Рішення

від 11.07.2017 по справі 910/10082/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017Справа №910/10082/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Металеві меблі

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Калина Трейдінг

про стягнення 7.444,09 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Андрієнко С.В., довіреність № 18/1 від 01.02.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Металеві меблі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Калина Трейдінг 7.444,09 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки № 073 від 10.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 порушено провадження у справі № 910/10082/17 та призначено справу до розгляду на 11.07.2017.

Позивачем 11.07.2017 до відділу діловодства суду подано додаткові документи по справі.

Позивачем 11.07.2017 позивачем до відділу діловодства суду подано власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Позивач в судовому засіданні 11.07.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 11.07.2017 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 22.06.2017 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 8А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.06.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 11.07.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Металеві меблі (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Калина Трейдінг (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 073 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку, на умовах і в терміни, передбачені даним договором, поставляти та передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (далі - товар) в асортименті, кількості та по цінам, вказаним у замовленнях покупця згідно специфікацій, оформлених як додатки до даного договору, що підтверджені постачальником у порядку, встановленому даним договором, та є невід'ємною його частиною.

Згідно специфікації від 10.06.2016 (додаток № 1 до договору поставки № 073 від 10.06.2016) предметом поставки сторони визначили товар: шафа архівна ШМР-21, у кількості 50 штук, по ціні 1.959,25 грн. без ПДВ, а всього загальною вартістю 117.555,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 19.592,50 грн.

Позивач поставив, а відповідач отримав згідно видаткової накладної № 1528 від 23.06.2016 товар - шафу архівна ШМР-21, у кількості 50 (п'ятдесят) штук, загальною вартістю 117.555,00 грн.

Згідно з п. 2.3. договору сторони домовилися, що оплата вартості товару вказаного у специфікації, проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином:

п. 2.3.1. договору, після підписання специфікації і отримання рахунку-фактури, покупець протягом 3-х банківських днів здійснює передоплату в розмірі 50% вартості товару, зазначеного в специфікації.

п. 2.3.2. договору, після отримання товару від постачальника, покупець протягом 2-х банківських днів здійснює оплату другої половини вартості товару, зазначеного у специфікації.

На виконання зобов'язання по оплаті товару, відповідач 10.06.2016 здійснив передоплату у розмірі 40.000,00 грн., після чого відповідач відпустив партію товару відповідачеві.

Відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 10.000,00 грн. - 11.08.2016 та 23.09.2016 в розмірі 3.000,00 грн.

Оскільки відповідачем не було повністю здійснено оплату вартості товару виникла заборгованість перед позивачем, а тому останній звернувся до Господарського суду міста Києва за захистом своїх прав та інтересів.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі № 910/1994/17 задоволено позовні вимоги та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Калина Трейдінг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Металеві меблі заборгованість в розмірі 64.555,00 грн., неустойку в розмірі 20,46 грн., індекс інфляції в розмірі 693,97 грн., три проценти річних в розмірі 1 227,05 грн., витрати на послуги адвоката в розмірі 5.100,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.600,00 грн.

Спір виник внаслідок того, що позивачем після ухвалення рішення та набрання ним законної сили виявлено помилки в розрахунку неустойки, у зв'язку з чим позивачем пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача 7 .44,09 грн. пені.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Дослідивши зміст договору суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі № 910/1994/17 встановлено, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, та мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі порушення терміну, зазначеного в п. 2.3.2 договору, покупець несе матеріальну відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 0,05% вартості несплаченого товару за кожен день затримки.

Судом встановлено, що в розрахунку позивача щодо розміру пені в сумі 20,46 грн., вимога про стягнення якої була пред'явлена у справі № 910/1994/17 та стягнута судовим рішенням у вказаній справі, допущено помилку.

Розрахунок позивача у справі № 910/1994/17 здійснений наступним чином:

77.555,00 грн. х 46 днів (за період з 26.06.2016 по 10.08.2016) х 0,05% : 365 днів = 1.783,77 грн.

67.555,00 грн. х 43 дні (за період з 11.08.2016 по 22.09.2016) х 0,05% : 365 днів = 1.452,43 грн.

64.555,00 грн. х 131 день (за період з 23.09.2016 по 31.01.2017) х 0,05% : 365 днів = 4.228,35 грн.

Помилкою в цьому розрахунку було використання у формулі розрахунку ділення на 365 днів.

Тоді як вірний розмір пені за період прострочення з 26.06.2016 по 31.01.2017 становить 7.464,44 грн. згідно наступного розрахунку:

77.555,00 грн. х 46 днів (за період з 26.06.2016 по 10.08.2016) х 0,05% = 1.783,77 грн.

67.555,00 грн. х 43 дні (за період з 11.08.2016 по 22.09.2016) х 0,05% = 1.452,43 грн.

64.555,00 грн. х 131 день (за період з 23.09.2016 по 31.01.2017) х 0,05% = 4.228,35 грн.

Враховуючи, що рішенням № 910/1994/17 від 04.04.2017 було задоволено вимогу про стягнення пені в розмірі 20,46 грн., то позивачем цю суму віднято від загального розміру пені.

Суд погоджується з розрахунком неустойки в розмірі 7.444,09 грн. (7 464,44 грн. - 20,46 грн.) наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Металеві меблі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Калина Трейдінг (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 8А, код ЄДРПОУ 40215943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Металеві меблі (08154, Київська область, м. Боярка, вул. 40-річчя Жовтня, 36, код ЄДРПОУ 31254699) 7.444 (сім тисяч чотириста сорок чотири) грн. 09 коп. пені та 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 17.07.2017

Суддя В.В.Сівакова