Рішення

від 05.07.2017 по справі 905/1133/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.2017 Справа № 905/1133/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Краматорськ Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Принцфельд» , смт. Бойківське Донецької області

про: стягнення 446 229, 15 грн. та розірвання договору кредитної лінії №63 від 24 квітня 2013 року

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № 316 від 03.02.2017р.

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м.Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Принцфельд» , смт. Тельманове Донецької області про стягнення 446 229, 15 грн. та розірвання договору кредитної лінії №63 від 24 квітня 2013 року.

В обґрунтування позивач посилається на укладений договір кредитної лінії №63 від 24 квітня 2013 року, рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2017р. №905/3497/15. Зазначає, що зобов'язання щодо своєчасної оплати відсотків за користування кредитом відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач просить суд:

1) стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 446 229,15 грн. (з яких: 109 200,74грн. - відсотки за користування кредитом, 314 648,06грн. - інфляційні втрати , 22 380,35 грн. - 3% річних;

2) розірвати договір кредитної лінії № 63 від 24.04.2013р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м.Краматорськ Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Принцфельд» .

Як на правову підставу позивач посилається на ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 525, 611, 625, 651, ЦК України.

Представник позивача в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 05.07.2017р. як і в попередні судові засідання, не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

За змістом наявного у матеріалах справи ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 87100, Донецька обл., Бойківський р-н., смт. Бойківське, вул. Леніна, буд. 186. Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві.

У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. смт. Бойківське, у зв'язку з чим ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

24.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - позивач або банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРИНЦФЕЛЬД» (далі - відповідач або позичальник) був укладений договір кредитної лінії №63 (далі - кредитний договір).

За своєю правовою природою договір кредитної лінії №63 від 24.04.2013 є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

Кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 23 квітня 2014 року (пункт 2.2. кредитного договору).

В п. 2.3 кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1000000,00 грн.

Відповідно до пп. 2.3.1 та пп. 2.3.2 кредитного договору кредит позичальнику може надаватися в таких валютах: гривня. Погашення кредиту (його частини) здійснюється у валюті надання кредиту (його частини). Сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно с таким графіком:

ПеріодДіючий ліміт кредитування, (валюта) З 24 квітня 2013р. до 28 лютого 2014р. (включно) 1 000 000,00 грн. З 01 березня 2014р. до 31 березня 2014р. (включно) 500 000,00 грн. З 01 квітня 2014р. до 23 квітня 2014р. (включно) 200 000,00 грн. З метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоду діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період. У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором.

Згідно п. 2.4. кредитного договору кредит надається з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі (надалі - цільове призначення кредиту): поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 2.7. кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідно плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним:

- Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 19,5 процентів річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором. (п.п. 2.7.1. кредитного договору).

- Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п.п. 2.7.2. кредитного договору).

- Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.2.7.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 30 квітня 2013 року (п.п. 2.7.3. кредитного договору).

- У випадку порушення зобов'язань позичальника, встановлених пунктами 5.3.6 цього договору банк встановлює процентну ставку в розмірі 21,5 процентів річних, починаючи з першого дня звітного місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулось порушення зобов'язань позичальника, та закінчуючи останнім днем місяця в якому таке зобов'язання буде виконане/дотримане. Сторони домовились, що встановлення процентної ставки за користування кредитом відповідно до цього пункту договору не є зміною в односторонньому порядку умов цього договору (п.п. 2.7.4. кредитного договору).

Відповідно до п. 10.5 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплений печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Наявним в матеріалах справи рішенням господарського суд Донецької області від 02.02.2017р. у справі №905/3497/16 підтверджений факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання кредиту та стягнуто заборгованість за кредитом в розмірі 994 777,00грн, нарахованими відсотками в розмірі 381 745,32 грн., комісією в розмірі 596,87 грн. станом на 18.10.2016р., у зв'язку з чим цей факт відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України повторному встановленню не підлягає.

Посилаючись на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором та рішенням суду, що набрало законної сили позивач провів додаткове нарахування суми процентів за кредитом, 3 % річних та інфляційних втрат на суму кредиту, відсотків, комісії за період після набрання законної сили зазначеним рішенням суду, та простить суд стягнути 446 229,15 грн., з яких: 109 200,74грн. - відсотки за користування кредитом, 314 648,06грн. - інфляційні втрати, 22 380,35 грн. - 3% річних.

Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача залишена не погашеною.

Крім того, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору в частині сплати заборгованості за кредитом позивач просив суд розірвати договір кредитної лінії №63 від 24.04.2013р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п.1 ст.628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до п.1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 109 200,74грн. за період з 19.10.2016р. по 27.04.2017р.

Доказів оплати відповідачем відсотків за користування кредитом в установлений строк суду не надано, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача: 3% річних по простроченому кредиту (за період з 19.10.2016р. по 27.04.2017р.) в сумі 15 600,10 грн.; 3% річних по простроченим процентам (за період з 19.10.2016р. по 27.04.2017р.) в сумі 6 770,89 грн.; 3% річних по простроченій комісії (за період з 19.10.2016р. по 27.04.2017р.) в сумі 9,36 грн.

За висновками суду, розрахунок суми трьох процентів річних по простроченому кредиту є арифметично вірними та підлягає стягненню з відповідача в заявленій сумі - 15 600,10 грн. (за період з 19.10.2016р. по 27.04.2017р.).

Розрахунок суми трьох процентів річних по простроченим процентам є арифметично вірними та підлягає стягненню з відповідача в заявленій сумі - 6 770,89 грн. (за період з 19.10.2016р. по 27.04.2017р.).

Розрахунок суми трьох процентів річних по простроченій комісії є арифметично вірними та підлягає стягненню з відповідача в заявленій сумі - 9,36 грн. (за період з 19.10.2016р. по 27.04.2017р.).

Крім того, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за основним боргом, нарахованими процентами та комісією, у тексті позовної заяви зазначено, що донарахування здійснено за період з 19.10.2106р. по 28.04.2017р. на суму 314 648,06грн.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу , що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п.3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем , у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

У зв'язку з вищевикладеним, перерахунок інфляційних втрат виконується судом за період з 01.11.2016р. по 31.03.2017р. (включно).

Суд, перевірив наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат від суми заборгованості та встановив суму інфляційних втрат в розмірі 67 370,89грн. , яка підлягає стягненню з відповідача.

Суд, перевірив наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат від сум заборгованості за простроченими процентами та встановив суму інфляційних втрат в розмірі 29 336,68грн. , яка підлягає стягненню з відповідача.

Суд, перевірив наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат від сум заборгованості за простроченими комісіями та встановив суму інфляційних втрат в розмірі 40,42грн. , яка підлягає стягненню з відповідача.

Розглядаючи заявлену позивачем вимогу про розірвання договору кредитної лінії № 63 від 24.04.2013р., суд виходить з наступного.

У відповідності до п.10.5. договору кредитної лінії, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Згідно з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до регламентованих ст. 651 ЦК України загальних цивільно-правових підстав зміни або розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з умовами укладеного сторонами договору кредиту відповідач зобов'язався своєчасно погасити кредит в повному обсязі у встановлений строк, сплачувати кредитору проценти за користування кредитом, передбачені договором. Натомість, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконував, допускав порушення строків платежів сум основного боргу, відсотків, комісії, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, рішенням господарського суду Донецької області від 02.02.2017р. №905/3497/16.

Наведене надає підстави для висновку про наявність допущеного відповідачем істотного порушення умов договору, що в свою чергу є належною правовою підставою для розірвання договору кредитної лінії на вимогу кредитора.

З огляду на викладене, вимога про розірвання договору кредитної лінії №63 від 24.04.2013р. підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в частині немайнової вимоги підлягає стягненню з відповідача, в частині майнової вимоги підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Принцфельд» , смт. Бойківське Донецької області про стягнення 446 229, 15 грн. та розірвання договору кредитної лінії №63 від 24 квітня 2013 року - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Принцфельд» (87100, Донецька обл., м. Бойківський р-н., смт. Бойківське, вул. Леніна, буд. 186, код ЄДРПОУ 30835524) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Сіверська (ОСОБА_2), б.54; код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за договором кредитної лінії №63 від 24.04.2013р. відсотки за користування кредитом в розмірі 109 200,74грн., інфляційні втрати в загальному розмірі 96 747,99грн., 3% річних в загальному розмірі 22 380,35грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 024,94грн.

Розірвати договір кредитної лінії №63 від 24.04.2013р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09334702) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Принцфельд» (ЄДРПОУ 30835524).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 10.07.2017р.

Рішення набирає законної сили 21.07.2017р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна