Рішення

від 11.07.2017 по справі 925/625/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2017 р. Справа № 925/625/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участі представника позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Агропродукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНАТЕХ"

про розірвання договору та стягнення 35 802 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Агропродукт" звернулося в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНАТЕХ" про розірвання договору плставки № 06/06 від 06 червня 2016 року у зв'язку з невиконанням відповідачем взятого на себе зобов'язання за цим договором щодо поставки позивачу обладнання в установлений в договорі строк та про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 27000 грн. і 8802 грн. штрафних санкцій. Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3200 грн. понесених ним витрат на сплату судового збору та 6000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 червня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 22 червня 2017 року, явку представників обох сторін визнано обов'язковою, зобов'язано сторони подати суду документи у справу.

У відзиві на позовну заяву за підписом директора товариства (а. с. 43-45) ТОВ "ВАНАТЕХ" просить повністю відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач поставив позивачу вказане в договорі № 06/06 від 06.06.2016 обладнання і позивач його отримав, але була необхідність у переробці поставленого товару, тому відповідач надіслав своїх спеціалістів до позивача, якими встановлено, що обладнання використовується не за призначенням, крім того, є переписка між сторонами, з якої вбачається, що позивач отримав обладнання, але є якісь претензії до нього, тому відповідач вважає, що повністю виконав умови договору, позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 22 червня 2017 року:

представник позивача повністю підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, просив розірвати договір та стягнути з відповідача заявлену у позові суму, повністю заперечив проти доводів відповідача, стверджуючи, що відповідач умови договору не виконав, обладнання не поставив та не подав суду належних і допустимих доказів на підтвердження вказаного у відзиві, а надані пояснення нічим не підтверджені, тому не можуть прийматися до уваги;

представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову та пояснив, що сторонами було укладено договір № 06/06 від 06.06.2016, відповідач прийняв його до виконання і поставив позивачу вказане обладнання, а позивач його отримав, що підтверджується у електронному листуванні між сторонами, але позивач повідомив, що необхідно переробити змішувач для інших компонентів, тому відповідач надіслав своїх спеціалістів до позивача, якими було встановлено, що обладнання використовується не за призначенням; отже із електронної переписки вбачається, що позивач отримав обладнання, але є якісь претензії до нього, які повинні вирішуватися іншим шляхом, а вказане в позові не відповідає дійсності.

У судовому засіданні 22 червня 2017 року оголошено перерву до 11 липня 2017 року.

10.07.2017 канцелярією господарського суду зареєстрована Доказова інформація за підписом директора ТОВ "ВАНАТЕХ" із додатками, які відповідач надав на підтвердження факту поставки замовленого обладнання (роздруковану електронну переписку та скріншоти, які вказують на ресурси, використані для переписки, дати і час їх здійснення).

У судове засідання 11 липня 2017 року представник відповідача не з'явився, натомість подав клопотання про перенесення дати розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника відповідача.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними та додатково поданими у справу матеріалами.

До початку судового засідання 11.07.2017 представник позивача надав Пояснення на спростування доводів директора відповідача у судовому засіданні 22.06.2017, в яких повністю заперечив щодо поставки відповідачем замовленого обладнання, оскільки така поставка не підтверджена належними і допустимими доказами, якими є первинні документи, вважав неналежними доказами електронну переписку, на яку посилався відповідач, на судову практику з питань електронної переписки, неможливість отримання інформації із Інтернет сервісів mail.ru.

У судовому засіданні 11.07.2017 представник позивача повністю підтримав позов, просив його задовольнити та відшкодувати позивачу всі понесені ним судові витрати, заперечив проти відкладення розгляду справи, оскільки директор відповідача не обґрунтував необхідність його особистої участі у судовому засіданні та не вказав, чому відповідач - юридична особа не може направити іншого представника, а позивач несе не передбачувані витрати у зв'язку з відкладенням розгляду справи; послався на доводи у письмовому поясненні від 11.07.2017 та заперечив проти прийняття у справу поданих відповідачем доказів, оскільки накладні ніким не підписані, навіть відповідачем, а електронне листування незрозуміло кого і з ким, оскільки позивач повністю заперечує будь-яке своє листування із відповідачем в електронній формі.

У судовому засіданні 11.07.2017 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАНАТЕХ" (як Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Агропродукт" (Покупець) уклали Договір поставки № 06/06 від 06 червня 2016 року, далі - Договір, за умовами якого Постачальник приймає на себе зобов'язання виготовити та передати Покупцю змішувач вертикальний ЗСК 1,5 в кількості 1шт., далі - Обладнання , вартістю 27000, 00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Обладнання у порядку і на умовах визначених даним Договором.

Відповідно до пунктів 2.1 - 2.6 Договору Постачальник зобов'язався виконати зобов'язання якісно, в повному обсязі та в строк, встановлений цим Договором. Письмово, засобами факсимільного зв'язку або електронної пошти, повідомити Покупця про готовність відвантаження Обладнання, вказаного в п. 1.1 не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання оплати. Виготовити та передати Обладнання Покупцю. При передачі обладнання Покупцю по товарним накладним або актам здачі-приймання Обладнання стає власністю Покупця. Передати Покупцю документи разом із поставленим Обладнанням: товаротранспортну накладну, паспорт на Обладнання. Поставка Обладнання здійснюється згідно Специфікації № 1 на умовах FCA франко-склад Постачальника: м. Умань, згідно правил ІНКОТЕРМС-2010.

Згідно п. 3.2 Договору Покупець зобов'язався сплатити 50 % загальної суми даного Договору, не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту підписання цього Договору.

Загальна сума договору складає 27000, 00 грн. (п. 5.1 Договору).

У відповідності до п. 5.3 Договору Покупець здійснює оплату загальної суми Договору на поточний рахунок Постачальника на підставі виставлених рахунків-фактур в два етапи. Перший етап передбачає аванс в розмірі 50 % від вартості обладнання, другий - повну оплату по його готовності. При цьому Покупець має право особисто впевнитись в його наявності та його працездатності.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку обладнання Постачальник на вимогу Покупця сплачує останньому штраф в розмірі 0,1% від вартості не поставленого Обладнання за кожен прострочений день.

Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 27000 грн. по платіжних дорученнях № 15 від 10.06.2016 на суму 4000 грн. та № 23 від 29.06.2016 на суму 23000 грн. як оплату за змішувач ЗСК-1,5.

За твердження позивача відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та обладнання не поставив, на листи відповідач не відповідає, тобто фактично відповідач самоусунувся від виконання своїх обов'язків по Договору, а для позивача обладнання, що є предметом Договору, втратило актуальність. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду та просить розірвати договір № 06/06 від 06 червня 2016 року про постачання обладнання та стягнути з відповідача на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України суму попередньої оплати за обладнання в розмірі 27000 грн. та стягнути штраф в розмірі 8802 грн. за не поставку обладнання за період з 04.07.2016 по 04.07.2017.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджував, що замовлене обладнання було позивачу поставлене, однак видаткова накладна не підписувалася, факт поставки відповідач підтверджує електронним листуванням.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

Договір поставки № 06/06 від 06 червня 2016 року, що є предметом спору у даній справі, підписаний повноважними представниками сторін, він містить всі істотні умови для договорів даного виду, спір між сторонами щодо дійсності цього договору відсутній.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) регулює відносини, що виникають із договору поставки та в ній вказано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Та стаття 692 ЦК України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами Договору відповідач як Постачальник зобов'язався повідомити Покупця (позивача) про готовність відвантаження Обладнання, вказаного в п.1.1. Договору, не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання оплати та передати Покупцю Обладнання разом із документами: товаротранспортною накладною та паспортом на Обладнання.

Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в загальній сумі 27000 грн., а саме: 4000 грн. по платіжному дорученню № 15 від 10.06.2016 та 23000 грн. по платіжному дорученню № 23 від 29.06.2016. У призначенні платежу позивач вказав як оплату за змішувач ЗСК-1,5 та послався на рахунок № 1/06 від 6.06.2016. Тобто позивач повністю оплатив вартість замовленого Обладнання. Отже відповідно до умови пункту 2.2. Договору відповідач зобов'язаний був повідомити позивачу про готовність Обладнання до відвантаження не пізніше 03.07.2016 та передати це Обладнання позивачу разом із товаротранспортною накладною і паспортом на Обладнання.

Однак відповідач своє зобов'язання не виконав та замовлене Обладнання позивачу не передав, тому 06 квітня 2017 року позивач надіслав відповідачу ОСОБА_2 про припинення правовідношення шляхом розірвання договору і повернення раніше сплачених коштів та 20.04.2017 надіслав відповідачу претензію про повернення сплаченої суми коштів на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

В частині 2 статті 693 ЦК України вказано, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. За приписом статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи, за умовами Договору відповідач зобов'язаний був передати Обладнання позивачу разом із товаротранспортною накладною і паспортом на Обладнання не пізніше 03.07.2016, однак відповідач взяте зобов'язання не виконав, Обладнання із належними документами позивачу не передав.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором № 06/06 від 06 червня 2016 року. При перерахуванні коштів на рахунок відповідача позивач послався на рахунок від 06.06.2016, тобто датований днем укладення Договору, тому сплата всієї суми по Договору не змінює її правової природи як передоплати.

Доводи відповідача про фактичну поставку Обладнання суд вважає такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що така господарська операція як постачання обладнання повинна підтверджуватися первинним документом, та виходячи із умови пункту 2.6. Договору таким документом повинна бути товаротранспортна накладна. За умовою пункту 2.2. Договору факсимільним зв'язком чи електронною поштою можливо було лише повідомити про готовність відвантаження Обладнання. Крім цього, у даному Договорі відсутня електронна адреса, через яку сторони могли б спілкуватися щодо виконання умов цього Договору. Відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронний цифровий підпис" будь-який електронний документ повинен містити електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора такого документа. Подані відповідачем копії документів не містять цифрового підпису вказаних у цих документах осіб, природа цих документів незрозуміла, належність цих доказів сумнівна.

Отже, відповідно до припису частини 2 статті 693 ЦК України вимога позивача про повернення передоплати в сумі 27000 грн. є обґрунтованою і законною, підтвердженою належними доказами, тобто підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 6.1 Договору передбачено сплату Постачальником на вимогу Покупця за несвоєчасну поставку Обладнання штрафу в розмірі 0,1% від вартості не поставленого Обладнання за кожен прострочений день.

Вимога позивача про стягнення штрафу підлягає до часткового задоволення в сумі 4968 грн. у зв'язку з тим, що позивач не врахував вимогу ч. 6 ст. 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, та нарахував штраф за 1 рік. Тому суд враховуючи вимогу ч. 6 ст. 232 ГК України стягує з відповідача штраф на користь позивача у сумі 4968 грн. за 6 місяців.

Вимога про розірвання Договору № 06/06 від 06 червня 2016 року про постачання обладнання підлягає також задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписом статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідач не довів і належними доказами не підтвердив здійснення позивачу поставки Обладнання, замовленого позивачем. суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про повернення суми передоплати за Обладнання. Суду не подані докази досягнення між сторонами згоди щодо розірвання Договору.

Враховуючи наведені положення законодавства, а також ту обставину, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем свого зобов'язання за Договором щодо поставки замовленого йому Обладнання, тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання Договору № 06/06 від 06 червня 2016 року підлягає задоволенню та вказаний договір підлягає розірванню в судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги у даному позові підлягають до часткового задоволення.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн. 64 коп. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5357 грн. 40 коп.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 06/06 від 06 червня 2016 pоку, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Агропродукт"

та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАНАТЕХ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНАТЕХ" ( 20142 , Черкаська область, Маньківський район, с. Добра, вул. Шевченка, 34, ідентифікаційний код 40290491 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Агропродукт" ( 03127, м. Київ, проспект Голосіївський, 93, офіс 337, ідентифікаційний код 40371109) - 27000 грн . (двадцять сім тисяч гривень) передоплати, 4968 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривень) штрафу, 3028 грн. 64 коп. ( три тисячі двадцять вісім гривень 64 копійки) витрат на сплату судового збору, 5357 грн. 40 коп. (п'ять тисяч триста п'ятдесят сім гривень 40 копійок) витрат на оплату послуг адвоката.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 17.07.2017 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко