Рішення

від 11.07.2017 по справі 910/5767/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017Справа №910/5767/17

За позовом Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІКС"

про стягнення 35 515,48 грн

Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивача: Коєва М.С. (за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІКС" про стягнення 35 515,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5767/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2016.

Ухвалою від 23.05.2017 суд продовжив строк розгляду спору та відклав розгляд справи на 13.06.2017.

13.06.2017 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.

У зв'язку з виходом судді Ярмак О.М. з лікарняного справу, призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.07.2017.

В судове засідання 11.07.2017 відповідач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та інші документи на підтвердження своєї правової позиції не подав, позовні вимоги не спростував.

Оскільки відзив на позов не подано, хоча відповідач повідомлявся про час і дату судового засідання у справі належним чином, про що свідчать конверти повернення судових ухвал, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2016 між Іноземним підприємством "Кока кола Беверіджис Україна Лімітед" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІКС" (покупець) укладений Договір поставки № 2201009165 (далі - Договір поставки).

Відповідно до п. 1 Договору поставки, постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати, розміщувати в торгівельній мережі, реалізовувати кінцевому покупцю (споживачу) і оплачувати продукцію (надалі товар) на умовах цього договору.

Згідно з положеннями п. 2.2 Договору поставки, поставка товару здійснюється партіями. Підставою для поставки товару являється замовлення, отримане від покупця.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP. Місце поставки товару вказується в замовленні.

Відповідно до п. 3.1 протоколу розбіжностей до Договору поставки, покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою 30 календарних днів від дати поставки товару шляхом перерахування покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки товару вважається дата підписання товарної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в який сума коштів, які підлягають оплаті, списуються з рахунків покупця.

Згідно п. 9.1 Договору поставки термін дії договору визначено до 02.02.2017.

За твердженнями позивача, у період з 01.04.2016 по 31.10.2016 постачальником було поставлено покупцю товар згідно з товарно-транспортними накладними №2203933530 від 15.04.2016, №2203938187 від 19.04.2016, №2203942996 від 22.04.2016, №2203947994 від 26.04.2016, №2203952954 від 29.04.2016, № 2203959827 від 06.05.2016, №2203967610 від 13.05.2016, №2203971775 від 17.05.2016, а відповідачем в свою чергу оплачено частково лише товарно-транспортну накладну №2203933530 від 15.04.2016, внаслідок чого борг відповідача за Договором поставки становить 30 720,22 грн, про стягнення якого і звернувся позивач з даним позовом.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши подані позивачем докази, а саме: товарно-транспортні накладні, підписані покупцем та скріплені його печаткою, судом встановлено факт поставки відповідачу товару на вказану позивачем суму, та, з огляду на відсутність доказів протилежного, наявність у відповідача невиконаних грошових зобов'язань перед позивачем за Договором поставки розміром 30 720,22 грн, строк виконання яких настав, тому позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідач обставини заборгованості перед позивачем не заперечив та не спростував.

У п. 6.4 Договору поставки сторони погодили, що у випадку невиконання покупцем п. 3.1, за умови відсутності порушень, перерахованих в п. 3.4 з боку постачальника, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

У зв'язку з простроченням відповідача, на підставі вказаного положення Договору поставки, позивачем було заявлено до стягнення поряд із сумою основного боргу суму пені розміром 4 795,26 грн., розрахованою за період прострочення оплати за кожною поставкою товару.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, здійснений у період прострочення відповідача за кожною накладною, суд вважає його арифметично правильним та таким, що співвідноситься з нормами чинного законодавства та умовами Договору поставки, тому вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 795,26 грн підлягають задоволенню.

Відповідачем обставини порушення взятих на себе грошових зобов'язань за Договором поставки належними доказами не спростовано, доказів оплати товару або ж контррозрахунку позову не подано, підстав звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань не наведено.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІКС" (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, б. 1/38, ідентифікаційний код 23730511) на користь Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (07442, Київська обл, Броварський район, смт Велика Димерка, 51 км Санкт-Петербурзького шосе, ідентифікаційний код 21651322) 30 720 (тридцять тисяч сімсот двадцять) грн. 22 коп. основного боргу, 4 795 (чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 26 коп. пені та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.07.2017

Суддя О.М. Ярмак