Рішення

від 06.07.2017 по справі 911/1348/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2017 р. Справа № 911/1348/17

За позовом Комунального підприємства Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені ОСОБА_1

про стягнення 34603,69 грн.

Суддя В.М. Антонова

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 06 липня 2017 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/1348/17 за позовом Комунального підприємства Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс (далі - позивач) до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення 34603,69 грн..

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2017 порушено провадження по справі №911/1348/17 та призначено її до розгляду на 15.06.2017.

15.06.2017 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові документи № 221/02/вих./2017 від 13.06.2017.

22.06.2017 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові документи № 231/02/вих./2017 від 20.06.2017.

У судове засідання 15.06.2017 представники учасників провадження з'явились.

15.06.2017 суд перейшов до розгляду спору по суті.

15.06.2017 судом оголошено перерву до 06.07.2017.

У судове засідання 06.07.2017 року представники сторін не з'явились.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2016 між Комунальним підприємством Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс , як позикодавцем, та Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір № 452 про надання поворотної фінансової допомоги (далі Договір).

За умовами п. 1.1. Договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Сторони у п. 2.1. Договору погодили, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми55 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2.2. Договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога надається позикодавцем у безготівковому порядку (платіжним дорученням) на поточний рахунок позичальника.

Пунктом п. 2.4. Договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.05.2016 включно(п.3.1. Договору).

Згідно з п. 3.2. Договору повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку.

Строк дії договору погоджено сторонами в п. 8.1. Договору з моменту підписання та до повного погашення сторонами їх зобов'язань за Договором.

Позивачем, на виконання п. 1.1., 2.1. Договору, перераховано відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 55 000,00 грн., згідно Договору № 452 від 29.01.2016, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №835 від 29.01.2016.

Додатковою угодою № 1 до договору від 27.05.2016 сторони продовжили термін виконання зобов'язання до 31.08.2016 включно.

Натомість, відповідач порушив умови Договору та взятих на себе зобов'язань щодо повернення наданої поворотної фінансової допомоги у погоджений сторонами строк (до 31.08.2016 включно) виконав частково на загальну суму 23 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, внаслідок чого заборгованість відповідача на день звернення до суду склала 32 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією № 62/02/вих./2017 від 02.03.2017, в якій вимагав оплатити суму боргу, у разі несплати якої, повідомив про намір звернутися до суду для примусового стягнення коштів. Однак претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відтак, у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань позивач звернувся до суду.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою та частиною третьою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими та речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

За приписами частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

У відповідності із статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин виникнення між сторонами договірних відносин позики, спірний договір, платіжне доручення та банківської виписки про частковуоплату, які оглянуті судом у судовому засіданні.

Крім того в процесі розгляду спору, відповідачем повністю погашена сума основного боргу у сумі 32 000,00 грн, що підтверджується копіями банківських квитанцій оригінали оглянуто в судовому засіданні та визнано позивачем.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку зі сплатою заборгованості відповідачем у повному обсязі, Господарський суд Київської області, дійшов висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення основного боргу, а отже, наявні правові підстави для припинення провадження у справі № 911/1348/17 в частині стягнення 32 000,00 грн основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 2603,69 грн пені.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що за порушення строків повернення поворотної фінансової допомоги до 31.05.2016 передбачених п. 3.1 договору, позичальник на вимогу позикодавця сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов'язання до повного виконання такого зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем сума пені визначена вірно та складає 2603,69грн, а тому вимог позивача про стягнення з відповідача 2603,69 грн пені підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково: провадження припиняється в частині основного боргу в розмірі 32 000,00 грн, а задоволенню підлягає позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені - 2 603,69 грн.

Судові витрати позивача щодо сплати судового збору в сумі 1600,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені ОСОБА_1 (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульв. 50-річча Перемоги, буд. 11, ідентифікаційний код 02219352) на користь Комунального підприємства Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс (09104, Київська обл., м. Біла Церква, Гайок, буд. 4-А; ідентифікаційний код 30797746) 2603,69 (дві тисячі шістсот три гривні 69 копійок) пені та 1 600 (одну шістсот гривень 00 копійок) судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені ОСОБА_1 (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульв. 50-річча Перемоги, буд. 11, ідентифікаційний код 02219352) на користь Комунального підприємства Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс (09104, Київська обл., м. Біла Церква, Гайок, буд. 4-А; ідентифікаційний код 30797746) 32000,00 (тридцять дві тисячі гривень 00 копійок) суми основного боргу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 14.07.2017

Суддя В.М. Антонова