Рішення

від 12.07.2017 по справі 510/556/16-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/556/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2017 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Сорокіна К.В.

за участю: секретаря Іванової Н.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у відсутності представника сільської ради.

Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_2, померла - 20.10.2013 р., серія 1-ЖД № 354218; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 10.02.2014 р.; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно; копія державного акту на право на земельну ділянку площею 2,42 га (кадастрові номера 5124184000:01:004:0259; 5124184000:01:002:0165), власник - ОСОБА_2, серія ЯА № 866182; копія свідоцтва про право власності на майновий пай КСП Світанок на ім'я ОСОБА_2, серія ОД-ХХ № 01962 від 07.05.2002 р.; довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,42 га (1,89 га ріллі та 0,53 га пасовищ) розташовану на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області, згідно якої грошова оцінка становить 49 706 грн..; копія заповіту ОСОБА_2 від 18.07.1994 р., згідно якого ОСОБА_2 все своє майно заповідала ОСОБА_3; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 27.03.2012 р., прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_4 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 20.10.2013 р. померла ОСОБА_2 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,42 га на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області (кадастрові номера 5124184000:01:004:0259; 5124184000:01:002:0165), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯА № 861682 та право власності на майновий пай члена КСП Світанок на підставі свідоцтва серії ОД -ХХ № 01962 від 07.05.2002 р..

За життя ОСОБА_2 склала заповідальне розпорядження від 18.07.1994 р., яким заповідала позивачці усе своє майно. Тому спадкоємство здійснюється за заповітом. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Пізніше, позивачка звернулась до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, однак їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивачка не змогла їх надати нотаріусу у зв'язку з тим, що вони були загублені спадкодавцем.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців, які мають обов'язкову долю, немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, шляхом подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Інших спадкоємців які б мали обов'язкову частку у спадщині немає.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак не може її оформити з причин, які не залежать від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,42 га, (кадастрові номера 5124184000:01:004:0259; 5124184000:01:002:0165), розташовану на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 17.03.2006 р., серії ЯА № 861682, виданого на підставі розпорядження Ренійської районної державної адміністрації Одеської області № 264/А-2004 від 28.07.2004 р.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай члена СВК Світанок (Одеська область, Ренійський район, с. Плавні) на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД - ХХ № 01962 виданого 07.05.2002 р. Плавнівською сільрадою Ренійського району Одеської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К.В. Сорокін