Рішення

від 14.07.2017 по справі 910/9058/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2017Справа №910/9058/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіпартс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус"

про стягнення 22 343, 65 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Шевченко Г.П. - представник з довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіпартс" (далі - позивач, ТОВ "Профіпартс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус" (далі - відповідач, ТОВ "Ларус") про стягнення суми основного боргу в розмірі 12 866, 95 грн., пені в розмірі 1 874, 56 грн., інфляційних збитків в розмірі 1 095, 16 грн., 3 № річних в розмірі 195, 06 грн. та штрафу в розмірі 6 311, 93 грн.

За вказаною позовною заявою ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року порушено провадження у справі № 910/9058/17, розгляд справи призначено на 14.07.2017 року.

Під час судового засідання 14.07.2017 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в дане судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвала суду у даній справі від 09.06.2017 року надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

04.07.2011 року між ТОВ "Профіпартс" (далі - постачальник) та ТОВ "Ларус" (далі - покупець) було укладено договір постачання № Р-653 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом дії договору постачати покупцю товар (запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), авто хімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що постачається за цим договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, яки постачався окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору протягом його дії. Загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану в видаткових накладних протягом дії договору (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору ціна вважається остаточно визначеною сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передачі) партії товару.

Відповідно до п. 5.1.2 при проведенні постачання з відстроченням платежу покупець сплачує суму ціни товару протягом терміну, зазначеного у видатковій товарній накладній, після приймання зазначеної партії покупцем від постачальника (дати підписання покупцем накладної постачальника). Відстрочка платежу складає 7 календарних днів з дати виписки видаткової накладної.

На виконання укладеного правочину ТОВ "Профіпартс" поставив ТОВ "Ларус" товар на загальну суму 174 748, 87 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки спірного також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.

Як вбачається із доводів, викладених у позовній заяві, позивач належним чином виконував зобов'язання за договором та поставив покупцю товар на суму 174 748, 87 грн. Натомість, як зазначає позивач, відповідачем зобов'язань за договором виконано частково, в результаті чого у останнього виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 12 623, 85 грн. Вказана обставина підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 51394 від 16.08.2016 року та № 51419 від 16.08.2017 року.

Крім того, згідно п. 5.2. договору у випадку зміни офіційного курсу національної валюти України - гривні відносно EURO на момент здійснення покупцем розрахунків за відвантажену за цим договором та несплачену партію товару, сума, яка належить до сплати, збільшується, що становить згідно розрахунку 243, 10 грн.

Отже, сума основної заборгованості відповідача складає 12 866, 95 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 12 866, 95 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і ТОВ "Ларус" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги ТОВ "Профіпартс" до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому позов в цій частині стягнення підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 874, 56 грн. пені за період з 23.08.2016 року до 27.02.2017 року та 6 311, 93 грн. штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 10.3 договору при простроченні оплати товару покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням.

При простроченні оплати більше одного місяця, постачальник має право додатково стягнути з покупця штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості (пункт 10.6 договору)

Оскільки розмір штрафу, нарахованого позивачем, є арифметично вірним, відповідає положенням закону та договору, позовні вимоги про стягнення з Покупця даної штрафної санкції в сумі 6 311,93 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, судом здійснено перерахунок пені, та встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 1 841, 20 грн. пені.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Профіпартс" в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 841, 20 грн.

Крім того, позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 195, 06 грн. трьох процентів річних та 1 095, 16 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 відсотків річних, суд дійшов висновку про їх правильність, а тому вимоги позивача про стягнення 1 095, 16 грн. - інфляційних втрат та 195, 06 грн. - 3 відсотків річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіпартс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 39, квартира 42, ідентифікаційний код 32710012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіпартс" (04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 12, кабінет 410 Б, ідентифікаційний код 36698083) 12 866 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 95 коп. основного боргу, 1 841 (одну тисячу вісімсот сорок одну) грн. 20 коп. пені, 6 311 (шість тисяч триста одинадцять) грн. 93 коп. штрафу, 1 095 (одну тисячу дев'яносто п'ять) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 195 (сто дев'яносто п'ять) грн., 06 коп. 3 процентів річних, а також 1 597 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто сім ) грн. 61 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.07.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко