Рішення

від 11.07.2017 по справі 920/410/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.2017 Справа № 920/410/17

За позовом: Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача: Гуртожитку, підпорядкованого Управлінню матеріального забезпечення УМВС України в Сумській області, м. Суми,

про стягнення 39 960 грн. 89 коп.

Суддя Котельницька В.Л.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 22/22 від 03.01.2017)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач відповідно до вимог позову, поданого до господарського суду, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 39960 грн. 89 коп. заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання свого повноважного представника не направив, судові ухвали від 13.05.2017 про порушення провадження у даній справі та від 01.06.2017 про відкладення її розгляду повернуті на адресу господарського суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 136/1; за цією ж адресою судом направлялись відповідачеві копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 4 3 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень створені сторонам усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача за супровідним листом від 11.07.2017 подав для долучення до матеріалів справи копії Постанов НКРЕКП № 827 від 18.12.2014, № 2720 від 05.11.2015, № 2868 від 26.11.2015 про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП Міськводоканал Сумської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності позивача є забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 20.05.2011 Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми КП Міськводоканал Сумської міської ради (позивач у справі) визнаний виробником/виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення у м. Суми.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з серпня 2015 року по жовтень 2016 pоку КП Міськводоканал Сумської міської ради надавало послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення гуртожитку по вул. Герасима Кондратьєва, 136/1, підпорядкованому Управлінню матеріального забезпечення УМВС України в Сумській області. Вказані послуги надавались позивачем на підставі письмових звернень відповідача (лист № 11/63 від 06.02.2015, лист б/н від 26.09.2016). Послуги з водопостачання були надані відповідачу у повному обсязі, претензій щодо якості чи обсягу послуг останнім позивачеві пред'явлено не було, відповідні рахунки на оплату цих послуг були виставлені позивачем до сплати у встановленому порядку.

Вартість наданих позивачем відповідачу послуг була розрахована відповідно до постанов НКРЕКП № 827 від 18.12.2014, № 2720 від 05.11.2015, № 2868 від 26.11.2015 про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП Міськводоканал Сумської міської ради, копії яких долучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість по оплаті наданих послуг з водопостачання та водовідведення, що підтверджується розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем, рахунками на оплату наданих послуг, даними журналу обсягу спожитої води за 2015-2016 роки, а також визнається відповідачем у листах № 151/50/1-2016 від 29.06.2016, № 1125/31/05-2016 від 16.12.2016, направлених на адресу позивача у якості заходу реагування на претензію останнього № 24/6200 від 27.05.2016 та лист-вимогу № 22/11655 від 23.11.2016.

У зв'язку з несплатою відповідачем наявної заборгованості за спожиті послуги у розмірі 39960,89 грн., позивач звернувся до господарського суду з позовом про примусове стягнення з відповідача зазначених коштів.

Суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення поданого позову, виходячи з наступного.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що у період з серпня 2015 року по жовтень 2016 року позивач надавав відповідачеві послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Надання послуг з водопостачання та водовідведення відбувається у відповідності до положень Закону України Про житлово-комунальні послуги , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 596 від 10.12.2007 та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, у спірних правовідносинах сторони керуються відповідним переліком нормативно-правових актів, Інструкцій, Правил тощо, які на час розгляду справи є чинними.

Правовідносини сторін врегульовано положеннями Цивільного та Господарського кодексів України про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2015 № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Як зазначалося вище, відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 20.05.2011 Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми КП Міськводоканал Сумської міської ради (позивач у справі) визнаний виробником/виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення в м. Суми.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у частині першій статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За таких обставин, суд зазначає, що відсутність укладення договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Беручи до уваги обставини, встановлені судом у ході розгляду справи, враховуючи положення діючого законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом примусового стягнення з відповідача на користь позивача 39960,89 грн. заборгованості за надані останнім послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, оскільки відповідачем не було подано доказів добровільної сплати зазначеної заборгованості, а факт заборгованості визнаний останнім.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, у розмірі 1600 грн. 00 коп. підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з гуртожитку, підпорядкованого Управлінню матеріального забезпечення УМВС України у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, буд.136/1; код ЄДРПОУ 23315953) на користь Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9; код ЄДРПОУ 03352455) 39960 грн. 89 коп. заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення, а також 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 14.07.2017.

Суддя В.Л.Котельницька