Рішення

від 13.07.2017 по справі 541/1068/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1068/17

Провадження №2/541/675/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 липня 2017 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:головуючої, судді - Куцин В.М.,

з участю секретаря - Борисенко М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянки, третя особа Управління Держгеокадастру Миргородського району Полтавської області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району про визнання за ним права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 53232810001:01:001:0040, площею 0,2500 га., розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд по вулиці Пушкіській, 3 в с.Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 14 грудня 2005 року за договором купівлі-продажу укладеним з ОСОБА_3 він набув у власність житловий будинок № 3 по вулиці Пушкіна в с.Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, в якому не було вирішено питання про перехід до нього права на земельну ділянку, на якій даний будинок знаходився. Земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування придбаного житлового будинку господарських будівель та споруд, ведення особистого підсобного господарства була успадкована продавцем ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 яка була власницею цієї земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІ-ПЛ №041416, але отримати на своє ім'я державний акт на успадковану земельну ділянку продавець ОСОБА_3 на момент продажу будинку не встиг. 30 березня 2006 року ОСОБА_3 отримав два державні акти: серії ПЛ №212095 на земельну ділянку площею 0,2500 кадастровий номер 5323281001:01:001:0040 призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд по вулиці Пушкіна, 3 в с.Великі Сорочинці Миргородського району та серії ПЛ №212096 на земельну ділянку площею 0,00203 з кадастровим номером 53232381001:001:001:0041 призначену для ведення особистого селянського господарства. Через виїзд до Російської Федерації на тимчасове проживання ОСОБА_3 не зміг відчужити позивачу земельну ділянку призначену для будівництва та обслуговування вищезазначеного жилого будинку. У 2011 році ОСОБА_3 помер, останній спадкоємців не має. Посилаючись на норми статті 377 ЦК України та статті 120 Земельного Кодексу України діючих на час набуття ним права власності на нерухоме майно, якими встановлено, що до особи яка набула право власності на жилий будинок, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку на якій він розміщений, без зміни цільового призначення, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав викладених у позові.

Відповідач, представник ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, вказавши що не має заперечень проти даної заяви (а.с.25).

Представник третьої особи Управління Держземагенства у Миргородському районі в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.21).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що 14 грудня 2005 року за договором купівлі-продажу укладеним з ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 набув у власність житловий будинок № 3 по вулиці Пушкіна в с.Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області(а.с. 6-8). Земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування придбаного житлового будинку господарських будівель та споруд, ведення особистого підсобного господарства була успадкована продавцем ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 яка була власницею цієї земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІ-ПЛ №041416 (а.с. 5). 30 березня 2006 року ОСОБА_3 отримав два державні акти: серії ПЛ №212095 на земельну ділянку площею 0,2500 кадастровий номер 5323281001:01:001:0040 призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд по вулиці Пушкіна, 3 в с.Великі Сорочинці Миргородського району та серії ПЛ №212096 на земельну ділянку площею 0,00203 з кадастровим номером 53232381001:001:001:0041 призначену для ведення особистого селянського господарства (а.с. 9-10). 11 квітня 2011 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.11,12). Згідно листа Першої миргородської державної нотаріальної контори та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після померлого ОСОБА_3 не заводилася (а.с. 27-28).

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Миргородського району не має заперечень проти позову, що свідчить про те, що вона не має наміру визнавати спадщину відумерлою в порядку ст. 1277 ЦК України.

У відповідності з п.18 ґ Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. При переході права власності на будинок або його частину за договором довічного утримання до набувача переходило право на земельну ділянку, де вони розташовані, на умовах, на яких ця ділянка належала відчужувачу. В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначалось пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на будівлі та споруди до фізичних або юридичних осіб, які не могли мати у власності земельні ділянки, до них переходило право користування земельною ділянкою. З 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. N 1702-VI;

За таких обставин при переході права власності на будинок разом з ним до позивача перейшло і право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки невизначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб(не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Заслухавши позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що отримавши право власності на жилий будинок, позивач отримав право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер 5323281001:01:001:0040 призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вулиці Пушкіна, 3 в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, крім того, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є безумовним,тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 392,377 ЦК України, ст.16 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер 5323281001:01:001:0040 призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вулиці Пушкіна, 3 в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_5