Рішення

від 11.07.2017 по справі 922/1629/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2017 р.Справа № 922/1629/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Станкінпром", м. Харків про стягнення коштів 35 000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 за дов. №903 від 17.05.17р.;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Станкінпром", м. Харків (далі - відповідач) звернулось Приватне акціонерне товариство "Барський машинобудівний завод" (далі - позивач). У позовній заяві останній просить суд стягнути з Відповідача безпідставно набуті ним грошові кошти у розмірі 35 000 грн. В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на положення ст.1212 ЦК України, вказує , що при перерахуванні за платіжними дорученнями Позивачем коштів на рахунок Відповідача між сторонами були відсутні будь-які договірні правовідносини, а тому ці кошти одержані Відповідачем за рахунок Позивача без достатніх правових підстав. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 07.06.2017 року о 10:00.

Ухвалою суду від 07.06.2017 року розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою у судове засідання відповідача.

Ухвалою суду від 27.06.2017 року розгляд справи було повторно відкладено у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

Позивач в судове засідання 11.07.2017 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання 11.07.2017 не з'явився, про розгляд даної справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, у зв'язку з чим господарська справа №922/1629/17 розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно рахунку №29 від 12.10.2016 Приватним акціонерним товариством "Барський машинобудівний завод" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Станкінпром" грошові кошти на загальну суму 35 000,00 грн., про що позивач посилається на наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 5512 від 17.10.2016, №5680 від 25.10.2016, №6287 від 17.11.2016 на вказану суму із призначенням платежу "Оплата за товар зг. рах.№29 від 12.10.2016р. у т.ч. ПДВ20%".

З пояснень позивача та викладених ним у позовній заяві обставин вбачається, що між сторонами відсутні господарські правовідносини, в межах яких могла бути сдійснена сплата коштів у визначеній сумі. Зазначені платежі здійснювались позивачем виключно з виставленого відповідачем розрахунку №29 від 12.10.2016.

Також, судом встановлено, що позивачем за платіжними дорученнями на рахунок відповідача було перераховано 35 000 грн., а саме у сумі меньшій, ніж зазначено відповідачем до сплати 43 777,20 грн. за рахунком №29 від 12.10.2016 року, що в свою чергу свідчить про те, що позивачем не було вчинено передбачених ч.1,2 ст. 642 ЦК України дій, що свідчать про прийняття пропозиції укласти договір.

Розглядаючи даний спір господарський суд враховує такі положення законодавства.

Відповідно до положень ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Разом з тим, під час вирішення питання щодо повернення безпідставно набутого майна, необхідно встановити факт набуття (збереження) майна (майном, також є грошові кошти) однією особою (в даному випадку відповідачем) за рахунок іншої; факт належності такого майна іншій особі (позивачу); відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Згідно вимог ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.4. ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 638 ЦК України яка кореспондується з положеннями ч.2 ст. 183 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1. ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч.2. ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як випливає зі змісту наведених правових норм, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Зі змісту частини 1 статті 642 Цивільного кодексу України слідує, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013, № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що, зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо.

Матеріалами справи підтверджено факт здійснення позивачем перерахування коштів на загальну суму 35 000,00 грн. згідно платіжних доручення № 5512 від 17.10.2016, №5680 від 25.10.2016, №6287 від 17.11.2016. У графі "Призначення платежу" вказаних платіжних доручень зазначено "Оплата за товар зг. рах.№29 від 12.10.2016р.". При цьому, матеріали справи не містять доказів укладення в письмовій формі та підписання сторонами будь-якого договору , як і не містять доказів, що підтверджують вчинення відповідачем дій на виконання вказаного Договору.

На адресу відповідача 01.02.2017 року було направлено претензію №215 ( арк. с.39), в якій позивач вимагав від відповідача невідкладно перерахувати на рахунок позивача кошти, одержані без достатніх правових підстав у сумі 35 000,00 грн.

Проте, до цього часу відповідь на претензію не отримана, кошти відповідачем не повернуті.

Пунктом 8 ст.181 ГК України передбачено, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного суду України у справі № 6-122цс від 24.09.2014р., відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. Разом з тим, правила ст. 1212 ЦК України застосовуються тоді, коли майно передано на виконання юридично ще не укладеного договору.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що перераховані позивачем грошові кошти в розмірі 35 000,00 грн. відповідачу останній повертати відмовляється, суд дійшов висновку, що норми ст. 1212 Цивільного кодексу України поширюють свою дію на спірні правовідносини та враховуючи вищевказані обставини позовна вимога про повернення перерахованих коштів у розмірі 35 000,00 грн. обґрунтована матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ СТАНКІНПРОМ" (61010, Харківська обл., м.Харків,Червоношкільна набережна, буд.16, офіс 202, ідентифікаційний код юридичної особи 39052276) на користь Приватного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" (23000, м.Бар Вінницької області, вул. Каштанова, 5 , ідентифікаційний код юридичної особи 14307570) безпідставно одержані кошти в сумі 35 000,00 грн., та витрати по сплаті судового збору у сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.07.2017 р.

Суддя ОСОБА_1