., №3386 від 25.05.2016р., №3399 від 27.05.2016р., №3515 від 07.06.2016р., №3543 від 09.06.2016р., №3547 від 10.06.2016р., №3584 від 14.06.2016р., №3615 від 15.06.2016р., №3644 від 21.06.2016р., №3657 від 22.06.2016р., №3658 від 22.06.2016р., №3693 від 24.06.2016р., угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.05.2016 р. Всього на загальну суму 6651580,97 грн. (в тому числі ПДВ - 1108596,83 грн.) (а.с.100-156 т.3).

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме:

1) реалізовано ПАТ Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз відповідно до видаткових накладних: №РН-0000015 від 29.02.2016 р. на суму 71921,10 грн., №РН-0000023 від 21.03.2016 р. на суму 7176,00 грн., №РН-0000024 від 21.03.2016 р. на суму 7595,20 грн., №РН-0000025 від 21.03.2016 р. на суму 43776,00 грн., №РН-0000026 від 21.03.2016 р. на суму 1769,04 грн., №РН-0000027 від 05.04.2016 р. на суму 385,56 грн., №РН-0000047 від 14.04.2016 р. на суму 43238,20 грн., №РН-0000048 від 14.04.2016 р. на суму 160297,56 грн., №РН-0000049 від 14.04.2016 р. на суму 26551,55 грн., №РН-0000050 від 14.04.2016 р. на суму 14162,98 грн., №РН-0000065 від 18.05.2016 р. на суму 30810,00 грн., №РН-0000066 від 18.05.2016 р. на суму 12324,00 грн., №РН-0000067 від 18.05.2016 р. на суму 18486,00 грн., №РН-0000068 від 18.05.2016 р. на суму 24648,00 грн., №РН-0000069 від 18.05.2016 р. на суму 61620,00 грн., №РН-0000070 від 18.05.2016 р. на суму 18486,00 грн., №РН-0000071 від 18.05.2016 р. на суму 30810,00 грн., №РН-0000060 від 30.05.2016 р. на суму 136567,18 грн., №РН-0000061 від 30.05.2016 р. на суму 686489,81 грн.(а.с.159-179 т.3);

2) реалізовано ТОВ Завод Призма Електрик відповідно до видаткових накладних: №РН-0000041 від 12.04.2016 р. на суму 661155,70 грн., №РН-0000088 від 10.06.2016 р. на суму 2153710,55 грн. (а.с.;

3) задіяно під час виконання підрядних робіт, що підтверджується актами списання ТМЦ, довідками про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, актами виконаних робіт по формі КБ2в (а.с.180-241 т.3, а.с.1-249 т.4).

По епізоду взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будресурс (код ЄДРПОУ 38880202) позивачем було надано до суду:

1) податкові накладні: №24 від 23.12.2015р., №26 від 24.12.2015р., №27 від 24.12.2015р., №28 від 24.12.2015р. на загальну суму 695411,94 грн. (в тому числі ПДВ) (а.с.131-134 т.5).

2) довідку про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та актом виконаних робіт по формі КБ2в від 23.12.2015 р. за грудень 2015 року на суму 310 575,60 грн.; довідку про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та актом виконаних робіт по формі КБ2в від 24.12.2015 р. за грудень 2015 року на суму 124 653,11 грн.; довідку про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та актом виконаних робіт по формі КБ2в від 24.12.2015 р. за грудень 2015 року на суму 27781,91 грн.; довідку про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та актом виконаних робіт по формі КБ2в від 23.12.2015 р. за грудень 2015 року на суму 232 401,32 грн.

В подальшому, виконані ТОВ Будівельна компанія Будресурс за вказаними актами роботи були включені до актів виконаних робіт, а саме до: довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та акту виконаних робіт по формі КБ2в від 28.12.2015 р. за грудень 2015 року з ПАТ Турбоатом ; довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та акту виконаних робіт по формі КБ2в від 28.12.2015 р. за грудень 2015 року з КП Міськелектротранссервіс ; довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та акту виконаних робіт по формі КБ2в від 28.12.2015 р. за грудень 2015 року з КП Міськелектротранссервіс ; довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та акту виконаних робіт по формі КБ2в від 28.12.2015 р. за грудень 2015 року з КП Міськелектротранссервіс (а.с.135-192 т.5).

Зобов'язання по оплаті виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями №2413 від 25.12.2015р. та №2479 від 12.01.2016р. Всього на загальну суму 805 024,49 грн. (в тому числі ПДВ - 134 170,75 грн.) ( а.с.193-194 т.5).

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання останнім (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов"язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Оцінивши перелічені фактичні дані в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що оглянуті документи відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак, слід дійти висновку, що документи не містять явних чи нездоланних дефектів форми, змісту чи походження, котрі б однозначно зумовлювали втрату первинними і розрахунковими документами юридичної сили і доказовості. Таким чином, оглянуті документи сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності господарської операції.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.8, 19, ст.124, 129 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Стосовно доводу про можливу (ймовірну) протиправність господарської діяльності третіх осіб, то суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками (як податку на прибуток, так і податку на додану вартість). За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем послуг від іншої особи ніж сторона за правочином. У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету перелічених правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ "Енергосервіс ПМК".

Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення ТОВ "Енергосервіс ПМК" вимог абз. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення податкового законодавства щодо визначення, нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Автомагіка" (податковий номер 37999811), ТОВ Будівельна компанія Будресурс (податковий номер 38880202), що містяться у податковій декларації з ПДВ за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 та ТОВ Едельвейс трейд інвест (податковий номер 40044263), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.02.2016 року по 31.05.2016 року.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В ході судового розгляду встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями №0000061407, №0000071407 від 06.12.2016 року прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс ПМК" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №0000061407, №0000071407 від 06.12.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс ПМК" ( код ЄДРПОУ 37368164, м. Харків, вул.Шевченка,60, 61013) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 59280,12 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят грн. 12 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 11.07.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.