Рішення

від 12.07.2017 по справі 917/795/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2017 р. Справа № 917/795/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудгофф", вул. Лесі Українки, 36, с.Студінка, Калуський район, Івано-Франківська область,77334

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Глобинський свинокомплекс", вул. Карла Маркса, 61, м.Глобине, Полтавська область,39000

про стягнення грошових коштів

Суддя Ціленко В.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1

10.08. 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудгофф" подана заява про зменшення позовних вимог, яка відповідає вимогам ст.22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом.

Суть спору: Стягується 15346,08грн. - інфляційних втрат, 4231,32грн. - 3% річних, 18015,26грн. пені за порушення грошових зобов"язань.

Відповідач заперечує проти нарахування інфляційних втрат у розмірі 6 756,93грн. та просить суд зменшити розмір правової допомоги до 2000грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив.

Відповідно до умов договору №37 від 09.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудгофф" с.Студінка, Калуського району, Івано-Франківської області зобов"язалося передати у власність товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Глобинський свинокомплекс", м.Глобине, Полтавської області прийняти та оплатити його на визначених договором умовах.

Позивач посилається на неналежне виконання боржником договірних зобов"язань та просить суд стягнути 15346,08грн. - інфляційних втрат, 4231,32грн. - 3% річних, 18015,26грн. пені за порушення грошових зобов"язань.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються договором купівлі-продажу, відповідно до якого одна сторона передає або зобов"язується передати майно по власність другій стороні, а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно і і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦКУ).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання договору № 37 від 09.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудгофф" с.Студінка, Калуського району, Івано-Франківської області у березні 2017 року передало 21 300 кг рибного борошна на суму 1 054 350 грн., що підтверджується видатковою накладною № 245 від 03.03.2017 р., товарно-транспортною накладною № 3032017 від 03.03.2017р.

За умовами п.3.5, 3.6 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Глобинський свинокомплекс", м.Глобине, Полтавської області зобов"язане було здійснити оплату отриманого товару на протязі 10-ти банківських днів з дати виписки видаткової накладної, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Однак, відповідач у справі, як покупець, свої зобов"язання виконав з порушенням строку, що передбачений договором.

Згідно ч.2 статті 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання, ніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. В законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобов"язань повинен оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 6.3 договору сторони обумовили, що якщо товар не буде оплачений у визначені строки, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день затримки, що дає правові підстави для стягнення з відповідача 18015,26 грн. пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 3% річних, що підтверджує правомірність нарахування річних.

Щодо нарахованих інфляційних втрат у розмірі 15 346,08грн. відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" встановлено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у якийсь період індекс інфляції менше одиниці ( тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення сум заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню є сума у розмірі 8 589,15грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Позивачем надано договір про надання правової допомоги від 14.04.2017 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №569 від 15.09.2016р., платіжне доручення №622 від 06.07.2017 року про сплату 4495,00 грн. за адвокатські послуги. Оскільки витрати позивача пов'язані з розглядом даної справи, то вони також підлягають відшкодуванню за рахунок боржника.

В разі зменшення розміру позовних вимог, сплачена сума судового збору відповідно до п.1. ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Таким чином, враховуючи, що порядок повернення сум судового збору, визначений у статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає обов"язкову наявність клопотання особи, суд позбавлений права вирішення цього питання без відповідного клопотання сторони.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Глобинський свинокомплекс" ( вул. Карла Маркса, 61, м.Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 33601720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудгофф" ( вул. Лесі Українки, 36, с.Студінка, Калуський район, Івано-Франківська область,77334, код ЄДРПОУ 33601720) 8 589,15грн. - інфляційних втрат, 4231,32грн. - 3% річних, 18015,26грн. - пені за порушення грошових зобов"язань, 4495,00 грн. за адвокатських послуг та 1320,92грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Повний текс рішення складено: 13.07.2017р.

Суддя Ціленко В. А.