Рішення

від 11.07.2017 по справі 927/499/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

11.07.2017 Справа № 927/499/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Груп",

вул. Хіміків, буд. 16, кв. 49, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 33597,89 грн.

суддя Демидова М.О.

представники сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімбер Груп" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення авансового платежу у сумі 26000 грн. 00 коп. за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу товару №1/06-16 від 28.06.2016, пені у сумі 3727 грн. 10 коп., відсотків за користування грошовими коштами у сумі 3870 грн. 79 коп.

Позивач явку свого повноважного представника у засідання суду не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх юридичними адресами ухвали господарського суду, що підтверджено наявним у матеріалах справи повідомленням №7730302214550 від 09.06.2017.

Відповідач явку свого повноважного представника у засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. Ухвала суду про відкладення розгляду справи, направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецліс" за адресою: вул. Папанінців, 18-а, м. Чернігів, 14000, повернута підприємством зв'язку із зазначенням причини повернення: "за не запитом".

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, сторони у справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідачем відзив на позовну заяву та інші витребувані ухвалою господарського суду докази не надані, внаслідок чого справа на підставі положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

28.06.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тімбер Груп" (надалі - покупець, позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - продавець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу товару № 1/06-16 (надалі - договір) (а.с. 9-11), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого продавець зобов'язався продати і передати у власність покупцю товар (пиломатеріали), а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.

Відповідно до п. 2.2 договору покупець не менше як за 10 днів до дати отримання товару повинен по факсу дати заявку продавцю на товар із зазначенням його кількості, сортності. Постачальник повинен в день отримання заявки покупця підтвердити заявку. У випадку прийняття заявки до виконання постачальник зобов'язаний виставити покупцю рахунок, у якому вказується асортимент, кількість товару, ціна та вартість партії поставки.

Відповідно до умов розділу 3 договору ціна товару за один метр кубічний в євро. Оплата проводиться в гривні згідно курсу Національного Банку України в день розрахунку. Ціна за даним договором узгоджується сторонами у Специфікації (за формою встановленою у додатку №1 до даного договору). Сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору. Ціна на товар є сталою і не може бути змінена в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата за товар проводиться по кожній транспортній партії.

Пунктом 4.2 договору визначено, що покупець оплачує вартість замовленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як зазначено у пункту 4.3 договору, покупець на умовах передплати перераховує постачальнику аванс у розмірі 30% вартості товару, решту суми в день отримання товару.

У розділі 5 договору сторони передбачили, що приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем або його довіреною особою на складі продавця. Товар за даним договором передається партіями. Найменування, бажану кількість товару, бажаний строк передачі кожної партії товару заявляється покупцем у відповідній заявці, що направляється покупцем продавцю факсимільним зв'язком, на кожну партію товару, що передається за даним договором. Датою отримання товару є дата виписки накладної покупцю продавцем. Право власності на поставлений товар переходить до покупця у момент отримання товару від постачальника за видатково-прибутковою накладною.

Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2016 (п. 7.1 договору).

Додатком №1 до договору (Специфікація) сторони погодили асортимент, обсяг, ціну товару (а.с. 12).

Позивачем на виконання вимог п.2.2 договору надіслано відповідачу заявки на отримання товару №2 від 04.11.2016 та від 19.11.2016 (а.с. 13, 14).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі , перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача 04.07.2016 авансовий платіж у загальному розмірі 26000 грн. 00 коп., що підтверджено наявною у справі випискою з банківського рахунку позивача (а.с. 18-19).

Обумовлений договором товар відповідачем поставлений не був.

18.01.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію №5 з вимогою повернути отриманий аванс у сумі 26000 грн. 00 коп. до 15.02.2017 (а.с. 15, 17).

Відповідачем сума авансу не повернута, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено авансовий платіж у розмірі 26000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 3727 грн. 10 коп., нараховану на суму передплати за товар (авансового платежу) за період прострочення поставки товару за період з 01.12.2016 по 30.03.2017, та 3870 грн. 79 коп. відсотків за користування коштами за період з 01.12.2016 по 30.03.2017 (а.с. 20-21).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Укладений між сторонами договір № 1/06-16 від 28.06.2016 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт внесення позивачем на рахунок відповідача авансу за договором № 1/06-16 від 28.06.2016 у сумі 26000 грн. 00 коп.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невиконання відповідачем обов'язку з передачі обумовленого договором товару у встановлений договором строк. Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом укладений між сторонами договір купівлі-продажу припинений внаслідок закінчення строку його дії.

Претензія про повернення попередньої оплати залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача авансового платежу у сумі 26000 грн. 00 коп. за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу товару №1/06-16 від 28.06.2016

Із посиланням на положення ст. 230,231,549 Цивільного кодексу України до стягнення з відповідача позивачем заявлено пеню у розмірі 3727 грн. 10 коп., нарахованих на суму передплати за товар (авансового платежу) за період прострочення з 01.12.2016 по 30.03.2017.

Щодо стягнення з відповідача пені за період з 01.12.2016 по 30.03.2017 у розмірі 3727 грн. 10 коп. суд зазначає таке.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що сторонами умов щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансового платежу) у договорі купівлі-продажу товарів № 1/06-16 від 28.06.2016 не визначено, а відтак суд приходить до висновку, до того ж, що позовні вимоги у частині стягнення нарахованої позивачем пені у розмірі 3727 грн. 10 коп. задоволенню не підлягають.

Крім того, при зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3870 грн. 79 коп. відсотків за користування коштами за період з 01.12.2016 по 30.03.2017.

Відповідно до частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до статті 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" проценти, зазначені у статті 536 Цивільного Кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 Цивільного Кодексу України ).

Відповідно до пункту 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного Кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 Цивільного Кодексу України).

Судом встановлено, що умовами договору розмір і порядок нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами не передбачено.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 № 910/14120/14|3-357гс15.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3870 грн. 79 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково з покладенням на сторони судових витрат у справі пропорційно задоволених позовних вимог на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Груп" (вул. Хіміків, буд. 16, кв. 49, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 40231860) 26000 грн. 00 коп. авансового платежу та 1238 грн. 17 коп. судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Дата складення та підписання повного рішення - 17.07.2017.

Суддя М.О. Демидова