Рішення

від 11.07.2017 по справі 923/503/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 року Справа № 923/503/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: ОСОБА_1 сільської ради Каховського району Херсонської області

до відповідача: ОСОБА_1 сільського комунального підприємства, с.Чорноморівка Херсонської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС України в Херсонській області

про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю прокурорів відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 (посвідчення № 037645 від 24.12.2015р.), ОСОБА_4 (посвідчення № 006314 від 26.09.2012р.)

представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_5 (НОМЕР_1, виданий Іванівським РВ УМВС України в Херсонській області 29.11.2005р.), бухгалтер, довіреність від 20.06.2017р.

третя особа: не з'явився

Керівник Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 сільської ради Каховського району Херсонської області звернувся до господарського суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 сільського комунального підприємства, с.Чорноморівка Херсонської області, третя особа ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС України в Херсонській області про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2017р. порушено провадження у справі, залучено ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС України в Херсонській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи призначено на 21.06.2017р., зобов'язано сторони надати пояснення та відзив.

14.06.2017р. ОСОБА_2 ОДПІ Головного Управління ДФС у Херсонській області подано до суду пояснення, в якому позовні вимоги прокурора підтримує.

14.06.2017р. відповідачем подано до суду відзив на позов.

В судове засідання 21.06.2017р. прокурори та представник відповідача з'явились.

В судовому засіданні 21.06.2017р. прокурор підтримав заявлені позовні вимоги, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог прокурора заперечила з посиланням на сплату боргу в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.06.2017р. розгляд справи відкладено на 11.07.2017р., зобов'язано позивача надати письмово викладену позицію щодо заявленого прокурором позову.

30.06.2017р. від керівника Каховської місцевої прокуратури надійшла заява, в якій останній, не зважаючи на сплату відповідачем заборгованості після порушення провадження у справі, підтримує позов та просить його задовольнити.

04.07.2017р. позивачем подано письмово викладену позицію щодо заявленого прокурором позову.

В судове засідання 11.07.2017р. прокурори та представник відповідача з'явились.

Прокурор позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти вимог прокурора заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурорів та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

За приписами частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. N3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За приписами ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку, як зазначає прокурор, необхідність захисту інтересів держави обумовлено тим, що при вивченні стану законності в сфері використання земель сільськогосподарського призначення на території Каховського району Херсонської області встановлено, що розпорядником земель комунальної власності, в даному випадку ОСОБА_1 сільською радою Каховського району, неналежним чином здійснюються заходи по забезпеченню законності в цій сфері, а контролюючим органом у сфері реалізації державної податкової політики не вжито всіх можливих заходів до стягнення наявної заборгованості з орендної плати, що свідчить про невиконання обов'язку щодо захисту майнових інтересів держави.

З огляду на викладене вище, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом до суду.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд розірвати укладений між ОСОБА_1 сільською радою та ОСОБА_1 сільським комунальним підприємством договір оренди земельної ділянки, зобов'язати Чорноморівське сільське комунальне підприємство повернути земельну ділянку до земель комунальної власності в адміністративних межах с.Чорноморівки Каховського району Херсонської області за актом приймання-передачі.

Позивач у заяві, яка надійшла до суду 04.07.2017р., зазначив, що сільська рада позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги прокурора не визнає, оскільки 07.06.2017р. (після порушення провадження у справі) сплатив заборгованість з орендної плати в сумі 18664,00 грн. Вчинення ОСОБА_1 СКП даного платежу, як зазначає останній, є виконанням зобов'язань за п.9 договору оренди землі та ст.173 ГК України.

Представник відповідача в судовому засіданні зауважила, що станом на час розгляду справи підприємством оброблено спірну земельну ділянку, а тому у зв'язку зі сплатою заборгованості з орендної плати просить відмовити у задоволенні позову прокурора.

При цьому, будь-яких доказів щодо обробки земельної ділянки відповідачем до матеріалів справи не подано.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області у письмово викладених поясненнях зазначила, що позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі. При цьому звернула увагу на те, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності, починаючи з 07.11.2016р., станом на 31.05.2017р. Чорноморівське сільське комунальне підприємством мало податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 20375 грн. 28 коп.

Підставою для виникнення податкового боргу є самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов'язань на підставі податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) на 2016-2017рр. та податкові повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення сум грошових зобов'язань, які прийнято за наслідками проведення перевірок платника податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так контролюючим органом було виставлено платнику податку податкову вимогу форми "Ю" від 09.11.2016р. №17-12.

За даними інтегрованої картки з орендної плати з юридичних осіб ОСОБА_1 сільським комунальним підприємством сплачено 07.06.2017р. податковий борг в сумі 18664,00 грн.

Разом з тим, станом на 09.06.2017р. відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2373 грн. 83 коп.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 14.03.2011р. між ОСОБА_1 сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 сільським комунальним підприємством (Орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Каховському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.04.2011р. за №4АА013845-6523500040000 (а.с.15-19).

За умовами договору в оренду було передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 12,9831 га, у тому числі ріллі богарної, яка знаходиться в межах ОСОБА_1 сільської ради Каховського району Херсонської області.

Згідно п.8 договір укладено на 10 років.

У п.п.9-11 договору сторони дійшли згоди про те, що орендна плата вноситься орендарем у вигляді грошової платні на рахунок ОСОБА_1 сільської ради Каховського району Херсонської області щорічно у розмірі 1857,97 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у такі строки: за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За актом про передачу та прийом земельної ділянки (а.с.20) земельна ділянка передана орендареві.

29.09.2015р. між сторонами укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі (а.с.23), за умовами якої внесено зміни до договору оренди землі, а саме, пункт 9 викладено в редакції: "Встановити річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 17114,25 грн. (нормативна оцінка земельної ділянки щороку підлягає уточненню на коефіцієнт індексації та інші коефіцієнти, передбачені законодавством). Орендна плата вноситься орендарем у вигляді грошової платні на рахунок ОСОБА_1 сільської ради Каховського району Херсонської області".

Додаткова угода зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016р.

Як слідує з матеріалів справи, а саме листа ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 25.04.2017р. №167/9/21-15-12-022 (а.с.26), станом на 25.04.2017р. заборгованість по орендній платі за землю по ОСОБА_1 СКП складає 13529,56 грн. Дана заборгованість утворилася в результаті несплати податкових зобов'язань з орендної плати за 2016 рік На 2017 рік податкова декларація з плати за землю не подана.

Відповідно до листа ОСОБА_2 ОДПІ від 12.06.2017р. №1199/10/21-02-10-016 (а.с.45), за період з 07.11.2016р. по 31.05.2017р. Чорноморівське сільське комунальне підприємство мало податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 20375,28 грн. Після здійснення 07.06.2017р. сплати боргу в сумі 18664,00 грн., за останнім обліковується заборгованість з орендної плати в сумі 2373 грн. 83 коп.

Згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством , що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст. 96 цього Кодексу землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.15 Закону України "Про оренду землі" умови щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а також щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотними умовами договору.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги про:

- розірвання договору оренди землі, укладеного 14.03.2011р. між ОСОБА_1 сільською радою та Чорноморвським сільським комунальним підприємством;

- зобов'язання ОСОБА_1 сільського комунального підприємства повернути на користь ОСОБА_1 сільської ради земельну ділянку площею 12,9831 га до земель комунальної власності в адміністративних межах с.Чорноморівка Каховського району Херсонської області.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема, шляхом розірвання договору.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відносини з оренди земельної ділянки регулюються, зокрема, Законом України "Про оренду землі".

За приписами статті 1 вказаного Закону орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Поняття договору оренди землі визначено статтею 13 цього ж Закону, за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати, орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

За приписами статті 31 названого Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання унормований статтею 32 Закону України "Про оренду землі", а саме, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначені наслідки розірвання договору оренди землі, а саме у разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність або відсутність заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як вже зазначалось, в пункті 11 договору визначено періодичність внесення орендної плати - щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Приписами ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Розділу XIII Податкового кодексу України.

Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011р. регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Згідно п.п. 287.1, 287.3 ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вже зазначалось, прокурором надано лист ОСОБА_2 ОДПІ від 25.04.2017р. №167/9/21-15-12-022 (а.с.26), з якого слідує, що відповідач станом на 25.04.2017р. має заборгованість з орендної плати за землю в сумі 13529,56 грн., яка утворилася в результаті несплати податкових зобов'язань з орендної плати за 2016 рік.

При цьому згідно листа ОСОБА_2 ОДПІ від 12.06.2017р. №1199/10/21-02-10-016 (а.с.45), за період з 07.11.2016р. по 31.05.2017р. заборгованість відповідача з орендної плати складала 20375 грн. 28 коп.

Суд зазначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За умовами п.28 договору оренди землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ст. 652 ЦК України).

Таким чином, законодавством передбачена можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та у випадках, встановлених договором. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом "д" ст. 141 Земельного кодексу України встановлено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 38 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Умова про внесення орендної плати, передбачена п.п. 9-11 договору оренди, належить до істотних умов договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 284 ГК України. Дотримання зазначеної умови є обов'язковим для відповідача згідно зі ст. 629 ЦК України, а її порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору.

Відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Наявні в матеріалах справи листи ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від від 25.04.2017р. №167/9/21-15-12-022 та від 12.06.2017р. №1199/1/21-02-10-016 свідчать, що відповідач тривалий час не виконував свої зобов'язання за договором оренди землі щодо сплати орендної плати.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 43,33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт тривалого і систематичного порушення відповідачем грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів є доведеним належним чином, що свідчить про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі.

При цьому суд зауважує, що навіть після погашення відповідачем після порушення провадження у даній справі заборгованості з орендної плати в сумі 18664,00 грн., за останнім обліковується борг (який існував станом на 31.05.2017р. - до порушення провадження у справі) в сумі 2373 грн. 83 коп.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.21 договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Законодавство у сфері орендних відносин також пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. Так відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

У зв'язку з чим суд констатує, що вимога про зобов'язання ОСОБА_1 сільського комунального підприємства повернути на користь ОСОБА_1 сільської ради земельну ділянку площею 12,9831 га до земель комунальної власності в адміністративних межах с.Чорноморівка Каховського району Херсонської області є обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.

При цьому суд зауважує, що пунктом 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23 березня 2012 року № 6 визначено, що: у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій необхідно писати - "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)".

Як вбачається з наведеного вище самого слова "зобов'язати" відповідний припис не містить, адже на практиці відсутній механізм та порядок його виконання органами виконавчої служби.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи п. 3 прохальної частини позовної заяви, суд дійшов висновку про задоволення такої позовної вимоги і викладення п. 3 резолютивної частини рішення з урахуванням п. 9.10 вказаної вище Постанови Пленуму Вищого господарського суду України.

Отже, позовні вимоги керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 1 частини першої статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин судові витрати, в порядку статті 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі площею 12,9831 га, кадастровий номер 6523586500:01:018:0007, укладений 14.03.2011р. між ОСОБА_1 сільською радою (код ЄДРПОУ 26284874, 74841, с.Чорноморівка, Каховського району Херсонської області, вул.Дружби, 9) та ОСОБА_1 сільським комунальним підприємством (код ЄДРПОУ 32126189, 74841, с.Чорноморівка Каховського району Херсонської області, вул.Будівельників), який зареєстровано у відділі Держкомзему у Каховському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.04.2011р. за №4АА013845-652350004000019, із змінами, внесеними Додатковою угодою про внесення змін до договору оренди землі, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016р. за №13841498.

3. ОСОБА_1 сільському комунальному підприємству (код ЄДРПОУ 32126189, 74841, с.Чорноморівка Каховського району Херсонської області, вул.Будівельників) повернути на користь ОСОБА_1 сільської ради (код ЄДРПОУ 26284874, 74841, с.Чорноморівка, Каховського району Херсонської області, вул.Дружби, 9) земельну ділянку площею 12,9831 га, вартістю 791076,02 грн., до земель комунальної власності в адміністративних межах с.Чорноморівка Каховського району Херсонської області за актом приймання-передачі.

4. Стягнути з ОСОБА_1 сільського комунального підприємства (код ЄДРПОУ 32126189, 74841, с.Чорноморівка Каховського району Херсонської області, вул.Будівельників) на користь прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120, 73000, м.Херсон, вул.Михайлівська, 33) - 3200 (три тисячі двісті грн.) 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України - 17.07.2017р.

Суддя М.Б. Сулімовська