Рішення

від 27.06.2017 по справі 911/1747/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2017 р. Справа № 911/1747/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства Запоріжкокс , м.Київ

До Публічного акціонерного товариства Кримський содовий завод , м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим

про стягнення 207780,13 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача - ОСОБА_1

Відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області подано позов Приватного акціонерного товариства Запоріжкокс до Публічного акціонерного товариства Кримський содовий завод про стягнення 207780,13 грн.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України .

Провадження у справі № 911/1747/17 порушено ухвалою від 12.06.2017 року та призначено справу до розгляду на 27.06.2017 року.

В судовому засіданні 27.06.2017 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач в судове засідання 27.06.2017 року не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Тимчасове призупинення поштових відправлень одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим підтверджується доповідними записками керівника апарату Господарського суду Київської області у справі.

Інформація про час і місце розгляду справи була розміщена на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області.

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством Запоріжкокс (позивач) та Публічним акціонерним товариством Кримський содовий завод (відповідач) 18.12.2013 року було укладено Договір №40004997/2812 (далі - Договір).

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ Запоріжкокс від 26.04.2016 року відповідно до Закону України Про акціонерні товариства прийнято рішення про визначення типу Товариства, як Приватне акціонерне товариство і про зміну найменування на Приватне акціонерне товариство Запоріжкокс .

Згідно з п.п.1.1 п. 1 Договору відповідач (за Договором Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (за Договором Покупець) прийняти та оплатити соду кальциновану технічну.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що сторони визначають щомісячні обсяги відвантаження продукції шляхом підписання додаткових угод/специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до Специфікації №8 від 25.08.2014 року до Договору відповідач зобов'язався поставити позивачу у вересні 2014 року соду кальциновану технічну (ГОСТ 5100-85) марки Б насипом та у мішках у загальній кількості 186 м.тон за наступним графіком відвантаження: 1 декада - 62 м.тон; 2 декада - 62 м. тон; 3 декада - 62 м. тон.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата за соду здійснюється Покупцем відповідно до рахунку на попередню оплату, виставленого Постачальником, шляхом перерахування 100% вартості партії продукції (1 вагона, содовозу - цистерни) у відповідності з письмово погодженим графіком відвантаження.

Позивач пояснив та надав відповідний розрахунок, що в ході здійснення відповідних господарських операцій за Договором про поставку товару згідно Специфікації, що відбувалось в серпні-вересні 2014 року, згідно домовленостей сторін, відповідач виставляв позивачу рахунки-фактури на оплату, які оплачувались позивачем шляхом перерахування коштів на рахунки відповідача, одночасно відповідач здійснював поставки, в оплату яких зараховувались суми здійснених позивачем передплат.

Однак як зазначає позивач, відповідач, виставляючи рахунки-фактури та отримавши чергову частину передплати (враховуючи наявні переплати за рахунок попередніх платежів), припинив постачання товару та виставлення рахунків. В той же час, відповідач недопоставив товару на суму залишку здійсненої позивачем передплати, що складає 207780,13 грн.

Операції зі здійснення передплат, їх зарахування та здійснені поставки відображені у Відомостях аналітичного обліку розрахунків. Факт передплати коштів, на які товар не поставлено, також підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 10.10.2014 року, відповідачем в ході розгляду спору не заперечений та не спростований.

Згідно з п.8.13. Договору при перерахуванні Покупцем передплати та у випадку неможливості поставки, Постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти Покупця протягом 5-ти банківських днів з дня отримання оригіналу вимоги Покупця про повернення грошових коштів.

Позивач звертався до відповідача з листами №13с/370 від 06.10.2014 року, №13с/410 від 10.11.2014 року, №13 с/423 від 19.11.2014 року щодо повернення суми попередньої оплати у розмірі 207 780,13 грн., однак відповідні вимоги залишені відповідачем без задоволення.

Також, позивач зазначає, що відповідач не повідомляв позивача в порядку пунктів 7.2., 8.7. Договору щодо виникнення форс-мажорних обставин відносно перешкод або їх вплив на можливість виконати зобов'язання за Договором.

Таким чином, станом на момент розгляду спору, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача з повернення позивачу 207 780,13 грн. передплачених коштів, на які товар не поставлено, що також відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідач відзив на позов не подав, викладені в позові обставини не заперечив та не спростував, доказів повернення передплачених коштів чи поставки товару суду не надав.

Згідно з ч. 2, ч.3. ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на норму ч. 2, ч.3. ст. 693 Цивільного кодексу України здійснена позивачем передплата в сумі 207 780,13 грн. підлягає поверненню позивачу, оскільки в порушення умов Договору, відповідач не здійснив поставку товару на передплачену суму.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 90000 дол. США, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ст.615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення передбачені ч.2 ст.220 ГК України, яка передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи, що відповідач спірні кошти в сумі 207 780,13 грн. не повернув, товар на відповідну суму не поставив, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем належним чином не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 207 780,13 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

Вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Кримський содовий завод (296002, Автономна республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, код 05444546) на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжкокс (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код 00191224) 207 780,13 грн. заборгованості з повернення передплати та 3 116,71 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик