Постанова

від 11.07.2017 по справі 802/1025/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 липня 2017 р. Справа № 802/1025/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: колективного підприємства "Колективне фармацевтичне підприємство "Здоров'я"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до колективного підприємства "Колективне фармацевтичне підприємство "Здоров'я" (далі - КП "Колективне фармацевтичне підприємство "Здоров'я", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позов мотивований тим, що у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у загальній сумі 2819,90 грн. Вказаний борг відповідач у добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим поданий цей адміністративний позов.

Представник позивача в судове засідання не прибув, поряд з цим 07.07.2017 надав суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання також не прибув з невідомих суду причин, повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що КП "Колективне фармацевтичне підприємство "Здоров'я" зареєстроване 29.12.1995 Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області. На податковому обліку перебуває в Немирівській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (ПК України).

Відповідно до матеріалів справи за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 2819,90 грн., з них 2303,87 грн. - основний платіж, 516,03 грн. - штрафні санкції.

Немирівською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу форми "Ю" від 19.12.2016 №972-22, однак сума заборгованості залишилася не погашена.

З метою стягнення податкового боргу ГУ ДФС у Вінницькій області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 67 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до розділу ХІІІ Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати з юридичних осіб, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 269-288 цього розділу.

Так, пунктом 285.1 ст.285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Матеріалами справи підтверджується, що КП "Колективне фармацевтичне підприємство "Здоров'я" подало до Іллінецької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Липовецьке відділення) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вх. №1600001360 від 29.02.2016, якою задекларувало до сплати 3185,31 грн. річної суми орендної плати.

Крім того, позивач подав до Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Липовецьке відділення) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вх. №1700003615 від 20.02.2017, якою задекларувало до сплати 4051,65 грн. річної суми орендної плати.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як видно з даних облікової картки платника податків відповідачем не повністю сплачена сума орендної плати, що визначена в поданих деклараціях.

Крім того, 18.11.2016 Немирівська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийняла податкові повідомлення-рішення форми "Ш": № 0002511200 та № 0002501200, якими відповідачу за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб нараховано штраф.

Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пункт 58.2 статті 58 ПК України).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу зазначених податкових повідомлень-рішень. Докази оскарження чи скасування вказаних рішень станом на день розгляду відсутні.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Встановлено, що Немирівська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області направляла на адресу відповідача податкову вимогу від 19.12.2016 № 972-22 на суму податкового боргу 592,40 грн., однак на адресу контролюючого органу повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення.

Поряд із цим відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Після надіслання вимоги податковий борг відповідача не був погашений. Докази оскарження чи скасування зазначеної вимоги станом на день розгляду відсутні. Не надано також доказів сплати суми боргу.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків. Який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з вимогами п.п. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Законом України від 21.12.2016 №1797 VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Відповідно до ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (ст.41 ПК України).

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу в сумі 2819,90 грн. відповідач до бюджету не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.

Відповідно до частин 2, 4 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи зазначенні положення ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства "Колективне фармацевтичне підприємство "Здоров'я" (код ЄДРПОУ 01975063) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, податковий борг в сумі 2819,90 грн. (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень дев'яносто копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович