Рішення

від 27.06.2017 по справі 911/1600/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2017 р. Справа № 911/1600/17

За позовом дочірнього підприємства «Зееландія» , Київська обл., м. Бровари

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Форт» , Київська обл., смт Гостомель

про стягнення 20 790,34 грн

Суддя Бацуца В.М.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_1 (довіреність №17-312 від 25.05.2017);

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось дочірнє підприємство «Зееландія» , (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Форт» (далі - відповідач) про стягнення 20 790,34 грн, з яких 12 249,00 грн основного боргу, 4 157,37 грн пені, 476,56 грн 3% річних та 3 907,41 грн інфляційних втрат .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару за Договором поставки №15231 від 17.12.2015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2017 порушено провадження у справі №911/1600/17 та призначено її до розгляду на 14.06.2017 о 12:20 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2017 розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача відкладено на 27.06.2017.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та врахувавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між дочірнім підприємством «Зееландія» (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аякс Форт» (далі - Покупець) укладено Договір поставки №15231 від 17.12.2015 (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов'язується поставляти у погоджені строки Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього певні грошові суми. Предметом поставки є визначений товар, в кількості та асортименті згідно заявок Покупця.

Постачальник поставляє товар відповідно до поданих Покупцем заявок, а Покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.6.2. Покупець зобов'язаний сплачувати за поставлений товар не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати отримання товару.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 14 049,00 грн за видатковими накладними №1956 від 12.02.2016 на суму 3 837,00 грн, №4381 від 25.03.2016 на суму 4 008,00 грн, №5973 від 22.04.2016 на суму 3 612,00 грн, №6832 від 11.05.2016 на суму 2 592,00 грн.

За твердженням позивача, відповідачем 07.10.2016 та 03.11.2016 частково оплачено товар в загальній сумі 1 800,00 грн, що підтверджується відповідними копіями банківських виписок, доданих до матеріалів позовної заяви.

Однак в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач оплату товару за Договором в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка заявлена позивачем до стягнення в сумі 12 249,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525,526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, як це передбачено ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що факт поставки товару та заборгованості за вказаними видатковими накладними відповідачем не заперечено та належним чином не спростовано, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що відповідач повну оплату поставленого товару не здійснив, основна заборгованість під час розгляду спору не погашена, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 12 249,00 грн основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором позивач заявляє до стягнення з відповідача 4 157,37 грн пені за загальний період прострочки з 22.05.2016 по 22.05.2017, 476,56 грн 3% річних за загальний період прострочки з 27.02.2016 по 22.05.2017, 3 907,41 грн інфляційних втрат з 27.02.2016 по 22.05.2017.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Згідно з п.7.3. Договору у разі несплати вартості товару Покупцем у строк, установлений п.6.2. Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення за весь період затримки оплати, але не більше одного року з моменту виникнення зобов'язання покупця щодо оплати товару.

Виходячи з вищезазначеного, умов Договору, зокрема з п.6.2 Договору щодо оплати товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару, вимог ст.530 Цивільного кодексу України, керуючись положеннями ст.253 Цивільного кодексу України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, суд встановив, що останній день виконання відповідачем обов'язку по оплаті послуг, отриманих за видатковою накладною №1956 від 12.02.2016 є 26.06.2016, за видатковою накладною №4381 від 25.03.2016 - 08.04.2016, за видатковою накладною №5973 від 22.04.2016 - 06.05.2016, за видатковою накладною №6832 від 11.05.2016 - 25.05.2016 .

Суд зазначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ).

Позивачем при здійсненні розрахунків не враховано умови п.6.2. Договору та вимоги ст.232 Господарського кодексу України щодо обмеженого строку нарахування пені, а також за видатковою накладною №1956 від 12.02.2016 не враховано суми часткових проплат відповідача (07.10.2016 - 1000,00 грн, 03.11.2016 - 800,00 грн).

З огляду на вищезазначене, суд визначив початок періоду та суми прострочки за кожною видатковою накладною:

- №1956 від 12.02.2016 - сума простроченого платежу в розмірі 3 837,00 грн з 27.02.2016 по 06.10.2016 ; сума простроченого платежу в розмірі 2 837,00 грн з 07.10.2016 по 02.11.2016 ; сума простроченого платежу в розмірі 2 037,00 грн з 03.11.2016 по 27.02.2017 ,

-№4381 від 25.03.2016 - сума простроченого платежу в розмірі 4 008,00 грн з 09.04.2016 по 09.04.2017,

-№5973 від 22.04.2016 - сума простроченого платежу в розмірі 3 612,00 грн з 07.05.2016 по 07.05.2017,

-№6832 від 11.05.2016- сума простроченого платежу в розмірі 2 592,00 грн з 26.05.2016 по 26.05.2017.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки оплати товару, встановлений судом та заявлений позивачем період нарахування пені, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення Видаткова накладна №1956 від 12.02.2016 3837.0 22.05.2016 - 26.05.2016 5 19.0000 % 0.104 %* 19.92 3837.0 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 %* 105.67 3837.0 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 121.09 3837.0 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 159.25 3837.0 16.09.2016 - 06.10.2016 21 15.0000 % 0.082 %* 66.05 2837.0 07.10.2016 - 27.10.2016 21 15.0000 % 0.082 %* 48.83 2837.0 28.10.2016 - 02.11.2016 6 14.0000 % 0.077 %* 13.02 2037.0 03.11.2016 - 08.12.2016 36 14.0000 % 0.077 %* 56.10 2037.0 09.12.2016 - 26.01.2017 49 14.0000 % 0.077 %* 76.36 2037.0 27.01.2017 - 27.02.2017 32 14.0000 % 0.077 %* 50.00 Видаткова накладна №4381 від 25.03.2016 4008.0 22.05.2016 - 26.05.2016 5 19.0000 % 0.104 %* 20.81 4008.0 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 %* 110.38 4008.0 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 126.48 4008.0 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 166.34 4008.0 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 137.98 4008.0 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 128.78 4008.0 09.12.2016 - 26.01.2017 49 14.0000 % 0.077 %* 150.25 4008.0 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 104.54 4008.0 02.03.2017 - 09.04.2017 39 14.0000 % 0.077 %* 119.91 Видаткова накладна №5973 від 22.04.2016 3612.0 22.05.2016 - 26.05.2016 5 19.0000 % 0.104 %* 18.75 3612.0 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 %* 99.48 3612.0 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 113.99 3612.0 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 149.91 3612.0 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 124.35 3612.0 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 116.06 3612.0 09.12.2016 - 26.01.2017 49 14.0000 % 0.077 %* 135.40 3612.0 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 94.21 3612.0 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 119.15 3612.0 14.04.2017 - 07.05.2017 24 13.0000 % 0.071 %* 61.75 Видаткова накладна №6832 від 11.05.2016 2592.0 26.05.2016 - 26.05.2016 1 19.0000 % 0.104 %* 2.69 2592.0 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 %* 71.39 2592.0 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 81.80 2592.0 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 107.58 2592.0 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 89.23 2592.0 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 83.28 2592.0 09.12.2016 - 26.01.2017 49 14.0000 % 0.077 %* 97.16 2592.0 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 67.61 2592.0 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 85.50 2592.0 14.04.2017 - 22.05.2017 39 13.0000 % 0.071 %* 72.01 Оскільки, вірна сума пені, за розрахунком суду складає 3 573,03 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 157,37 грн пені підлягає частковому задоволенню в сумі 3 573,03 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки оплати товару, встановлений судом та заявлений позивачем період нарахування 3% річних, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів Видаткова накладна №1956 від 12.02.2016 3837.0 27.02.2016 - 06.10.2016 223 3 % 70.14 2837.0 07.10.2016 - 02.11.2016 27 3 % 6.28 2037.0 03.11.2016 - 22.05.2017 201 3 % 33.63 Видаткова накладна №4381 від 25.03.2016 4008.0 09.04.2016 - 22.05.2017 409 3 % 134.49 Видаткова накладна №5973 від 22.04.2016 3612.0 07.05.2016 - 22.05.2017 381 3 % 112.92 Видаткова накладна №6832 від 11.05.2016 2592.0 26.05.2016 - 22.05.2017 362 3 % 76.99 Оскільки, вірна сума 3% річних, за розрахунком суду складає 434,45 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 476,56 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 434,45 грн.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки оплати товару, встановлений судом та заявлений позивачем період нарахування інфляційних втрат, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі Видаткова накладна №1956 від 12.02.2016 27.02.2016 - 06.10.2016 3837.0 1.059 225.81 4062.81 07.10.2016 - 02.11.2016 2837.0 1.028 79.44 2916.44 03.11.2016 - 22.05.2017 2037.0 1.091 186.06 2223.06 Видаткова накладна №4381 від 25.03.2016 09.04.2016 - 22.05.2017 4008.0 1.176 706.05 4714.05 Видаткова накладна №5973 від 22.04.2016 07.05.2016 - 22.05.2017 3612.0 1.136 492.63 4104.63 Видаткова накладна №6832 від 11.05.2016 26.05.2016 - 22.05.2017 2592.0 1.135 350.57 2942.57 Оскільки, вірна сума інфляційних втрат, за розрахунком суду складає 2 040,56 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 907,41 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 2 040,56 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 249,00 грн основного боргу, 3 573,03 грн пені, 434,45 грн 3% річних та 2 040,56 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими і належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Форт» (08290, Київська обл., смт Гостомель, вул. Кулішова, буд. 18-Б, код 35417020) на користь дочірнього підприємства «Зееландія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Виробнича, 8, код 32628672) 12 249,00 грн (дванадцять тисяч двісті сорок дев'ять гривень) основного боргу, 3 573,03 грн (три тисячі п'ятсот сімдесят три гривні три копійки) пені, 434,45 грн (чотириста тридцять чотири гривні сорок п'ять копійок) 3% річних, 2 040,56 грн (дві тисячі сорок гривень п'ятдесят шість копійок) інфляційних втрат та 1408,12 грн (одну тисячу чотириста вісім гривень дванадцять копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В інших позовних вимогах відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 липня 2017 року

Суддя В.М.Бацуца

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.