Рішення

від 10.07.2017 по справі 911/1809/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р. Справа № 911/1809/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профіт-2

до Товариства з обмеженою відповідальністю Національні будівельні стратегії

про стягнення 47 331,77 грн .

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1, предст. за дов. № 3 від 04.05.2017;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Профіт-2 (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Національні будівельні стратегії (відповідач) про стягнення 47 331,77 грн., які складаються з 47 118,00 грн. боргу за договором № 17/12 від 16.12.2015, 12,00 грн. 3% річних та 201, 77 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2017 було порушено провадження по справі №911/1809/17 та призначено до розгляду на 10.07.2017.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0730108503481, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання 10.07.2017, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення до суду не надсилав.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» .

Враховуючи, що неявка повноважного представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 10.07.2017 року представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

10.07.2017 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

16 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Національні будівельні стратегії (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профіт-2 (субпідрядник) було укладено Договір №17/12 про закупівлю робіт за державні кошти, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується у 2015 році виконати підряднику роботи по об'єкту: Модернізація КНС по вул. Промислова, 5 а, м. Вишгород , а підрядник - прийняти та сплатити їх вартість у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору, терміном виконання робіт є час, протягом якого сторони будуть виконувати свої права та зобов'язання відповідно до договору та чинного законодавства. Початок робіт - 16 грудня 2015р. Закінчення робіт - 31 грудня 2015р.

У відповідності до п. 3.1 Договору, ціна Договору складає 47118,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного Договору субпідрядником було проведені роботи на суму 47 118,00 грн., які згідно з актом №1 приймання виконаних робіт за грудень 2015 року та довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2015 року, були прийняті та погоджені підрядником 31 грудня 2015 року.

Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили необхідність здійснення підрядником авансування робіт по Договору у розмірі 30% від вартості робіт.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням норм Бюджетного

кодексу України, шляхом поетапної оплати підряднику, виконаних робіт на підставі актів

виконаних робіт (форми №КБ - 2в, №КБ - 3) складених за кошторисними нормативами по

мірі надходження коштів з бюджету. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання підрядником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційних рахунок (п. 4.3 Договору).

Однак, як зазначив позивач, оплата за виконанні та прийняті роботи підрядником в повному обсязі не здійснена.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ч. 2. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи, що оплата робіт від відповідача не надійшла, позивач 11 травня 2017 року, на адресу відповідача направив претензію з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 47 118,00 грн. на протязі 7 днів з моменту отримання претензії.

Згідно інформації, що міститься на сайті Укрпошти, вказана претензія вручена відповідачу 17 травня 2017 року, при цьому, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013р.).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі № 11/446, та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012р. у справі № 15/5027/715/2011, а також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Тобто, відповідач, як юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, про що викладено в постанові від 26 жовтня 2016 року у справі №910/1459/16.

Таким чином, оскільки роботи субпідрядником виконані, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, зокрема, і підписаний обома сторонами акт звірки за грудень 2015-грудень 2016, претензій щодо якості робіт у відповідача не виникало, а відсутність грошових коштів не є підставою для позбавлення боржника від відповідальності, суд приходить до висновку, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Національні будівельні стратегії перед позивачем доведена та підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 47 118,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню в розмірі 201, 77 грн., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного здійснення розрахунків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.4 Договору, в разі несвоєчасної оплати Субпідряднику за виконанні роботи підрядник сплачує субпідряднику штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених робіт за кожен день затримки.

Враховуючи викладене, зважаючи на невиконання відповідачем своїх обов'язків з оплати робіт по Договору, а також направлену на адресу відповідача претензію, вимога позивача про стягнення пені, починаючи з 29.05.2017 року та по 31.05.2017 є правомірною та обґрунтованою.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків, за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон , господарський суд дійшов до висновку, що пеня підлягає частковому задоволенню в сумі 96,82 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 12,00 грн. 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з 29.05.2017 по 31.05.2017 р.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон , з урахуванням визначеного позивачем періоду, господарський суд дійшов до висновку, що заявлені до стягнення 12,00 грн. 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 11,62 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 47 118,00 грн. основного боргу, 96,82 грн. пені, 11,62 грн. 3 % річних. В іншій частині суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Національні будівельні стратегії (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 8а, код ЄДРПОУ 35548443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профіт-2 (02095, м. Київ, вул. Княжий затон, 4, н/п 319 код ЄДРПОУ 23727733) - 47 118 (сорок сім тисяч сто вісімнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 96 (дев'яносто шість) грн. 82 коп. пені, 11 (одинадцять) грн. 62 коп. 3 % річних та 1 596 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто шість) грн. 44 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 14.07.2017

Суддя О.В. Щоткін