Постанова

від 01.11.2016 по справі 804/6583/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р. Справа № 804/6583/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа", у якому просить суд стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, які його обслуговують на користь місцевого бюджету (р/р №33215812700004 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 18010600; код ЄДРПОУ 39734820) в рахунок погашення заборгованості з орендної плати з юридичних осіб в сумі 102 223, 37 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2016р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №804/6583/16.

14.02.2017р. від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про заміну позивача у даній справі з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у зв'язку з тим, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни щодо повного найменування позивача, а саме: Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області переіменовано на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

У відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне здійснити заміну позивача по справі №804/6583/16 на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра, контролюючий орган, податковий орган, позивач).

Позовні вимоги мотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача по сплаті орендної плати з фізичних осіб у розмірі 102 223, 37 грн. Податковий борг утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань та нарахованої на такі зобов'язання пені, які відповідачем у добровільному порядку не погашені, що зумовлює накопичення.

Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" відображена у запереченнях на позов та полягає у безпідставності заявлених податковим органом позовних вимог. Так, відповідач зазначив, що заявлений до стягнення у судовому порядку борг з орендної плати з юридичних осіб, на йомго думку, у підприємства відсутній, оскільки відповідачем в порядку п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України було направлено на адресу ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2013р., 2014р., 2015р. та 2016 рік від 25.10.2016р.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" (далі - ТОВ "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа", підприємство, платник, відповідач) (код ЄДРПОУ 19144539) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 13.10.1995р.

Підприємство перебуває на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра як платник податків та зборів від 19.01.1993р. за №3442.

Як вбачається з матеріалів справи заявлена контролюючим органом до стягнення загальна сума податкового боргу ТОВ "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" по сплаті орендної плати з юридичних осіб становить 102 223, 27 грн. та складається із:

а) заборгованості по сплаті орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 99 804, 98 грн., яка виникла внаслідок не сплати підприємством самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, в т.ч. визначеного за:

- за декларацією/розрахунком з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік № 1500012249 від 13.02.2015р. у загальному розмірі 32 891, 52 грн., а саме: платником не погашено податкові зобов'язання за даною звітністю за 6 місяців, зокрема - у термін до 30.08.2015р. у розмірі 6481, 92 грн., у термін до 30.09.2015р. у розмірі 6481, 92 грн., у термін до 30.10.2015р. у розмірі 6481, 92 грн., у термін до 30.11.2015р. у розмірі 6481, 92 грн., у термін до 30.12.2015р. у розмірі 6481, 92 грн., у термін до 30.01.2016р. у розмірі 6481, 92 грн. (загальна сума грошового зобов'язання за даною звітністю становила 38 891, 52 грн., однак зменшилась у зв'язку з частковою сплатою відповідачем у розмірі 6000, 00 грн. та склала 32 891, 52 грн.);

- за декларацією/розрахунком з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 1600018354 від 27.05.2016р. у загальному розмірі 66913, 46 грн., а саме: платником не погашено податкові зобов'язання за даною звітністю за 8 місяців, зокрема - у термін до 27.05.2016р. у розмірі 28 677, 24 грн., у термін до 30.05.2016р. у розмірі 9559, 08 грн., у термін до 30.06.2016р. у розмірі 9559, 08 грн., у термін до 30.07.2016р. у розмірі 9559, 08 грн., у термін до 30.09.2016р. у розмірі 9559, 08 грн.;

б) заборгованості по грошовому зобов'язанню по сплаті орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 1295, 36 грн., яке визначено платнику згідно з:

- податковим повідомленням-рішенням №0001961203 від 27.04.2016р., яким збільшено грошове зобов'язання підприємства шляхом застосування штрафних санкцій (штраф 20%) в сумі 1125, 36 грн., яке сформовано контролюючим органом на підставі Акту перевірки №1086/04-62-12-03/19144539 від 11.04.2016р. та отримане відповідачем - 05.05.2016р., тому визначена у даному рішенні грошова сума є узгодженою, так як вищезазначене податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось, з огляду на відсутність доказів протилежного;

-податковим повідомленням-рішенням №0002571203 від 20.05.2016р., яким збільшено грошове зобов'язання підприємства шляхом застосування штрафних санкцій в сумі 170, 00 грн., яке сформовано контролюючим органом на підставі Акту перевірки №1409/04-62-12-03/19144539 від 06.05.2016р та отримане відповідачем - 13.08.2016р., тому визначена у даному рішенні грошова сума є узгодженою, так як вищезазначене податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось, з огляду на відсутність доказів протилежного;

в) пені у загальній сумі 1122, 93 грн., яка нарахована підприємству в порядку ст. 129 Податкового кодексу України за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань за податковою декларацією № 1500012249 від 13.02.2015р. та вищезазначеними податковимм повідомленнямм-рішеннями.

Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

За приписами пп.62.1.1, пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як зазначено у п.11 Розділу ІІ "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016р. наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Наявність вищезазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованої картки платника за грошовими зобов'язаннями за платежем "Орендна плата з юридичних осіб" (код 13050200), у зв'язку з несплатою вищезазначених сум зазначені грошові зобов'язання відповідача набуло статусу податкового боргу.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно з п.46.1 ст. 46 ПК, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.49.1 ст. 49 ПК, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПК передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п. 49.18 ст.49 ПК).

Згідно з п.п.9.1.10 п. 9.1 ст.9 ПК - плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно ст. 285 ПК, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 287.1 статті 287 ПК - власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПК).

Так, у згідно із приписами п. 287.7 ст. 287 ПК - у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

У відповідності до положень ст. 288 ПК - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. (п. 288.7 ст. 288 ПК).

Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 ПК передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.56.11 ст. 56 ПК - не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку.

Статтею 54 ПК встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК).

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 ПК, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК).

Згідно з п. 58.3 ст.58 ПК, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сформовані позивачем податкові повідомлення-рішення за №0001961203 від 27.04.2016р. та за №0002571203 від 20.05.2016р. отримані відповідачем та не були оскаржені підприємством в адміністративному або у судовому порядку з огляду на відсутність доказів протилежного, у зв'язку з чим грошові зобов'язання визначені контролюючим органом за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими та на момент звернення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до суду із даним позовом набули статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено поняття "пеня", у відповідності до якого -це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Статтею 129 ПК встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно із п. 129.2 ст. 129 ПК - у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб (п. 129.4 ст. 129 ПК).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК).

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК).

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог зазначеної норми, контролюючим органом було сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" податкову вимогу №1086-25 від 02.04.2015р. на суму 5626, 79 грн. (отримана відповідачем-16.04.2015р.).

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У даному випадку податковий борг підприємства не переривався, зважаючи на відсутність доказів протилежного.

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження вищезазначеної вимоги відповідачем до суду не надано.

Підстави ж для відкликання податкової вимоги встановлені ст. 60 Кодексу, - такі підстави для відкликання вимог у даному випадку відсутні.

Пунктом 60.6 статті 60 ПК встановлено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, Податковий кодекс не передбачає направлення необмеженої кількості податкових вимог в залежності від будь-яких обставин. Направлення нової податкової вимоги можливе виключно у разі відкликання попередньої відповідно до Кодексу, наприклад, у зв'язку із погашенням боргу у повному обсязі.

Натомість існування боргу, який виник раніше і має певну динаміку часткового збільшення/зменшення, унеможливлює прийняття інших вимог до повного зменшення абсолютного значення цього боргу на конкретну дату.

Погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 ст. 14 ПК).

Податковий кодекс України не містить також положень які б визнавали недійсними вимоги прийняті у попередніх періодах щодо боргу, який існує на даний час.

Таким чином, податкова вимога, що надіслана та отримана відповідачем є чинною, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання цієї вимоги, а законодавчі підстави для відкликання податкових вимог або прийняття нових чи окремих податкових вимог - відсутні.

У запереченнях проти адміністративного позову відповідач стверджує, що заявлений до стягнення у судовому порядку борг з орендної плати з юридичних осіб у підприємства відсутній, оскільки відповідачем в порядку п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України було направлено на адресу ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2013р., 2014р., 2015р. та 2016 рік від 25.10.2016р.

Стосовно доводів ТОВ "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа", викладених у запереченнях на позов, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПК, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (в тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, чинним законодавством врегульовано права та обов'язки платників в разі виникнення відповідних обставин змінити раніше задекларовані показники, шляхом подання уточнюючих декларацій.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем складено уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, у якій загальний розмір грошового зобов'язання платника за 2013 рік становить 5671, 50 грн.;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, у якій загальний розмір грошового зобов'язання платника за 2014 рік становить 5671, 50 грн.;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, у якій загальний розмір грошового зобов'язання платника за 2015 рік становить 5671, 50 грн.;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, у якій загальний розмір грошового зобов'язання платника за 2016 рік становить 5671, 50 грн.

Слід зауважити, що грошові зобов'язання за даними деклараціями ТОВ "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" визначені платникому у значно меншому розмірі від наданих до контролюючого органу податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік № 1500012249 від 13.02.2015р. та за 2016 рік № 1600018354 від 27.05.2016р.

Водночас, відповідачем не надано доказів щодо подання до податкового органу таких уточнюючих декларацій платника.

Слід зауважити, що надані відповідачем до суду копії фіскальних чеків не можуть вважатись належним доказом направлення до контролюючого органу та отримання ним вищенаведеної уточненої ТОВ "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" податкової звітності у розумінні ст. 50 ПК та ст.ст. 69-70, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з їх змісту не можливо дійти висновку, які саме документи надіслані на адресу податкового органу.

У відповідності до ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до положень ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України - суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно розрахунків податкового боргу та роздрукувань зворотного боку облікової картки платника податків по платежу "Орендна плата з юридичних осіб" (код 25022505), наявного у матеріалах справи, загальна сума податкового боргу відповідача по орендній платі з юридичних осіб становить 102 223, 27 грн. та є непогашеною.

При цьому підприємство в адміністративному та/або судовому порядку суму даного податкового боргу не оскаржувало, а доказів того, що заявлена до стягнення у даному адміністративному позові сума податкового зобов'язання скасована, списана або погашена відповідачем у матеріалах справи немає, як і належних доказів на підствердження факту направлення та отримання контролюючим органом уточнених податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013-2016рр.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" по узгодженому зобов'язанню зі сплати орендної плати з юридичних осіб становить 102 223, 27 грн., та на момент розгляду справи є непогашеною.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 ПК).

Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із приписами пп. 20.1.19 та п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Цех напівфабрикатів та кулінарії "Альфа" (код ЄДРПОУ 19144539) на користь місцевого бюджету (р/р №33215812700004 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 18010600; код ЄДРПОУ 39734820) в рахунок погашення заборгованості з орендної плати з юридичних осіб в сумі 102 223, 37 грн. (сто дві тисяч двісті двадцять три гривні тридцять сім копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Р.А. Барановський