Ухвала

від 13.07.2017 по справі 804/5835/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2017 рокусправа № 804/5835/16 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Дадим Ю.М.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 804/5835/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Чорметремонт до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2016 року ТОВ ТД Чорметремонт (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2016 року № 0000821400 та від 29.08.2016 року № 00008111400.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року позовні вимоги ТОВ ТД Чорметремонт задоволено в повному обсязі.

Відповідач - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, не погоджуючись з постановою від 13.12.2016 року подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ КСМ Торг , який є контрагентом позивача, у своїй діяльності не створює реальних дій по купівлі-продажу товарів, та метою діяльності якого є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував, що господарські операції ТОВ ТД Чорметремонт з ТОВ КСМ Торг не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності контрагентів, не встановлено ланцюг звідки продані товари з'явились у продавця. Апелянт вказував, що контрагент, з яким позивач мав відносини не має виробничих потужностей, товари, які були передані ТОВ КСМ Торг не були у його власності, непрослідковуються ланцюги поставок та придбання контрагентом товарно-матеріальних цінностей. Апелянт вказував, що операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товарів, відсутні сертифікати на поставлений товар, товарно-транспортні накладні, як докази транспортування товару. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні, зокрема відсутні докази оплати за отримані товари, відсутні акти прийому-передачі товарів. Апелянт зазначив, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності не були реалізовані та використані у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що вони і не були поставлені покупцю.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору поставки. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом ТОВ КСМ Торг є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від ТОВ КСМ Торг товару за договором, його оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Як встановлено з матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, з 28.07.2016 року по 05.08.2016 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ ТД Чорметремонт , з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість та іншого законодавства по взаємовідносинам із постачальником ТОВ КСМ Торг за період березня 2016 року. За результатами перевірки 12.08.2016 року складено акт № 435/04-67-14-00/30540303. Згідно висновків перевірки, викладених у акті, встановлено відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ ТД Чорметремонт операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ КСМ Торг у березні 2016 року на суму ПДВ 183772 грн.; встановлено нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ ТД Чорметремонт , встановлено відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання з постачальниками ТОВ КСМ Торг на суму ПДВ 183771,00 грн.; встановлено порушення ТОВ ТД Чорметремонт ст. 1, п. ст. 3, п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, та порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.1 ст. 201, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у березні 2016 року на суму 20655,00 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ ТД Чорметремонт з ТОВ КСМ Торг , відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 29.08.2016 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0000821400, яким ТОВ ТД Чорметремонт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 163117,00грн.; №0000811400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 30982,50грн., з яких за основним платежем 20655,00грн. та за штрафними санкціями 10327,50 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ КСМ Торг (постачальник) укладено договір купівлі-продажу від 11.01.2016 року № 1/16КСМ, згідно умов договору постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар (запасні частини до транспортних засобів), покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ КСМ Торг було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ КСМ Торг видало ТОВ ТД Чорметремонт податкові накладні № 1 від 04.03.2016 року, № 2 від 12.03.2016 року, № 5 від 21.03.2016 року, № 9 від 29.03.2016 року, № 8 від 31.03.2016 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. Позивач сплатив за отриманий товар відповідно до видаткових накладних та рахунків на оплату, наявних в матеріалах справи. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування запчастин здійснювалось постачальником ТОВ КСМ Торг , вантажовідправник ТОВ КСМ Торг , отримувач товару ТОВ ТД Чорметремонт , перевезення товару здійснювалось з пункту навантаження м. Дніпропетровськ, вул. Тимирязева, буд. 74. кв. 3, до пункту розвантаження - м. Дніпропетровськ, пр. Праці, буд. 9а.

Матеріалами справи підтверджується використання придбаного товару позивачем у своїй господарській діяльності.

Встановлено, що позивач придбаний товар реалізував іншим суб'єктам господарської діяльності та поставляв їм товар через ТОВ Нова Пошта .

В матеріалах справи наявний договір № 98466 від 21.01.2016 року про надання послуг з організації перевезення відправлення, укладений між ТОВ Нова Пошта та ТОВ ТД Чорметремонт , відповідно до якого ТОВ Нова Пошта надає експедиторські послуги ТОВ ТД Чорметремонт та послуги з відправлення вантажів. Відповідно до актів № НП/3-0031223 від 10.03.2016 року, № НП/3-0041737 від 31.03.2016 року, № НП/3-00469643 від 30.04.2016 року, № НП/3-0059477 від 30.04.2017 року № НП/3-0062290 від 10.05.2016 року, № НП/3-0071652 від 20.05.2016 року, № НП/3-0080615 від 31.05.2016 року, № НП/3-0085080 від 10.06.2016 року, № НП/3-0086838 від 20.06.2016 року, № НП/3-0092153 від 30.06.2016 року, № НП/3-0096201 від 10.07.2016 року, № НП/3-0099970 від 20.07.2016 року, № НП/3-0106662 від 31.07.2016 року, ТОВ ТД Чорметремонт замовляло та отримало послуги з організації перевезень відправлень, відповідно до акту ТОВ ТД Чорметремонт здійснювало відправку запчастин.

В матеріалах справи наявні договори укладені ТОВ ТД Чорметремонт з іншими суб'єктами господарювання на предмет поставки запчастин до транспортних засобів, за якими ТОВ ТД Чорметремонт здійснювало поставки запчастин.

В матеріалах справи наявні оборотно-сальдові відомості, відповідно до яких товари придбані у ТОВ КСМ Торг позивач поставив на господарський облік.

ТОВ ТД Чорметремонт укладено з ТОВ Металоцентри Комекс договір суборенди № 043616 від 01.02.2016 року, відповідно до якого орендар передав, а суборендар ТОВ ТД Чорметремонт прийняв в орендне користування нежитлові приміщення будівлю - склад, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Праці, буд. 9-а. Тобто позивач мав виробничі потужності, складські приміщення для прийняття та зберігання товарів, придбаних у ТОВ КСМ Торг .

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що господарська операція пов'язана як з фактом підписання договору, так із фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, використання активів у власній діяльності.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентів товари, послуги, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ КСМ Торг у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір купівлі-продажу, який діяв між позивачем та ТОВ КСМ Торг визнаний судом недійсним або розірваний з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є отримання придбаних товарів та оплата за них, ТОВ ТД Чорметремонт отримало у свою власність придбані у постачальника запчастини, поставило їх на облік, у подальшому використовувало їх у власній діяльності, тобто ланцюг обороту виконано.

Отже, аналізуючи викладені обставини та матеріали справи, встановлено підтвердження реальності здійснення контрагентом позивача господарських відносин, виконання договору. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Довести правомірність своїх дій відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесеного податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 804/5835/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 211, 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.М. Дадим