Справа № 611/913/16-ц
Провадження № 2/611/10/17
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2017 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Андросова О.М.
секретаря - Сторчай С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Барвінкового цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.
Позивач зазначила, що вона, ОСОБА_1, є власником 3/4 частки земельної ділянки площею 6.3988 га, кадастровий номер № 6320481000:05:000:0177, яка розташована -. території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ЇЇ право власності підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06.10.2015 року, виданим державним нотаріусом Балаклійської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, та зареєстрованим у реєстрі за № 1-1103 (спадкова справа № 462/2014), а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.10.2015 року, індексний номер 45169171.
В іншій 1/4 частині право власності на вказану земельну ділянку належить спадкоємцю за законом - ОСОБА_2, яка прийняла спадщину, але й на теперішній час не здійснює належного оформлення своїх спадкових прав, свідоцтво про право на спадщину не отримує. У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Позивач бажає виділити у натурі свою частку з нерухомого спільного майна. Відповідач не бажає оформлювати своїх спадкових прав, тим самим фактично створюючи позивачу перешкоди у володінні та розпорядженні належною їй часткою земельної ділянки.
Стаття 90 Земельного кодексу України гарантує власники земельних ділянок наступні права: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, та інші.
Проте позивач не має можливості в повній мірі здійснювати свої права, зокрема передати свою частку земельної ділянки в оренду.
На підставі наведеного позивач прохає виділити їй в натурі 3/4 частки зазначеної земельної ділянки та визнати за нею право власності на нову земельну ділянку, яка виникла в результаті поділу.
Позивач в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги..
Відповідач до суду повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не сповістив, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності від нього не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. У зв'язку з чим суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаною в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності,вважає, що позов підлягає повному задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, є власником 3/4 частки земельної ділянки площею 6.3988 га, кадастровий номер № 6320481000:05:000:0177, яка розташована на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ЇЇ право власності підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06.10.2015 року, виданим державним нотаріусом Балаклійської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстрованим у реєстрі за № 1-1103 (спадкова справа № 462/2014), а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.10.2015 року, індексний номер 45169171.
В іншій 1/4 частині право власності на вказану земельну ділянку належить спадкоємцю за законом - ОСОБА_2, яка прийняла спадщину, 05 липня 2016 року за реєстровим № 1-440 в Балаклійській державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.
У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Позивач бажає виділити у натурі свою частку з нерухомого спільного майна. Відповідач не бажає оформлювати свої спадкові права, тим самим фактично створюючи позивачу перешкоди у володінні та розпорядженні належною їй часткою земельної ділянки.
Згідно ст. 86 та ст. 87 Земельного кодексу України земельна ділянка може находитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної ясності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб'єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає у тому числі при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.
Як визначено статтею 88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 статті 88 Земельного кодексу України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення. а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Відповідно до статей 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.
Відповідно до статті 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу - співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Стаття 90 Земельного кодексу України гарантує власники земельних ділянок наступні права: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, та інші.
Постановою Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (п.18 е ) визначено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що перебування земельної ділянки у спільній частковій власності створює позивачу перешкоди у володінні та розпорядженні належною їй часткою земельної ділянки, тому позов слід задовольнити та виділити у натурі частину спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної позивачу частки, та визнати за позивачем право власності на нову земельну ділянку, яка виникла в результаті поділу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені нею витрати зі сплати 551 грн. 20 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212-215, 217, 218, 224 - 226 ЦПК України, ст.ст. 61, 63, 70, 71, СК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, у приватну власність в натурі земельну ділянку площею 4,7991 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, що відповідає розміру належної позивачу частки у спільній частковій власності - 3/4, із земельної ділянки площею 6.3988 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0177, яка розташована на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право спільної часткової власності на яку ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06.10.2015 року, виданим державним нотаріусом Балаклійської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстрованим у реєстрі за № 1-1103 (спадкова справа № 462/2014), а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.10.2015 року, індексний номер 45169171, та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що утворилась в результаті виділу.
Право власності на земельну ділянку площею 1,3997 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, залишити за ОСОБА_2, що відповідає розміру належної відповідачу частки у спільній частковій власності - 1/4.
Право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6.3988 га, кадастровий № 6320481000:05:000:0177, яка розташована на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, припинити.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп..
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Барвінківський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя О.М.Андросов
Суд | Барвінківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2017 |
Оприлюднено | 18.07.2017 |
Номер документу | 67772163 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Барвінківський районний суд Харківської області
Андросов О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні