Рішення

від 11.07.2017 по справі 902/613/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 липня 2017 р. Справа № 902/613/17

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання К.Вознюк

за участю представників :

позивача : Шумський Б.А. - згідно довіреності;

відповідача : не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливо Україна 2000" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Грушевського,30 каб. 24)

до :Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення 37 072 грн.- перерахованих за товар згідно рахунку № 19 від 27.12.2016.

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимоги ухвали суду від 22.06.2017 про явку в судове засідання повноважного представника, надання доказів витребуваних вказаною ухвалою суду не виконав. Копія вказаної ухвали направлена відповідачу рекомендованим листом та вручена йому 29.06.2017, що стверджується рекомендованим повідомлення органу поштового зв'язку вх.№ 4072 від 05.07.2017 (а.с.17). Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із копією ухвали відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін про час і місце судового розгляду справи за їх участю.

При цьому, 11.07.2017 р. від відповідача на електронну пошту суду надійшла заява з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату.

Суд, дослідивши дану заяву, не приймає її до розгляду з огляду на п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.02.2013р. N 28, згідно якого документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Про відсутність електронного цифрового підпису на вказаній заяві судом складено відповідну довідку.

Разом з тим, всупереч вищевикладеного, позивачем оригінал заяви в паперовій формі не надіслано.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву № б/н від 11.07.2017 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 37 072 грн.- боргу.

З огляду на права надані позивачеві ст. 22 ГПК України, ст.20 ЦК України, вказана заява представника позивача судом приймається як така, що не суперечить закону та матеріалам справи.

Суд розцінює зменшені позовні вимоги як нові позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 11.07.2017 підтримав зменшені позовні вимоги.

Повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 655 ЦК України, підлягають задоволенню в сумі 37 072 грн..

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

Позивачем в позовній заяві вказано про те, що після досягнення усної домовленості щодо поставки паливного брекету 27.12.2016 відповідачем позивачу було виставлено рахунок №19 на оплату 39 072 грн..

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч.2 ст.184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Позивач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав 29.12.2016 згідно платіжного доручення № 327 позивачем було перераховано на рахунок відповідача 39 072 грн..

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав.

Рахунок відповідача №19 на оплату, перерахування позивачем на підставі цього рахунку 39 072 грн. згідно вказаного платіжного доручення стверджує погодження між сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни, вартості товару, а відтак і укладення договору купівлі - продажу і виникнення між сторонами правовідносин з купівлі - продажу товару, які регулюються ст.655-697 ЦК України.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою № 8 від 13.02.2017 про повернення сплачених грошових коштів в сумі 39 072 грн..

Вказана вимога залишена відповідачем без реагування.

23.05.2017 відповідачем повернуто позивачу суму коштів в сумі 2 000 грн., що стверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов'язання можуть виникати, відповідно до ст. 174 ГК України, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд вважає, що вимоги щодо повернення сплачених коштів в сумі 37 072 грн. є правомірними, і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та матеріалам справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 37 072 грн.- перерахованих за товар згідно рахунку № 19 від 27.12.2016., та про їх задоволення.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В зв'язку із задоволенням позову, судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн., на підставі ч.5 ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись викладеним, ст.ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, ч.5 ст.49, ст.ст. 75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 37 072 грн.- перерахованих за товар згідно рахунку № 19 від 27.12.2016. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливо Україна 2000", код ЄДРПОУ 39496043 (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Грушевського,30 каб. 24) 37 072 грн.- перерахованих за товар згідно рахунку № 19 від 27.12.2016, 1 600 грн. для відшкодування витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копію даного рішення направити відповідачеві рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 11.07.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 14 липня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)