ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2017 року м. Київ К/800/24177/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мороз Л. Л., Стрелець Т. Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "ВІТАЛ ТРЕЙД" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови у прийнятті митних декларацій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року,
у с т а н о в и л а :
У лютому 2016 року Приватне підприємство "ВІТАЛ ТРЕЙД" (далі - ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД") звернулось до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № 205020006/2016/00001 та рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000003/2 від 14 січня 2016 року;
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № 205020006/2016/00003 та рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000005/2 від 21 січня 2016 року;
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № 205020006/2016/00004 та рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000006/2 від 22 січня 2016 року;
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № 205020006/2016/00005 та рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000007/2 від 22 січня 2016 року;
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № 205020006/2016/00006 та рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000008/2 від 25 січня 2016 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що митна вартість під час митного оформлення товарів, які ввозились на територію України визначалась за основним методом, тобто за ціною договору (контракту). Разом з цим, відповідні відомості заявлялись у деклараціях митної вартості, до яких додавались усі необхідні документи для підтвердження ціни.
Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД", відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів.
Підставою для прийняття оскаржуваних рішень Волинська митниця ДФС вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий оскільки у поданих документах було встановлено розбіжності та неточності, зокрема, відсутні документи відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 3.1 контракту № 01/2014 від 10 грудня 2014 року, що містять відомості про вартість оцінюваного товару та є невід'ємною частиною договору. У зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що в свою чергу призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, органом доходів і зборів запропоновано надати додаткові документи.
Позивач зазначає про відсутність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а також про невідповідність рішень про коригування вимогам до їх оформлення і недотримання порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.
Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товарів та застосування методів визначення митної вартості товарів, позивач звернувсь до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митних декларацій та рішень про коригування митної вартості, прийнятих Волинською митницею ДФС.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації № 205020006/2016/00001, № 205020006/2016/00003, № 205020006/2016/00004, № 205020006/2016/00005, № 205020006/2016/00006.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000003/2 від 14 січня 2016 року, № 205000011/2016/000005/2 від 21 січня 2016 року, № 205000011/2016/000006/2 від 22 січня 2016 року, № 205000011/2016/000007/2 від 22 січня 2016 року, № 205000011/2016/000008/2 від 25 січня 2016 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" сплачений ним судовий збір в сумі 13780,00 гривень.
У касаційній скарзі Волинська митниця ДФС, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 грудня 2014 року між ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" та компанією "Jуzefуw Sad" (Польща) укладено договір № 01/2014 щодо поставки свіжих яблук за кількістю, вартістю та у терміни відповідно до накладної, погодженими сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.3 вищезазначеного контракту обумовлено, що розрахунки за товар здійснюються в польських злотах PLN відповідно до цін, вказаних в PLN в додатках до цього договору. Ціна містить в собі вартість товару, а також його пакування на умовах поставки EXW м. Юзефув-над-Віслою.
Згідно з пунктом 4.3 зовнішньоекономічного договору оплата здійснюється позивачем шляхом банківського переказу коштів на рахунок продавця відповідно до виставленого рахунку-фактури на протязі 14 днів від дня виставлення рахунка-фактури.
Додатком № 9 від 30 грудня 2015 року до договору поставки № 01/2014 від 10 грудня 2014 року узгоджено асортимент та вартість за одну одиницю товару.
У відповідності до пункту 3.5 укладеного договору поставки разом з оформленим рахунком-фактурою продавець передає покупцеві такі документи: товарні накладні (WZ); сертифікат походження з обов'язковим позначенням про польське виробництво товару; сертифікат якості міжнародного зразка; міжнародні автомобільні накладні (CMR); карантиновий сертифікат міжнародного зразка на партію товару.
На виконання вимог договору поставки № 01/2014 від 10 грудня 2014 року у січні 2016 року позивач здійснював ввезення на територію України товару, а саме: "яблуко свіже з 01 грудня до 31 березня, 2-ий клас в ящиках по 13 кг. Виробник "Jуzefуw Sad" sp.z.o.o. Торговельна марка: "Jуzefуw Sad". Країна виробництва - РL (Польща)", митне оформлення якого здійснювалось через Волинську митницю ДФС. Загалом у період з 13 січня 2016 року по 25 січня 2016 року ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" здійснював розмитнення товару на підставі п'яти митних декларацій, зокрема, від 13 січня 2016 року № 205020006/2016/000175, від 20 січня 2016 року № 205020006/2016/000385, від 22 січня 2016 року № 205020006/2016/000458, від 22 січня 2016 року № 205020006/2016/000461, від 25 січня 2016 року № 205020006/2016/000548.
На підтвердження митної вартості товару разом із вказаними митними деклараціями до контролюючого органу ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" подано наступні документи, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:
- договір поставки № 01/2014 від 10 грудня 2014 року;
- додаткову угоду № 1 додаток № 9 від 30 грудня 2015 року до контракту;
- міжнародні автомобільні накладні (СMR) № 225214 від 11 січня 2016 року, № 225230 від 19 січня 2016 року, № 048684 від 22 січня 2016 року, № 0002724 від 22 січня 2016 року;
- документи, що підтверджують вартість перевезення б/н від 11 січня 2016 року, б/н від 19 січня 2016 року, б/н від 21 січня 2016 року, № 02 від 22 січня 2016 року;
- рахунки-фактури (інвойси) № 004/ex/01/2016 від 11 січня 2016 року, № 009/ex/01/2016 від 19 січня 2016 року, № 010/ex/01/2016 від 21 січня 2016 року, № 011/ex/01/2016 від 21 січня 2016 року, № 012/ex/01/2016 від 22 січня 2016 року;
- договори про перевезення № 002 від 15 січня 2016 року, № 003 від 19 січня 2016 року, № 004 від 20 січня 2016 року, № 005 від 22 січня 2016 року;
- інформації про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 11 січня 2016 року, № 2730 від 19 січня 2016 року, № 2730 від 22 січня 2016 року;
- інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 11 січня 2016 року, № 2730 від 19 січня 2016 року, № 2730 від 22 січня 2016 року;
- інформації про проведення ветеринарно-санітарного контролю харчових продуктів № 2730 від 11 січня 2016 року, № 2730 від 19 січня 2016 року, № 2730 від 22 січня 2016 року;
- сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 № PL A0016118 від 11 січня 2016 року, № PL A0016134 від 19 січня 2016 року, № PL A0016139 від 21 січня 2016 року, № PL A0016140 від 21 січня 2016 року, № PL A0016147 від 22 січня 2016 року;
- сертифікат якості № КО.8231.3.25 від 11 січня 2016 року;
- копії митних декларацій країни відправлення № 16PL302020Е0002022 від 19 січня 2016 року, № 16PL302020Е0002579 від 21 січня 2016 року, № 16PL302020Е0002560 від 21 січня 2016 року, № 16PL302020Е0002777 від 22 січня 2016 року.
Не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товарів у митних деклараціях, Волинська митниця ДФС запропонувала позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: копію декларації країни відправлення; специфікацію; замовлення на виготовлення партії товару; товарну накладну; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією; виписки з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; договір на перевезення оцінюваного товару та інші транспортні документи, що містять відомості про вартість оцінюваних товарів.
Незважаючи на часткове надання декларантом додаткових документів, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, Волинською митницею ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, а саме:
- № 205000011/2016/000003/2 від 14 січня 2016 року (митна вартість, заявлена ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" за І методом - 22782,04 PLN, ціна після коригування - 27424,80 PLN);
- № 205000011/2016/000005/2 від 21 січня 2016 року (митна вартість, заявлена ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" за І методом - 23675,90 PLN, ціна після коригування - 27970,80 PLN);
- № 205000011/2016/000006/2 від 22 січня 2016 року (митна вартість, заявлена ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" за І методом - 23981,27 PLN, ціна після коригування - 28158,00 PLN);
- № 205000011/2016/000007/2 від 22 січня 2016 року (митна вартість, заявлена ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" за І методом - 22291,27 PLN, ціна після коригування - 28158,00 PLN);
- № 205000011/2016/000008/2 від 25 січня 2016 року (митна вартість, заявлена ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" за І методом - 22373,64 PLN, ціна після коригування - 28154,10 PLN).
Таким чином, митна вартість товарів по даним поставкам була збільшена загалом на 24761,58 PLN.
Підставою для прийняття оскаржуваних рішень, Волинська митниця ДФС вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку із наданням декларантом або уповноваженою ним особою документів, які містять неповні відомості, а саме відсутні документи відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 3.1 контракту № 01/2014 від 10 грудня 2014 року, що містять відомості оцінюваного товару та є невід'ємною частиною вищевказаного договору.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205020006/2016/00001, № 205020006/2016/00003, № 205020006/2016/00004, № 205020006/2016/00005, № 205020006/2016/00006.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість застосування органом доходів і зборів іншого методу визначення митної вартості товару ніж заявлений декларантом, оскільки документи, які подані підприємством разом із деклараціями підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Таку позицію Київського окружного адміністративного суду підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
Згідно з частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Згідно зі статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:
- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З матеріалів справи вбачається, що вартість задекларованого товару підтверджується: додатком № 9 від 30 грудня 2015 року до договору поставки № 01/2014 від 10 грудня 2014 року; інвойсами № 004/ex/01/2016 від 11 січня 2016 року, № 009/ex/01/2016 від 19 січня 2016 року, № 010/ex/01/2016 від 21 січня 2016 року, № 011/ex/01/2016 від 21 січня 2016 року, № 012/ex/01/2016 від 22 січня 2016 року; документами, що підтверджують вартість перевезення б/н від 11 січня 2016 року, б/н від 19 січня 2016 року, б/н від 21 січня 2016 року, № 02 від 22 січня 2016 року; копіями митних декларацій країни відправлення № 16PL302020Е0002022 від 19 січня 2016 року, № 16PL302020Е0002579 від 21 січня 2016 року, № 16PL302020Е0002560 від 21 січня 2016 року, № 16PL302020Е0002777 від 22 січня 2016 року.
Відповідно до поданих ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" декларацій, поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалась на умовах EXW PL Jozefow nad Wisla Польща згідно із Incoterms-2010, що відповідає пункту 3.4 укладеного між позивачем та компанією "Jуzefуw Sad" договору поставки № 01/2014 від 10 грудня 2014 року.
Митна вартість задекларованого товару, а саме: "яблуко свіже з 01 грудня до 31 березня, 2-ий клас в ящиках по 13 кг. Виробник "Jуzefуw Sad" sp.z.o.o. Торговельна марка: "Jуzefуw Sad". Країна виробництва - РL (Польща)", була визначена ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" за першим методом, тобто за ціною договору, в основу якої було покладено ціну, визначену додатком № 9 від 30 грудня 2015 року, який є невід'ємною частиною контракту № 01/2014 від 10 грудня 2014 року.
З урахуванням умови поставки EXW, які насамперед, передбачають припинення виконання продавцем своїх зобов'язань щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (на заводі, фабриці, складі, тощо), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Отже, за таких умов поставки в основу митної вартості покладено ціну лише безпосередньо самого товару.
Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вбачається, що їх прийняття зумовлено наданням декларантом або уповноваженою ним особою документів, які містять неповні відомості, зокрема, відсутні документи відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 3.1 контракту № 01/2014 від 10 грудня 2014 року, що містять відомості оцінюваного товару та є невід'ємною частиною договору.
Так, згідно з пунктом 1.1. договору поставки № 01/2014 від 10 грудня 2014 року продавець зобов'язується виготовити і передати свіжі яблука, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити доставлені свіжі яблука у кількості і у терміни, обговорені сторонами відповідно до накладної та умов цього договору.
Пунктом 2.1 укладеного договору передбачено, що якість виготовленого товару повинна відповідати показникам вказаними в специфікації.
У відповідності до пункту 3.1 продавець виготовляє товар в узгоджений між сторонами термін згідно із замовленням на виготовлення партії товару, що подається факсом або електронною поштою.
Отже, вищевказані пункти договору поставки № 01/2014 від 10 грудня 2014 року взагалі не врегульовують питання вартості.
Згідно з пунктом 1.2 укладеного контракту найменування, асортимент товару, його ціна та вартість, а також терміни поставки вказуються в замовленнях та додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.
Слід зауважити, що декларантом разом з митними деклараціями було подано додаток № 9 від 30 грудня 2015 року, який є невід'ємною частиною договору поставки № 01/2014 від 10 грудня 2014 року, та в якому чітко врегульована вартість асортименту товару, яку й було покладено в основу визначення декларантом митної вартості.
Аналізуючи вищезазначені положення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, оскільки декларантом були надані всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Як вбачається з доказів, що містяться в матеріалах справи ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Враховуючи, що під час митного оформлення позивач надав всі необхідні документи для підтвердження визначеної ним за першим методом вартості товарів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про недоведеність Волинською митницею ДФС наявності у неї обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару ПП "ВІТАЛ ТРЕЙД" та обґрунтованості дій, направлених на витребування додаткових документів.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Л. Л. Мороз
Т. Г. Стрелець
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2017 |
Оприлюднено | 17.07.2017 |
Номер документу | 67751133 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Смокович М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні