Ухвала

від 11.07.2017 по справі 2а-7408/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/4431/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 2а-7408/10/1370 за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

09.03.2016 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 09.03.2016 року. Позовні вимоги з урахуванням уточнення обґрунтовані безпідставністю винесення відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують правомірність його дій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року позов задоволено частково, визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000681721/0 від 02.04.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання 3937,5 грн., № 0000671721/0 від 02.04.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання 97 977 грн., в тому числі, 65 318 грн. - основний платіж та 32 659 грн. - штрафні фінансові санкції, № 0000661721/0 від 02.04.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання 75 610,68 грн., в тому числі, 25 203,56 грн. - основний платіж та 50407,12 грн. - штрафні фінансові санкції, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 000069172 від 02.04.2010 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року у справі № 2а-7408/10//1370 в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671721/0 від 02.04.2010 року щодо визначення суми податкового зобов'язання 97 977 грн., в тому числі, 65 318 грн. - основний платіж та 32 659 грн. - штрафні фінансові санкції, скасовано та прийняти нову постанову, якою в цій частині позовних вимог відмовлено; в решті - постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2015 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року в частині відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671721/0 від 02.04.2010 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671721/0 від 02.04.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання на суму 97 977 грн. (з яких: 65 318 грн. - основний платіж та 32 659 грн. - штрафні фінансові санкції) та в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000671721/0 від 02.04.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання на суму 2 987,25 грн. (з яких: 1 991,5 - основний платіж та 995,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції) - скасовано. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року в частині задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000681721/0 від 02.04.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання на суму 3 937,5 грн. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року в частині залишення без змін постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року в цій частині скасовано.

Справу в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671721/0 від 02.04.2010 року та податкового повідомлення-рішення № 0000681721/0 від 02.04.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання на суму 3 937,5 грн. направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду. В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року залишено без змін.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 02.04.2010 року № 0000671721/0 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 97 977 грн. (в тому числі основного платежу 65 318 грн. та 32 659 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 02.04.2010 року № 0000681721/0 в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3 937,5 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив представник Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить дану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує те, що позивач перейшов на загальну систему оподаткування, оскільки не отримав свідоцтва про сплату єдиного податку на 2009 рік. ФОП ОСОБА_1 не був платником єдиного податку у 2009 році. Тобто, з січня 2009 року він перебував на загальній системі оподаткування та в силу перевищення обсягу оподатковуваних операцій понад 300000 грн. підлягав реєстрації платником ПДВ.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт № 715/17-2/НОМЕР_1 від 16.03.2010 року, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог:

п. 1.3 ст.1, пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7, п. 9.4 пп. а п. 9.6 ст. 9 п. 10.2 ст. 10 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого позивачем не нараховано та не сплачено до бюджету податок на додану вартість на суму 67 309,5 грн.

ст. .2, ст. 3, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, пп. 8.2.1 п. 8.1 ст. 8, ст. 16, ст. 17, ст. 18, ст. 19, ст. 20 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , в результаті чого позивачем не утримано та не перераховано до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 25 203,56 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

1) № 0000671721/0 від 02.04.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 100 964,26 грн. (з яких: 67 309,5 грн. - основний платіж та 33 654,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

2) № 0000681721/0 від 02.04.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 5 407,50 грн. - основний платіж.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступного.

Щодо спірного податкового повідомлення-рішення №0000671721/0 від 02.04.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 100 964,26 грн. (з яких: 67 309,5 грн. - основний платіж та 33 654,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції), апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що згідно з актом перевірки ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року здійснив операції з виробництва і реалізації меблевої фурнітури, виробів з металу, здачі приміщень в оренду майна на загальну суму 336 547,5 грн., в тому числі: в лютому 2009 року 6300 грн., у березні 2009 року 116900 грн., у квітні 2009 року 39 410 грн., у травні 2009 року16860 грн., у червні 2009 року 119030 грн., у липні 2009 року 28090 грн., у жовтні 2009 року 4247,5 грн., у грудні 2009 року 5710 грн.

Крім цього дані зазначені в акті перевірки збігаються з даними з виписки про рух коштів по рахунку ПАТ ВТБ Банк Позивача, зокрема за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року надійшли кошти: 17.02.2009 року у сумі 6300 грн. (всього у лютому 2009 року 6300 грн.); 10.03.2009 року 25000 грн., 11.03.2009 року 61 000 грн., 26.03.2009 року 30 000 грн., 31.03.2009 року 900 грн. (всього у березні 2009 року -116900 грн.); 09.04.2009 року 18 910 грн., 28.04.2009 року 10 000 грн., 29.04.2009 року 10 500 грн., 31.03.2009 року 900 грн. (всього у квітні 2009 року 39 410 грн.); 21.05.2009 року 16 860 грн. (всього у травні 2009 року 16860 грн.); 12.06.2009 року 5 000 грн., 12.06.2009 року 20 000 грн., 12.06.2009 року 35 000 грн., 15.06.2009 року 20 000 грн., 18.06.2009 року 3 030 грн., 24.06.2009 року 36000 грн. (всього у червні 2009 року 119 030 грн.); 06.07.2009 року 28090 грн. (всього у липні 2009 року 28090 грн.); 08.10.2009 року210 грн., 30.10.2009 року 4037,5 грн. (всього у жовтні 2009 року 4247,5 грн.); 03.12.2009 року 4750 грн., 25.12.2009 року 960 грн. (всього у грудні 2009 року 5710 грн.).

Відповідно до п.п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Як передбачено абз. 4 п. 9.4 ст. 9 цього ж Закону, якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Указом Президента України від 03.07.1998 №727/98 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва (далі Указ) запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.

Водночас порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.

Приписами статті 6 Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.

Відповідно до статті 2 цього Указу фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Згідно зі статтею 5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Апеляційним судом встановлено те, що у липні 2009 року ФОП ОСОБА_1 здійснив перевищення загальної суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) у розмірі 300 000 грн. (а саме отримано сукупно виручку 326 590 грн.), а відтак до 20 серпня 2009 року позивач зобов'язаний був подати заяву для реєстрації платником ПДВ.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що тільки донарахування суми основного зобов'язання з ПДВ у розмірі 1991,5 грн. ( за жовтень 2009 року - в сумі 845,50 грн., за грудень 2009 року - 1142,0 грн.) можна вважати правомірним.

Враховуючи вищенаведене апеляційний суд вважає що, прийняте податкове повідомлення рішення від 02.04.2010 року № 0000671721/0 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 100 964,25 грн. є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині 97 977 грн. (в тому числі основного платежу 65 318 грн. та 32 659 грн. штрафних (фінансових) санкцій), а в іншій частині донарахування 2 987,25 грн. (в тому числі основного платежу 1991,5 грн. та 995,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій)залишенню без змін.

Щодо прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000681721/0 від 02.04.2010 року на суму 5 407,50 грн . , то апеляційний суд зазначає наступне.

Правомірності визначення відповідачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 1470,00 грн. податку з доходів фізичних осіб не оспорює позивач. Предметом апеляційного перегляду є частина податкового повідомлення-рішення № 0000681721/0 від 02.04.2010 року, якою позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 3 937,50 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що позивачем згідно з накладною № 28 від 04.04.2006 року куплено станок фрезерний у СПД ФО ОСОБА_5 за 40 000 грн. та прийнято даний станок в експлуатацію як основний засіб, про що свідчить наказ № 2 від 04.04.2006 року Про введення в експлуатацію основного засобу , акт прийняття-передачі основних засобів № 1 від 04.04.2006 року та інвентаризаційна картка обліку основних засобів № 3 від 04.04.2006 року.

Згідно з наказом № 1 від 04.04.2008 року Про продаж основного засобу куплений фрезерний станок був реалізований виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю ВІДІС за 35 000 грн., чого не заперечує відповідач, при балансовій вартості станка станом на 04.04.2008 року 35627,34 грн. Реалізацію станка також підтверджує акт прийняття-передачі основних засобів № 2 від 04.04.2008 року та інвентаризаційна картка обліку основних засобів № 3.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва , виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Апеляційним судом встановлено те, що ФОП ОСОБА_1 фрезерний станок був реалізований нижче його залишкової вартості, тому відповідно до норм абз.7 ст.1 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва кошти отримані за продаж основного засобу (фрезерного станка) не є виручкою, а відтак не підлягають оподаткуванню.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 02.04.2010 року № 0000681721/0 є протиправним та підлягає скасуванню в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3 937,5 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 2а-7408/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко Р. П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено 13.07.2017 року.