Рішення

від 12.07.2017 по справі 916/1382/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2017 р.Справа № 916/1382/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс";

до відповідача: Комунальне підприємство "Кришталь"

про стягнення 530598,79 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № б/н від 17.03.2017р.;

від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС» в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ» , звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Кришталь" суму заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 530598,79 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2017р. порушено провадження у справі №916/1382/17.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити позов в повному обсязі

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.07.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Комунальним підприємством «Одесводоканал» (далі КП - «Одесводоканал» ) та Комунальним підприємством «Кришталь» (далі КП - «Кришталь» ) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення від 01.02.2002 №412-4.

Відповідно до Рішення Одеської міської ради від 17.12.2003 №2038-XXIV та договору оренди цілісного майнового комплексу від 17.12.2003, КП Одесводоканал реорганізоване шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс (далі - ТОВ «Інфокс» ). Згідно п. 1.5 договору оренди ТОВ Інфокс є правонаступником всіх прав і зобов'язань КП Одесводоканал .

Вказане також підтверджується п. 1.1 статуту ТОВ Інфокс , згідно до якого дана юридична особа є правонаступником КП Одесводоканал .

Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія „Інфоксводоканал» , що діє на підставі Положення про філію.

У відповідності з п. 2.1 договору ( у редакції додаткової угоди №7/3-4 від 10.08.2010) сторони зобов'язались керуватися діючими нормативними актами, зокрема, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» , Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими Наказом Мінжилкомунгоспу від 27.06.2008 №190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627.

Відповідно до п.5.21 Правил №190 та пунктів 2.3.3 та 2.3.4 договору (у редакції додаткової угоди №7/3-4 від 10.08.2010) ТОВ «Інфокс» має право спільно з представником Споживача знімати показання засобів обліку води та перевіряти технічний стан систем водопостачання Споживача на предмет наявності витоків, нераціонального використання питної води, стану засобів обліку води.

Позивач стверджує що, 17.03.2017 уповноважені представники філії Інфоксводоканал Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс прибули на об'єкт, який знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Калаглія, для обстеження та проведення контрольної зйомки показників засобу обліку, та виявили втручання в роботу рахункового механізму водоміра СТВ-82 №022673 за допомогою впливу магніту, який зупинив роботу водоміру, що зафіксовано актом від 17.03.2017 №6451. Даний акт підписаний головою Калаглійської сільської ради ОСОБА_2 без заперечень, що свідчить про те, що зауважень до складеного акту він не має, тобто, підтверджує факт штучного втручання в роботу

На підставі вищевикладеного, розраховано заборгованість згідно п.п. 3.3, 3.4 Правил №190 на суму 530598,79 грн. (180475,78куб.м/міс х 2,94 грн.=530598,79 грн.) та направлено відповідачу лист від 03.04.2017 № 1952ВК-15 засобами поштового зв'язку, що підтверджується фіскальним чеком від 04.04.2017 та списком рекомендованих листів за 04.04.2017.

Даним листом споживача було повідомлено про необхідність в строк до 17.04.2017 сплатити дану суму та в 10-денний строк провести роботи по заміні водоміра.

Згідно п.2.4.13 договору (у редакції додаткової угоди №7/3-4 від 10.08.2010) споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги водопостачання, та інші платежі, передбачені Правилами №190 та умовами даного договору.

Однак, як вказує позивач, станом на теперішній час зазначена заборгованість КП «Кришталь» перед філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» не погашена.

Враховуючи те, що, діяльність Філії пов'язана з наданням послуг з водопостачання та водовідведення, які обліковуються за допомогою засобів обліку води (водомірів), даними діями нанесено збитки підприємству у великих розмірах і тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 530598,79 грн. та судові витрати.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України)

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певнихумовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо за договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись незалежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушення зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пп.3 п.3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов»язаний забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу.

Обов'язок споживача утримувати в належному технічному стані водопровідні мережі та обладнання закріплений також і у ст.22 даного Закону та п.2.4.1 договору (у редакції додаткової угоди №7/3-4 від 10.08.2010).

Зазначені дії споживача, а саме, факт штучного втручання в роботу засобу обліку, порушують також п.5.18 Правил №190, відповідно до якого споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 визначено, що у разі без облікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Розрахункові витрати води у трубопроводі визначаються по «Таблицям для гідравлічного розрахунку» ОСОБА_3 та враховують удільний опір труб, а також зменшення діаметру внаслідок корозії та відкладень.

Після фіксації вищенаведеним актом порушень п.п. 5.18, 3.3, 3.4 Правил №190, відповідача було викликано на засідання технічної комісії філії Інфоксводоканал ТОВ Інфокс , яке відбулось 31.03.2017 і оформлене протоколом № 12.

У зв'язку з наявним порушенням п. 5.18 Правил №190, було прийнято рішення застосувати п.п. 3.3, 3.4 Правил №190.

Враховуючи те, що діаметр вводу водопроводу КП «Кришталь» - 200 мм (сталь), при швидкості руху води 2,0 м/сек витрати складуть: по таблиці ОСОБА_3: 68,667 л/сек витрати за час 68,667 л/сек х 3,6=247,2 куб.м/час витрати за добу 247,2 куб.м/час х 24 години=5932,8куб.м/добу середньомісячні витрати 5932,8 куб.м/добу х 30,42 дня=180475,78куб.м/міс

Оскільки КП «Кришталь» є споживачем, який є суб'єктом господарювання в сфері централізованого водопостачання та водовідведення, тому, у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16.06.2016 №1141 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» , тариф на централізоване водопостачання йому встановлено - 2,94 грн. за 1 куб.м.( з ПДВ)

Згідно розрахунку позивача, борг відповідача складає 530598,79 грн. (180475,78куб.м/міс х 2,94 грн.=530598,79 грн.), тому підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено наявність існування заборгованості відповідача по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача у розмірі 530598,79 грн є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43. Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізувавши положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС» в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ» , у зв'язку з чим, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 530598,79 грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 7958,98 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу Країни, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС» в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Кришталь" (код ЄДРПОУ 31765521, 67813 Одеська область, Овідіопольський р-н, сільрада Калаглійська, с. Калагія, вул. Фрунзе, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС» в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (65039, м. Одеса, вул. Басейна,5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 530598,79 грн. та 2318,24грн. - судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 14 липня 2017 р.

Суддя С.В. Літвінов