Ухвала

від 23.06.2017 по справі 686/10083/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/10083/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Мороз В.О.,

за участю секретаря Козельської Г.В.,

державного виконавця Дяк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому подання старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України директора Приватного підприємства Максі Гарант ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до моменту виконання зобов'язань по сплаті заборгованості покладених на нього наказом № 924/76/16, виданого 11.03.2016 року, -

встановив:

30 травня 2017 року старший державний виконавець Другого відділу ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження виїзду за межі України громадянина України директора Приватного підприємства Максі Гарант ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до моменту виконання зобов'язань по сплаті заборгованості покладених на нього наказом № 924/76/16, виданого 11.03.2016 року, про стягнення на користь ТОВ Сервіс Центр Поділля боргу в сумі 105 913,33 грн.

Дане подання мотивовано тим, що боржник ПП Максі Гарант , директором якого є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в добровільному порядку рішення суду на даний час не виконав, та ухиляється від виконання зобов'язань, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного майна і доходів.

В судовому засіданні старший державний виконавець Дяк О.М. подання підтримав із підстав, викладених в поданні.

Заслухавши думку державного виконавця, дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що дане подання не є обґрунтованим і тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно п.2 ст.2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником державної виконавчої служби.

У відповідності до частини 2 цієї ж процесуальної норми, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця.

Згідно ч. 1, п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати заходи примусового виконання рішень, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.

У разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Зокрема, пунктом 2 статті 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Таким чином, установлене Конституцією право вільно залишати територію України може бути обмежено відносно боржника-фізичної особи за судовим рішення шляхом установлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України лише у разі встановлення та доведеності факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Проте, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст.11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання .

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, та запити до державних органів щодо майнового стану боржника, не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Господарського суду Хмельницької області, на виконання якого видано наказ № 924/76/16 від 11.03.2016 року, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону № 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; не своєчасна явка за викликом державного виконавця; не надання відомостей про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Як слідує із подання державного виконавця, на виконанні Другого відділу ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебуває виконавче провадження № 51004472, по якому боржником є ПП Максі Гарант , директором якого є ОСОБА_2, та підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження.

Однак, із матеріалів, які були долучені до подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, не вбачається, коли саме боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження та чи таку постанову він отримував.

У зв'язку із тим, що боржником ПП Максі Гарант наказ Господарського суду Хмельницької області у встановлений строк виконана не була, у відповідності до вимог статті 27 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем було розпочате його примусове виконання та направлено запити з метою перевірки майнового стану боржника.

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є керівником ПП Максі-Гарант , яке перебуває в стані припинення з 11.06.2015 року за судовим рішенням.

ОСОБА_2 згідно облікових даних відділу реєстрації місця проживання зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (повідомлення Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради від 17.02.2017 року № 410/03-10).

Так, як вбачається із повідомлення Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 02.03.2017 року вих. № 03.01/3307, за наявними обліками Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії FА № 394476, виданий 08.05.2015 року та згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10.02.2017 року № 1489 здійснює перетин державного кордону України.

Згідно бази даних зареєстрованого транспорту Автомобіль станом на 17.05.2016 року за ПП Максі гарант та ОСОБА_2 транспортних засобів не виявлено (повідомлення Регіонального сервісного центру № 6841 від 18.05.2016 року № 31/22-2415).

Також, згідно повідомлення ДФС України від 22.03.2017 року платник податків юридична особа з кодом ЄДРПОУ 37920778 інформація про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах України до ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 10.08.2016 року вбачається, що на все нерухоме майно, яке належить юридичній особі з ЄДРПОУ 37920778 накладено арешт, однак нерухоме майно відсутнє.

На все рухоме майно, яке належить ПП Максі Гарант ЄДРПОУ 37920778, на підставі постанови державного виконавця Дяк О.М. від 11.05.2016 року накладено арешт (Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади).

На виконання запиту державного виконавця від 12.05.2016 року Хмельницьким БТІ перевірено наявність права власності на нерухомість в м. Хмельницькому та в Хмельницькому районі згідно даних архіву за ПП Максі Гарант не зареєстровано, а також згідно наявної в Управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області станом на 01.01.2013 року даних щодо реєстрації земельних ділянок за ПП Максі Гарант не встановлено.

Проте, у поданні не зазначається та державним виконавцем не надано докази того, що ОСОБА_2, як керівником приватного підприємства МАКСІ ГАРАНТ , вчиняються дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що призвело до виникнення заборгованості.

Отже, достатніх доказів, які об'єктивно стверджували б про те, що ОСОБА_2, як керівник приватного підприємства МАКСІ ГАРАНТ ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на ПП Максі Гарант рішенням суду, а не просто не має матеріальної можливості сплатити всю заборгованість, оскільки підприємство перебуває в стані припинення - державним виконавцем в розпорядження суду не надано.

До того ж, бездіяльність приватного підприємства МАКСІ ГАРАНТ не може свідчити його про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Також, державним виконавцем не надано докази того, що перебування ОСОБА_2 за межами України робить неможливим виконати рішення суду, оскільки заборгованість стягується з юридичної особи - приватного підприємства МАКСІ ГАРАНТ , а не з мене, ОСОБА_2, як з фізичної особи.

Таким чином, державним виконавцем не надано та в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на доведеність факту ухилення боржника від виконання зобов'язання, та що ОСОБА_2 має намір виїхати за кордон, а насамперед, з метою невиконання зобов'язання, які саме дії буде неможливо вчинити державному виконавцю при виїзді останнього за кордон.

Хоча законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, але не за сам факт невиконання зобов'язань, а саме - за ухилення від цього. Разом з тим, державним виконавцем не надано доказів здійснення інших виконавчих дій.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов'язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Виходячи із наведеного і за відсутності доказів про свідоме невиконання ОСОБА_2 належних до виконання зобов'язань, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні подання старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2

На підставі наведеного, керуючись ст. 11 Закону України Про виконавче провадження та п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , ст.377-1 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України директора Приватного підприємства Максі Гарант ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до моменту виконання зобов'язань по сплаті заборгованості покладених на нього наказом № 924/76/16, виданого 11.03.2016 року - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів з моменту її винесення.

Суддя