Ухвала

від 10.07.2017 по справі 8/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЛЕГІЯ З РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО БАНКРУТСТВО

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"10" липня 2017 р. Справа № 8/28

Суддя Марач В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство"

В засіданні приймали участь:

від кредиторів: Державне агентство резерву України - ОСОБА_1;

від боржника: не з'явився;

ліквідатор: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Рівненської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №8/28 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.04.2017 р. продовжено строк ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" та строк повноважень ліквідатора ОСОБА_2 до 01.06.2017 р.

10.04.2017 р. через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Державного агентства резерву України надійшла заява про визнання кредитором боржника в сумі 3 230 213, 74 грн., яка ухвалою суду призначена до розгляду в судовому засіданні.

29.05.2017 р. від ліквідатора надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури на 6 місяців, яке ухвалою суду призначено до розгляду в судовому засіданні.

Суд, заслухавши в судовому засіданні ліквідатора, представника кредитора, дослідивши матеріали справи та врахувавши обставини по справі встановив наступне.

Кредиторські вимоги Державного агентства резерву України до боржника обґрунтовані наступним:

На відповідальне зберігання Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" було закладено матеріальні цінності державного резерву, які є державною власністю, що підтверджується приймальними актами за формою р-16 та актами про освіження матеріальних цінностей державного резерву за формою р-17.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" під відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву розуміється зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Статтею 12 вищезазначеного Закону передбачено, що державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

При проведенні перевірки уповноваженими особами встановлено факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, про що зазначено в акті від 30.01.2017 р., який додано до матеріалів справи. Дані обставини не заперечуються учасниками провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

Згідно із ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100% вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до грошових зобов'язань відносяться зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання , підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Таким чином, при зверненні зі своїми кредиторськими вимогами Держрезервом України були застосовані ціни на відсутні матеріальні цінності станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство, а штрафні санкції розраховані виходячи з цін, що діяли станом момент виявлення незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, як того вимагає ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Враховуючи, що ПАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство" знаходиться у банкрутстві і в даному випадку діють вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Держрезерв України звернувся із кредиторськими вимогами до боржника виключно у грошовій формі, як того вимагає ОСОБА_3 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тим самим змінив речову вимогу про повернення цінностей на грошову щодо відшкодування їх вартості.

Таким чином, Держрезервом ціни на матеріальні цінності, які мали бути повернуті до державного резерву, застосовані на момент порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство". Вартість матеріальних цінностей державного резерву, які мали бути повернуті до державного резерву становить 782 085 грн. 79 коп.

Грошові вимоги Державного агентства резерву України в частині основного боргу в сумі 782 085 грн. 79 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

При цьому, відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника визнаного банкрутом, здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ПАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Судом встановлено, що заява Державного агентства резерву України про визнання кредитором боржника надійшла до суду з пропуском двохмісячного строку визначеного Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на вищенаведене, вимоги Державного агентства резерву України до боржника в сумі 782 085 грн. 79 коп. у відповідності до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашаються в шосту чергу.

Разом з тим, Державне агентство резерву України нарахувало Публічному акціонерному товариству "Острозьке хлібоприймальне підприємство" штрафні санкції в сумі 2 448 127 грн. 95 коп., в тому числі 2 331 854 грн. 65 коп. штрафу та 116 273 грн. 30 пені.

Суд наголошує, що у відповідності до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

ОСОБА_3 про банкрутство встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Позиції щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій та пені на час процедури банкрутства дотримався і Верховний Суд України у справі № 3-71гс12 в Постанові від 12.03.2013р., відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковою у застосуванні судом.

Таким чином, у Господарського суду Рівненської області відсутні будь-які законі підстави для задоволення заяви Державного агентства резерву України з грошовими вимогами до боржника в сумі 2 448 127 грн. 95 коп., в тому числі 2 331 854 грн. 65 коп. штрафу та 116 273 грн. 30 пені.

Щодо клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 6 ст. 45 цього Закону, у разі якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи боржника і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній господарським судом юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів боржника за рахунок отриманих активів. Ліквідатор у разі потреби передавання активів боржника, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації, в управління іншій юридичній особі погоджує кандидатуру такої особи з комітетом кредиторів та звертається до господарського суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором на виконання постанови суду та вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" проведено роботу в ліквідаційній процедурі банкрута, а саме: вжито заходи по виявленню майнових активів, проведено інвентаризацію майна, сформовано ліквідаційну масу, здійснюється підготовка до реалізації майна банкрута.

За вищенаведеного, враховуючи необхідність вчинення додаткових заходів передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для належного завершення ліквідаційної процедури банкрута, зокрема, для погашення кредиторських вимог, суд вважає за необхідне продовжити строк ліквідаційної процедури боржника та строк повноважень ліквідатора до 01.12.2017 р.

При цьому, суд зазначає, що виходячи з системного аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема ст.ст. 37, 45, 46, якими визначено поняття ліквідації, підстав та порядку її завершення, відповідно до яких, ліквідація банкрута це припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів шляхом продажу його майна, і яка закінчується не спливом строку ліквідаційної процедури, а завершенням продажу майна банкрута, завершенням розрахунків з кредиторами, затвердженням звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи-банкрута.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 37, 38, 40, 42, 44, 45, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги Державного агентства резерву України до боржника в сумі 782 085 грн. 79 коп. (основний борг) - черговість задоволення вимог шоста.

2. Відхилити вимоги Державного агентства резерву України в сумі 2 448 127 грн. 95 коп., в тому числі 2 331 854 грн. 65 коп. штрафу та 116 273 грн. 30 пені.

3. Продовжити строк ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" та строк повноважень ліквідатора ОСОБА_2 до 01.12.2017 р.

4. Ліквідатору по завершенні строку ліквідаційної процедури подати суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі письмово надавати суду та кредиторам звіт про хід ліквідаційної процедури з відповідним документальним підтвердженням (один раз на місяць).

Суддя Марач В.В.