Постанова

від 13.07.2017 по справі 820/5878/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 липня 2017 р. № 820/5878/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - Грєнкова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківської міської ради до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕП", ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕП", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд :

- визнати протиправним і скасувати рішення Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни про реєстрацію об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "Р-1" площею 389,6 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101 та нежитлової будівлі літ. "П-1" площею 47,4 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101 по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2016 р. у справі № 922/891/16 (Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер: 30425872 від 12.07.2016 р. 16:25:28 та індексний номер: 30425562 від 12.07.2016 р. 16:03:45 відповідно, Гончаренко Олена Анатоліївна, Харківська районна державна адміністрація, Харківська область).

- зобов'язати Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олену Анатоліївну скасувати реєстрацію шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації щодо об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі ЛІТ. "Р-1" площею 389,6 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101 та нежитлової будівлі літ. "П-1" площею 47,4 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101 по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2016 р. у справі №922/891/16 (Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер: 30425872 від 12.07.2016 р. 16:25:28 та індексний номер: 30425562 від 12.07.2016 р. 16:03:45 відповідно, Гончаренко Олена Анатоліївна, Харківська районна державна адміністрація, Харківська область).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 року по справі № 922/891/16 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2016 року по справі № 922/891/16, на підставі якого державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни внесено запис про реєстрацію об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "Р-1" площею 389,6 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101 та нежитлової будівлі літ. "П-1" площею 47,4 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101 по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові. В подальшому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2017 року провадження по справі № 922/891/16 припинено, а відтак на даний момент відсутній правовстановлюючий документ, на підставі якого було вчинено реєстраційні дії. Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свою правову позицію в повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав скасовано постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 року по справі № 922/891/16, у зв'язку з чим зацікавлена особа наділена відповідним правом та має можливість звернутись до органу державної реєстрації прав з відповідною заявою для скасування державної реєстрації прав, яке у відповідності до ч. 3 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється у строк, що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав. Також, представник Відділу державної реєстрації Харківської районної державної реєстрації Харківської області надав до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕП" через канцелярію суду надав заперечення, в яких зазначив, що на момент прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію підстава для їх прийняття та підстава для виникнення права власності у ТОВ ПЕП , а саме рішення господарського суду Харківської області 06.06.2016, була чинною, рішення суду набрало законної сили та відповідно до ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України підлягало обов'язковому виконанню. Враховуючи викладене, представник третьої особи вважає, що посилання позивача на протиправність дій державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни під час прийняття оскаржуваних рішень є безпідставними, оскільки підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав, передбачені ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , були відсутні. Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Третя особа - ОСОБА_3, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.

акрТСуд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, 04.05.2001 ТОВ "ЛіК-УПТК" (продавець) і ТОВ "Лік-ХБУ" (покупець) уклали договір № 28/1 купівлі-продажу нерухомості (далі - Договір № 28/1), за яким продавець продав, а покупець купив нежитлові приміщення загальною площею 935,8 кв.м, а саме: літ. А-1 площею 498,8 кв.м, літ. П-1 площею 47,4 кв.м та літ. Р-1 площею 389,6 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 19. Відповідно до пункту 1.3 Договору № 28/1 правовстановлюючими документами є: договір № Ф1-67/99 купівлі-продажу, посвідчений 23.07.1999 біржею нерухомості і основних фондів "Україна"; акт приймання-передачі.

31.01.2004 ТОВ "ПЕП" (покупець) та ТОВ "Лік-ХБУ" (продавець) у простій письмовій формі уклали договір № 7 купівлі-продажу нерухомості (далі - Договір №7), за яким продавець продав, а покупець купив нежитлові будівлі загальною площею 935,8 кв.м, а саме: літ. А-1 площею 498,8 кв.м, літ. П-1 площею 47,4 кв.м, літ. Р-1 площею 389,6 кв.м, розташовані за адресою:м. Харків, вул. Біологічна, 19. Згідно з цим договором: правовстановлюючими документами є: Договір № 28/1; акт приймання-передачі (пункт 1.4); сума продажу складає 101 447,12 грн. (пункт 2.1); покупець зобов'язується здійснити повний розрахунок протягом 90 днів з моменту переходу товару у власність покупця шляхом безготівкового розрахунку за окремим графіком (пункт 2.2); передача об'єктів оформлюється актом приймання-передачі після повного розрахунку (пункт 2.6).

31.01.2004 за актом приймання-передачі продавець передав покупцю нежитлові приміщення. Отже, з цього часу ТОВ "ПЕП" почало використовувати Будівлі для ведення господарської діяльності.

В подальшому, ТОВ "ПЕП", з метою удосконалення виробничого процесу 17.10.2005 уклало з Харківським філіалом дочірнього підприємства Укоопспілки "Проектний інститут "Укооппроект" (далі - Харківський філіал Інституту) договір № У-05-822 на виконання робочого проекту "Реконструкція виробничої бази ТОВ "ПЕП" по вул. Біологічній, 19 в м. Харкові"; однак у подальшому виявилася зазначена невідповідність Договору № 7 вимогам законодавства.

З метою належного оформлення права власності 21.02. 2006 року ТОВ "Лік-ХБУ" (продавець) і ТОВ "ПЕП" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (далі - Договір від 21.02.2006), за яким продавець продав у власність покупця нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 498,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Біологічна. 19. Цей договір був посвідчений нотаріусом та право власності на придбане за ним нерухоме майно належним чином зареєстроване.

Згідно з Договором від 21.02.2006:

- нежитлова будівля належить продавцю на підставі Договору № 28/1, акта приймання-передачі нежитлової будівлі від 07.04.2001, зареєстрованих у КП "ХМБТІ" 05.11.2001 за реєстровим № 2754 (пункт 2);

- балансова вартість відчужуваної нежитлової будівлі становить 84 539 грн. (пункт 3).

У зв'язку з тим, що підприємство ще у 2004 році сплатило за три нежитлові будівлі 101 447,12 грн., у Договорі від 21.02.2006 було зазначено саме цю суму.

16.02.2007 ТОВ "ПЕП" повторно уклало з Харківським філіалом Інституту договір № У-07-805 на створення (передачу) науково-технічної продукції, предметом якого є складення висновку про технічний стан конструкцій нежитлових приміщень та можливості їх реконструкції під виробничу базу з переробки деревини та виготовлення столярних виробів по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові.

У подальшому ТОВ "ПЕП" уклало з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 договір від 24.07.2008 № 18 на проектування зовнішньої мережі водопроводу, а також з ПП "Фінансово-правовий консалтинг" договір від 19.11.2008 № 31-ДЗ на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за тією ж адресою.

10.02.2009 ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лік-ХБУ" № Б-50/14-09, яка триває "до теперішнього часу"; в ній відкрито ліквідаційну процедуру, назване підприємство знаходиться у стані припинення, що підтверджується й витягом з ЄДРПОУ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 позов задоволено, визнано за ТОВ "ПЕП" право власності на будівлі за набувальною давністю.

На підставі вказаного рішення, державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Оленою Анатоліївною проведено реєстрацію об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "Р-1" площею 389,6 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101 та нежитлової будівлі літ. "П-1" площею 47,4 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101 по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові (Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер: 30425872 від 12.07.2016 р. 16:25:28 та індексний номер: 30425562 від 12.07.2016 р. 16:03:45 відповідно, Гончаренко Олена Анатоліївна, Харківська районна державна адміністрація, Харківська область).

Так, суди господарської юрисдикції виходили, зокрема, з того, що до ТОВ "Лік-ХБУ" будівлі перейшли за Договором № 28/1, укладеним ним з ТОВ "ЛІК-УПТК" (а вже згодом перше з названих товариств здійснювало їх відчуження позивачеві зі справи - ТОВ "ПЕП").

Між тим, Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 року по справі № 922/891/16 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 зі справи № 922/891/16.

Зокрема Вищий господарський суд України вказав, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та оцінкою подані у справі докази можливої неналежності будівель ТОВ "Лік-ХБУ", в тому числі: витяг КП "Харківське міське БТІ", згідно з яким ТОВ "Лік-ХБУ" є власником тільки нежитлової будівлі літ А площею 498,8 кв.м на підставі Договору № 28/1; договір купівлі-продажу від 04.05.2001 № 28/1 з матеріалів реєстраційної справи КП "Харківське міське БТІ", згідно з яким ТОВ "Лік-ХБУ" купило у ТОВ "ЛІК-УПТК" майно у складі тільки нежитлової будівлі літ А, - тоді як Будівлі (літ. П-1 і літ. Р-1) до предмета даного договору не входили; реєстраційне посвідчення від 05.11.2001 про належність ТОВ "Лік-ХБУ" майна тільки у складі приміщення літ А-1. Так само не надано судами оцінки доводам про те, що наданий позивачем Договір № 28/1 не є належним та допустимим доказом того, що будівлі належали ТОВ "Лік-ХБУ".

Також, у вищезазначеній постанові Вищий господарський суд України зазначив, що судами не взято до уваги, що набуття ТОВ "ПЕП" права власності, в т.ч. за набувальною давністю, тягне за собою автоматичний перехід права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться зазначене майно (підпункт 2.10 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"), що може мати наслідком (хоча й не обов'язково матиме) порушення інтересів власника земельної ділянки - територіальної громади м. Харкова, яку у спірних правовідносинах представляє Міська рада, яку слід було залучити в якості третьої особи.

Таким чином, Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що не з'ясувавши належним чином обставин справи, що входять до предмета доказування в ній, не вирішивши питання про залучення до участі у справі Міської ради (зі статусом третьої особи) попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Відтак у Вищого господарського суду України відсутні й підстави для висновку про правильність застосування названими судовими інстанціями норм матеріального права, в тому числі ЦК України.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2017 року по справі № 922/891/16 провадження у справі № 922/891/16 припинено.

Так, Господарським судом Харківської області було встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2017 р. стан юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК - Харківське будівельне управління" (ідентифікаційний код 25185839) припинено (дата запису: 31.03.2017 р., номер запису: 14801170013008693).

Згідно ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно ч.2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІК - Харківське будівельне управління" (ідентифікаційний код 25185839) припинено, а відомості щодо правонаступництва відсутні, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Вказане судове рішення набрало законної сили 15.05.2017 року.

Тобто, саме з цього часу скасовані підстави, що були умовою для реєстрації за ТОВ ЛІК - Харківське будівельне управління"права власності на об'єкти нерухомого майна: нежитлової будівлі ЛІТ. "Р-1" площею 389,6 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101 та нежитлової будівлі літ. "П-1" площею 47,4 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101 по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові.

Суд зазначає, що при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор керується Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року (далі - Закон України №1952-ІV, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №868 ( який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно преамбули Закону України №1952-ІV, цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до положень ст.2 Закону України №1952-ІV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

У статті 3 Закону України №1952-ІV вказано, що Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Частина 2 статті 9 Закону України №1952-ІV передбачає прямий обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав, поданим документам та наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Суд звертає увагу, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень унормовано 15 Закону України №1952-ІV.

Так, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України №1952-ІV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України №1952-ІV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 7 статті 16 Закону України №1952-ІV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України №1952-ІV, розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Частиною 13 ст. 15 вказаного Закону передбачено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 8 Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно з п. 36 Порядку N 868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п. 13 Порядку N 868, заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

Окрім того, приписами ч. 1 ст. 19 Закону України №1952-ІV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Так, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

У відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України №1952-ІV, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 року по справі № 922/891/16 скасовано документ (рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2016 по справі № 922/891/16), на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "Р-1" площею 389,6 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101 та нежитлової будівлі літ. "П-1" площею 47,4 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101 по вул. Біологічній, 19

Водночас, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2017 року по справі № 922/891/16 припинено провадження по даній справі.

Таким чином, оскільки на даний момент фактично відсутній правовстановлюючий документ, на підставі якого було проведено спірні реєстраційні дії щодо вищезазначеного нерухомого майна, інших належним чином оформлених підтверджуючих правовстановлюючих документів матеріали справи не містять, а відтак суд приходить до висновку про задоволення частини позовних вимог про скасування рішення Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни про реєстрацію об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "Р-1" площею 389,6 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101 та нежитлової будівлі літ. "П-1" площею 47,4 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101 по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що належним та достатнім способом захисту порушених прав та законних інтересів позивача є саме скасування рішення Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни про реєстрацію об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "Р-1" площею 389,6 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101 та нежитлової будівлі літ. "П-1" площею 47,4 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101 по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові, а відтак суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним вищезазначеного рішення.

З приводу частини позовних вимог щодо зобов'язання Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олену Анатоліївну скасувати реєстрацію шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації щодо об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі ЛІТ. "Р-1" площею 389,6 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101 та нежитлової будівлі літ. "П-1" площею 47,4 м. кв. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101 по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2016 р. у справі №922/891/16 (Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер: 30425872 від 12.07.2016 р. 16:25:28 та індексний номер: 30425562 від 12.07.2016 р. 16:03:45 відповідно, Гончаренко Олена Анатоліївна, Харківська районна державна адміністрація, Харківська область), то суд звертає увагу на наступне.

Так, у відповідності до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що безпосереднім наслідком скасування у судовому порядку рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень законодавцем уже покладено на державного реєстратора обов'язок внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав, що в свою чергу звільняє від необхідності повторного звернення до суду з метою зобов'язання внесення відповідного запису.

В свою чергу, у разі відмови державного реєстратора внести відповідні записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позивач наділений правом на звернення до суду, з огляду на те, що саме у такому випадку порушуються його права та законні інтереси.

Положеннями ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, у контексті з положеннями частини 1 статті 6 КАС України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах, тому до адміністративного суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оскаржується. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а тому до адміністративного суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оскаржується.

Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Окрім того, зі змісту наведених приписів кодексу адміністративного судочинства випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи інтересів, при цьому обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Невід'ємною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, та інакше кажучи, порушення впливають на можливість реалізації особою законного права чи впливають на виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, враховуючи, що приписами п. 41 "Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" за державним реєстратором закріплено безпосередній обов'язок щодо внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що відповідачем після набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі не буде дотримано вищезазначених норм права щодо необхідності внесення відповідного запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а відтак на даний момент суб'єктом владних повноважень не порушено права та законні інтереси позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд приходить до висновку про задоволенні позовних вимог в частині визнання скасування рішення Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни про реєстрацію об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. Р-1 площею 389,6 м. кв. та нежитлової будівлі літ. П-1 площею 47,4 м. кв. по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківської міської ради до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕП", ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстрації - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни про реєстрацію об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. Р-1 площею 389,6 м. кв. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969749863101) та нежитлової будівлі літ. П-1 площею 47,4 м. кв. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 969739963101) по вул. Біологічній, 19 у м. Харкові на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2016 р. у справі № 922/891/16 (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер: 30425872 від 12.07.2016 р. 16:25:28 та індексний номер: 30425562 від 12.07.2016 р. 16:03:45 відповідно, Гончаренко Олена Анатоліївна, Харківська районна державна адміністрація, Харківська область).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17 липня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников