Постанова

від 14.07.2017 по справі 815/1514/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1514/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Ходжаяна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОДМАК до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ОДМАК (далі ТОВ ОДМАК ) з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.12.2016 року №0003931401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 90638,00 гривень, №0003941401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 248861,00гривень.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються винесені на підставі Акту №5896/15-53-14-01/38847500 від 23.112016 року, згідно з висновком якого ТОВ ОДМАК порушено: - п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, пп.138.10.2, 138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139, пп.153.3 ст.153 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 83947грн.; - пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1пп. а , п.198.2,198.3,198.5,198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 165907,00грн.

Позивач вважає, що ці висновки Акту перевірки є необґрунтованими, оскільки під час перевірки посадовій особі були надані всі первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Спец-Трейдинг , ТОВ РЕД ВІНД , ТОВ САВАЖ ТОРГ , ТОВ Троодос , які підтверджують факт придбання товарів (послуг) та надання їх у подальшому позивачем покупцям.

На думку позивача фактично не визнання законних підстав на валові витрати, визначені у бухгалтерському та податковому обліку не узгоджується з вимогами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , де визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Таким чином, підставою для бухгалтерського та податкового обліку є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Надані під час перевірки первинні документи ТОВ ОДМАК відповідають вимогам до первинних документів, які викладені у Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.95року №88. Таким чином, підприємством правомірно у відповідності до вимог законодавства сформовані витрати та податковий кредит.

Позивач зазначив, що в акті перевірки не вказано про невідповідність наданих до перевірки документам, або про невірне заповнення, більш того не зазначено про наявність судових рішень про визнання правочинів з TOB РЕД ВІНД , TOB САВАЖ ТОРГ , ТОВ Спец-Трейдінг , TOB Троодос недійсними, в акті перевірки відсутня інформація про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб вказаних контрагентів.

Висновки про нереальність спірних правовідносин базуються лише на даних інформаційних систем/баз ДФС України.

Аналіз акта перевірки свідчить про невідповідність його загальної та описової частин вимогам, встановленим у Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютною та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі Порядок №727).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Також в обґрунтування необґрунтованості акту перевірки надав до суду оборотно-сальдову відомість по рахунку 63, в якій відсутня розбіжність витрат на збут на 60тис. грн. за 2014 рік. Крім того, представник позивача вважає, що акт перевірки не відповідає вимогам Порядку №727, зокрема щодо встановлення сум завищення витрат та заниження доходу, що позбавляє ТОВ ОДМАК у повному обсязі здійснити захист своїх прав та інтересів. Позивач стверджував, що в акті перевірки неправомірно зазначено про наявність двох договорів з ТОВ РЕД ВІНД від 30.08.2014 року та від 23.02.2015 року, оскільки підприємством укладений лише договір від 23.02.2015 року. У судовому засіданні представник позивача вважав неправомірним підписання додатків до акту перевірки не бухгалтером підприємства, а його директором, який міг не знати всіх відображених відомостей бухгалтерського обліку в цих додатках. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачем надані заперечення на позов, в яких зазначено про необґрунтованість позову та відповідач просив відмовити у задоволенні позову (т.3 а.с.10-15), у яких відповідач зазначив, що порушення податкового законодавства позивачем були встановлені перевіркою та відображені в Акті перевірки, який був підписаний без заперечень зі сторони позивача. Пояснення щодо встановлених порушень та заперечення на Акт перевірки також не були надані. Під час перевірки відповідачем не було надано всіх документів, які відображають реальне здійснення господарських операцій. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Представник податкового органу ОСОБА_1, яка проводила перевірку позивача, у судовому засіданні пояснила, що акт перевірки відповідає вимогам Порядку №727. Загальна сума завищення витрат та заниження доходу, яка встановлена в бухгалтерському обліку, розраховується шляхом складання показників по рядкам Декларації, оскільки за деякими показниками є завищення витрат, а за іншими заниження. Всі данні відображені в Акті перевірки. Перевірка проводилась вибірковим методом, тобто при встановленні розбіжностей у бухгалтерському та податковому обліку перевірялись наявні первинні документи на підприємстві та їх відповідність вимогам законодавства щодо відображення реальності здійснення господарської операції.

Також перевіряюча пояснила, що нею відображались в акті перевірки лише встановлені факти. Якщо відображено укладання позивачем договорів з ТОВ РЕД ВІНД від 30.08.2014 року та від 23.02.2015 року, то ці обидва договори були їй надані. Щодо надання представником позивача оборотно-сальдової відомості, в якій відсутні розбіжності на 60тис.грн., які були відображені в Акті перевірки, то вона може лише припустити, що підприємство застосовує в бухгалтерському обліку програму С1, яка дозволяє у будь-який момент вносити у ній зміни. Представником позивача надана відомість сформована в липні 2017 року. Нею відображені всі дані на час перевірки. Додатки до акту перевірки складались нею особисто або разом з працівниками бухгалтерії підприємства. Підписання акту перевірки та додатків до нього директором підприємства не суперечить законодавству.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ ОДМАК зареєстровано 08.08.2013 року. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 08.08.2013 року.

З 08.11.2016 року по 16.11.2016 року ДПІ на підставі наказу №1244 від 04.11.2016 року та направлення від 07.11.2016 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт №5896/15-53-14-01/38847500 від 23.11.2016 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ОДМАК , код ЄДРПОУ 38847500 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 08.08.2013 по 31.12.2015 (т.3 а.с.16-52).

На підставі Акту перевірки №5896/15-53-14-01/38847500 від 23.11.2016 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.12.2016 року:

- №0003931401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 90638,00 гривень (83947,00 за податковими зобов'язаннями, 6691,00 за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0003941401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 248861,00гривень (165907,00 за податковими зобов'язаннями, 82954,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.72-73).

У висновках Акту перевірки №5896/15-53-14-01/38847500 від 23.11.2016 року щодо підстав прийняття вищезазначених податкових повідомлень-рішень зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем: - п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, пп.138.10.2, 138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139, пп.153.3 ст.153 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 83947грн.; - пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1 пп. а , п.198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 165907,00грн.

Вказані норми ПКУ, про порушення яких позивачем зазначено в Акті перевірки, викладені у редакції діючий на час здійснення позивачем господарських операцій та складання первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 44.1 ст.44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 134 ПКУ визначений об'єкт оподаткування податком на прибуток, яким відповідно до п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 138.2 ст.138 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.2015 року визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

В пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 наведений перелік витрат, які відносяться до складу адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 - витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В акті перевірки також зазначено про порушення позивачем пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1 пп. а , п.198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПКУ, які регламентують питання податку на додану вартість та податкового кредиту.

В пп.14.1.181 ст.14 ПКУ наведено поняття податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 192 ПКУ встановлені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).

Відповідно до п.192.1 ст.192 якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право суб'єкта господарювання на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України також встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до Акту перевірки №5896/15-53-14-01/38847500 від 23.11.2016 року позивач порушив норми податкового законодавства, а саме п.п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, пп.138.10.2, 138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139, пп.153.3 ст.153 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 83947грн., а також пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1 пп. а , п.198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 165907,00грн.

Згідно з Актом перевірки заниження податку на прибуток відбулось у результаті:

- заниження доходу за період 2014 рік на 327грн.;

- завищення витрат за період 2014 рік на 148347грн.;

- заниження доходу від будь-якої діяльності за період 2015 рік на 1690грн.;

- заниження фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на 317697грн.

Встановлені перевіркою обставини щодо заниження доходу за період 2014 рік на 327грн. викладені у пп.3.1.1 п.3.1 розділу 3 Акту перевірки.

В акті зазначено, що перевіркою повноти визначення доходів за 2014 рік було встановлено завищення задекларованих показників доходу на 596,00грн., а саме в порушення пп.153.3.6 п.153.3 ст.153 ПКУ (в редакції до 01.01.2015 року) ТОВ ОДМАК операцію з отримання частки відсотків банку на залишок коштів на рахунках у сумі 596грн. відобразило у складі рядку 02 Декларації Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) замість рядку 03 ІД Декларацій Інші доходи .

Перевіркою відображених у рядку 03 ІД Декларацій Інші доходи показників за період з 08.08.2013 року по 31.12.2014 року у загальній сумі 0грн. на підставі даних аналітичного обліку за рахунками 3 0,31,71/суб, виписок банку, касових книг, інших первинних документів встановлено заниження задекларованих показників на 923грн. (відсотки банку) (а.с.19-20).

Позивач в позові не оспорював вказаних обставин та встановлених порушень податкового законодавства.

Перевіркою також встановлені обставини щодо завищення витрат за період 2014 рік на 148347грн., які викладені у пп.3.1.2 п.3.1 розділу 3 Акту перевірки (а.с.20-32).

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.44.1 ст.44,пп.138.10.2 п.138.2 ст.138 ПКУ позивачем адміністративні витрати за 2014 рік на суму 148784,00грн. було занижено.

У той же час відбулось завищення витрат. В акті зазначено, що перевіркою показників обліку за рахунками, первинних документів встановлено завищення собівартості реалізованої макулатури та інших відходів для подальшої переробки за 2014 рік, а саме завищена собівартість придбаних та реалізованих товарів за 2014 рік на 122730,00 грн. по взаємовідносинам ТОВ ОДМАК з ТОВ Спец-трейдінг , з яким позивач уклав договір постачання від 01.04.2014 року №010414/10, відповідно до умов якого товар поставляється постачальником за його рахунок, вантажні роботи здійснюються силами постачальника.

Згідно з актом ТОВ ОДМАК до перевірки не надані товарно-транспортні накладні на зазначений у видаткових накладних товар. З наданих до перевірки документів не встановлено місце та час отримання зазначеного у накладних товару, не встановлено факту його подальшої реалізації, у зв'язку з чим перевіряючим зроблений висновок про завищення позивачем собівартості придбаних та реалізованих товарів за 2014 рік на 122730,00 грн.

Також завищення витрат на суму 174401грн.згідно з актом перевірки відбулось по взаємовідносинам з ТОВ Троодос на суму114401,00грн. за 2014 рік, а також завищення витрат на збут на 60000 грн. у результаті встановленої невідповідності на вказану суму даних бухгалтерського обліку задекларованим даним у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2014 рік.

Таким чином, згідно з актом перевірки позивачем на думку перевіряючого завищені витрати за 2014 рік на суму 148347грн. ((122730,00 грн +174 401,00грн.)- 148784,00грн).

З урахуванням викладеного суд не приймає до уваги доводи позивача, що завищення витрат ТОВ ОДМАК саме на суму 148347грн. не аргументоване в акті перевірки, її неможливо встановити, що позбавляє його можливості здійснювати захист своїх прав та інтересів.

Представник позивача в спростування зазначеного в акті перевірки порушення щодо завищення витрат на збут на 60000 грн. у результаті встановленої невідповідності на вказану суму даних бухгалтерського обліку задекларованим даним у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2014 рік надав до суду копію оборотно-сальдової відомості, сформованої у 2017 році.

Суд не приймає до уваги вказаний документ, як належний доказ, з урахуванням пояснень перевіряючої у судовому засіданні щодо можливості внесення змін у вказану відомість як електронний документ бухгалтерського обліку за програмою бухгалтерського обліку С1 (що не спростовано представником позивача у судовому засіданні), а також відсутність будь-яких зауважень, заперечень на акт перевірки та додатки до нього, яки стосовно бухгалтерських даних підписані перевіряючим та директором ТОВ ОДМАК . Посилання позивача на те, що директор ТОВ міг не знати всіх відображених відомостей бухгалтерського обліку в цих додатках суд вважає неспроможними.

Перевіркою позивача за період 2015 рік було встановлено заниження доходу від будь-якої діяльності за період 2015 рік на 1690грн. та заниження фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на 317697грн.

В пп.3.1.3 п.3 розділу 3 Акту зазначено, що встановлене заниження доходу від будь-якої діяльності за період 2015 рік на 1690грн. відбулось у зв'язку з тим, що позивачем у порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ в складі доходів за 2015 рік не враховано одержані відсотки банку на залишки коштів на рахунках підприємства у сумі 1690,00грн. (а.с.32-33). Зазначене порушення позивачем у позові не оспорюється.

Встановлені перевіркою обставини щодо заниження фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на 317697грн. викладені у пп.3.1.4 п.3.1 розділу 3 Акту перевірки (а.с.33-42).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.44.1 ст.44, п.134.1 ст.134 ПКУ ТОВ ОДМАК у фінансовій звітності відобразило данні щодо собівартості реалізованого товару, що не відповідають даним бухгалтерського обліку підприємства та первинним документам, що признало до завищення фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на 132229грн.

У той же час в Акті перевірки зазначено, що по взаємовідносинам з ТОВ РЕД ВІНД та ТОВ САВАЖ ТОРГ занижено фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на 448236,54грн.

Таким чином, згідно з актом перевірки ТОВ ОДМАК у 2015 році занижений фінансовий результат до оподаткування на 317 697грн. ((448236грн.+1690грн.)-132229грн)

Щодо податку на додану вартість, то згідно з Актом перевірки позивачем по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ РЕД ВІНД та ТОВ САВАЖ ТОРГ порушено вимоги податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 117703,00грн. (пп.3.2.1 п.3.2 розділу 3 Акту).

Крім того, в акті зазначено про порушення позивачем пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1 пп. а , п.198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПКУ, які призвели до заниження податку на додану вартість на суму 165907,00грн., що відбулось результаті завищення податкового кредиту:

- по правовідносинам ТОВ Спец-трейдінг податковий кредит завищений на суму 42356,00грн.;

- на суму 5255,00грн. у результаті сформованого податкового кредиту без підтвердження податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН (по контрагентам ТОВ Спец-трейдінг на суму 4215,08грн., по контрагенту ТОА Троодос на суму 855,00грн., по контрагенту ПП ІТАКА-М на суму 184,6грн.) ;

- на суму 593,00грн. у результаті не відображення розрахунків корегування щодо зменшення суми податкового кредиту по контрагентам ТОВ ВТОРМА-МИКОЛАЇВ , ТОВ ЮНІОН КОМ ТРАНС , УДППЗ УКРПОШТА .

Позивач у позові та судовому засіданні не спростовував порушення щодо завищення податкового кредиту на суму 5255,00грн. та 593,00грн., інші порушення зазначені в Акті перевірки вважав необґрунтованими, не відповідаючи ми первинним документам та бухгалтерському обліку ТОВ ОДМАК .

Дослідивши акт перевірки та надані сторонами докази, суд встановив, що позивач ТОВ ОДМАК уклав договір з ТОВ ТРООДОС 20.03.2014 року №200314/2, відповідно до якого. ТОВ ОДМАК (замовник) доручає, а ТОВ ТРООДОС ( виконавець) приймає на себе обов'язки в строки, на умовах і в порядку, передбаченому цим договором, надати замовнику послуги з організації, збору,пресування, сортування, обробки або поставки для утилізації на переробні заводи.

Також позивач ТОВ ОДМАК уклав договори з ТОВ Спец-трейдінг 20.03.2014 року №200314/1 01.04.2014 року №010414/10.

Згідно з договором від 20.03.2014 року ТОВ ОДМАК як замовник доручає, а ТОВ Спец-трейдінг як виконавець приймає на себе обов'язки в строки, на умовах і в порядку, передбаченому цим договором, надати замовнику послуги з організації, збору,пресування, сортування, обробки або поставки для утилізації на переробні заводи (т.2 а.с.212-213).

Відповідно до договору від 01.04.2014 року ТОВ Спец-трейдінг (продавець) зобов'язується поставити, а ТОВ ОДМАК (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості і асортименті згідно з накладними, що є невід'ємною частиною договору (т.2 а.с.187).

Позивач стверджував про відсутність завищення витрат в 2014 році на 148347грн. по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Спец-трейдінг , ТОВ Троодос та завищення податкового кредиту на суму 42356,00грн. по правовідносинам з ТОВ Спец-трейдінг , посилаючись на те, що всі документи щодо здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами були надані під час перевірки та вимогам первинних документів.

Господарські операції відображені у бухгалтерському обліку, а документами у підтвердження здійснення господарських операцій надані податкові та видаткові накладні, та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). В актах зазначено про надання послуг з організації, збору, пресування, сортування вторинної сировини; кількість цієї сировини у тонах, та розмір оплати послуг. В деяких акта інших актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначено у якості послуг - відшкодування витрат на автотранспорт, кількість у тонах, сума. Вказане зазначено також у податкових та видаткових накладних. Крім того, надані податкові та видаткові накладні на придбання позивачем агломерату (т.2 а.с.188-197, 200-211, 214-237).

Позивачем не надано будь-яких інших документів на придбання вказаного товару, його поставки, яким транспортом, прийомки та зберігання товару, документів на придбання послуг, у тому числі щодо здійснення визначення розміру (тоннажу) наданих послуг, визначення розміру відшкодування витрат на автотранспорт.

Суд вважає обґрунтованими висновки акту перевірки що вказані документи не відображають реальності здійснення господарських операції, оскільки не надано товарно-транспортних накладних, не зазначені місце надання послуг, навантаження та розвантаження товару, тобто не надано належних та допустимих доказів щодо змісту та обсягу цих операцій.

При цьому суд враховує пояснення представника відповідача посадової особи, яка здійснювала перевірку позивача, що зустрічні звірки не здійснювались, оскільки, зокрема, була наявна податкова інформація щодо ТОВ Спец-трейдінг податкового органу (ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, т.3 а.с.93-112) про відсутність суб'єкта господарювання за податковою адресою.

Також представником позивача надані копії договорів укладені ТОВ ОДМАК з ТОВ РЕД ВІНД від 23.02.2015 року №230215/1 про поставку товару та №230214/2 про надання послуг з організації, збору, пресування, сортування та поставки для утилізації на переробні заводи вторинної сировини, послуги по вивозу відходів на знищення (т.1 а.с.199,227) та з ТОВ САВАЖ-ТОРГ від 22.04.2015 року про надання послуг №120415/1 з організації, збору, пресування, сортування та поставки для утилізації на переробні заводи вторинної сировини, послуги по вивозу відходів на знищення (т.1 а.с.191).

Єдиними документами щодо здійснення господарських операцій з ТОВ САВАЖ-ТОРГ позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких зазначено про надання послуг із зібрання, сортування, кількість цієї сировини у тонах, та розмір оплати послуг (т.1 а.с.192-198).

Щодо взаємовідносин з ТОВ РЕД ВІНД надані також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та видаткові накладні щодо отримання придбаного агломерату (т.1 а.с.200-226,228-231).

Будь-яких інших документів на придбання вказаного товару, його поставки, яким транспортом здійснювалась поставка, яким чином здійснювалась прийомка товару зберігання, документів на придбання послуг, у тому числі щодо здійснення визначення розміру (тоннажу) наданих послуг, позивачем не надано.

В акті перевірки не заперечувалось перевіряючим, що в бухгалтерському обліку позивач відобразив господарські операції з контрагентами ТОВ Спец-трейдінг , ТОВ Троодос , ТОВ РЕД ВІНД , ТОВ САВАЖ-ТОРГ , проте позивачем не були надані первинні документи, які підтверджують здійснення вказаних операцій, та які є підставою для бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні обов'язковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів визначені у п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, Згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. В п.2.15,2.16 Положення зазначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд, вважає обґрунтованими доводи викладені посадовою особою контролюючого органу в акті перевірки позивача, що надані документи не відображають зміст, обсяг господарської операції та факт її здійснення, оскільки надані документи не містять місце, час надання послуг, відомості про транспортні засоби, якими була здійснена поставка, місце навантаження та розвантаження товарів, відходів.

Жодний первинний документ наданий під час перевірки та до позову у суд не відображає обсяг та зміст господарських операцій, а такі акти здачі - прийому робіт (надання послуг) по взаємовідносинам, зокрема, з ТОВ Троодас , ТОВ Спец-трейдінг та податкові накладні, у яких зазначено у якості робіт (послуг) відшкодування на автотранспорт (далі тоннаж та сума без ПДВ, на думку суду, взагалі не відповідає розумінню та призначенню акту здачі - прийому робіт (надання послуг) та відповідно не може бути належним первинним документом, при відсутності будь-яких інших документів, на підставі якого дані вносяться в бухгалтерський облік суб'єкта господарювання

Статтею 86 КАС України визначено, що, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 07.12.2016 року №0003931401; №0003941401діяла правомірно, а тому позовні вимоги ТОВ ОДМАК не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОДМАК до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2016 року №0003931401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 90638,00 гривень, №0003941401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 248861,00гривень.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОДМАК до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2016 року №0003931401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 90638,00 гривень, №0003941401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 248861,00гривень.

14 липня 2017 року.