Ухвала

від 12.07.2017 по справі 902/466/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"12" липня 2017 р. Справа № 902/466/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське"

(вул. Шевченка, 135 В, с. Селище, Тиврівський район, Вінницька область, 23316)

до :Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області

(вул. Жовтнева, буд. 6, с. Селище, Тиврівський район, Вінницька область, 23316)

до: Державного реєстратора Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області Магдалюка Олега Григоровича (вул. Леніна, 32, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300)

про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача Власюк І.Т. за довіреністю № 10 від 30.06.2017р.;

1 відповідача не з'явився;

2 відповідача не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанське" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою, в якій просить:

- визнати недійсним договір оренди б/н. від 03.04.2017 року на земельну ділянку, розташовану на території Селищенської сільської ради за межами с. Селище Тиврівського району Вінницької області, площею 2,7725 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_3 та Селищенською сільською радою Тиврівського району Вінницької області;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34671845 від 07.04.2017р., прийняте державним реєстратором Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області Магдалюком Олегом Григоровичем, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 19864297 про право оренди ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 2,7725 га.

Ухвалою суду від 19.05.2017 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/466/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 13.06.2017 року та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення спору.

Ухвалою суду від 13.06.2017р. розгляд справи відкладено на 12.07.2017р. з підстав невиконання позивачем вимог суду в частині надання доказів в повному обсязі.

На визначену судом дату з'явився представник позивача. Представники відповідачів не скористались правом участі в засіданні суду. Причини неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні представником позивача за довіреністю Власюком І.Т. подано клопотання про припинення провадження у справі по п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Вказане клопотання мотивоване тим, що предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичної особи ОСОБА_3, оскільки він є стороною оспорюваного договору так як договір з ним був укладений як з фізичною особою.

Розглянувши вказане клопотання, дослідивши наявні матеріали справи, судом зважає на наступне.

Відповідно до п1 рішення Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області № 155 від 09.12.2016 року вирішено визначити перелік земельних часток-паїв, розташованих на території Селищенської сільської ради, що входять до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, в кількості 43 штуки, загальною площею 104,6954 га, згідно додатку 1 до даного рішення.

Згідно п. 2.1 рішення вирішено передати в оренду Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 земельні частки-паї в кількості 32 штуки із переліку, зазначеного в п. 1 даного рішення, терміном на 10 років - із 03 січня 2017 року по 03 січня 2027 року.

03.04.2017 року між Селищенською сільською радою (за договором Орендодавець) та громадянином ОСОБА_3 (за договором Орендар) укладено договір оренди землі б/н.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи, з'ясуванню всього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення, суд прийшов до висновку про те, що оскільки ОСОБА_3 є стороною договору оренди земельної ділянки, який є предметом спору в даній справі, то в даному випадку останній повинен виступати у справі в якості відповідача.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) (далі - Постанова) за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства , крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Земельні спори громадян з органами державної влади та органами місцевого самоврядування з питань надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у випадках, передбачених законодавством, а також спори з майнових питань, пов'язаних із земельними відносинами, за участю громадян, що є членами фермерського господарства, їхніх спадкоємців тощо розглядаються за правилами цивільного судочинства (п. 3 Постанови) .

Крім того, п. 1.1 Постанови Пленуму "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 р. (із змінами і доповненнями) передбачено, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, правом на звернення до господарського суду користуються підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Стаття 21 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачем і відповідачем - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу. Вищевикладене зазначене також у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351.

А тому, в силу положень ст. 12 ГПК України даний спір не підвідомчий господарським судам, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків громадянина ОСОБА_3.

Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, в тому числі, якщо спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна із сторін не може бути учасником господарського процесу.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликано необхідністю вилучати з процесу судочинства справи, порушені за позовами, що подані на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду або внаслідок розпорядчих дій сторін. У разі виявлення встановлених законодавством обставин немає необхідності в розгляді справи по суті та винесенні рішення. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли судовий захист особи у господарському суді є неможливим.

Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, тощо (п.п. 4.2.5).

Враховуючи викладене, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, п.1 ч.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі № 902/466/17 припинити.

2. Копії ухвали надіслати відповідачам рекомендованими листами.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу 1 (вул. Жовтнева, буд. 6, с. Селище, Тиврівський район, Вінницька область, 23316)

3 - відповідачу 2 (вул. Леніна, 32, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300)