Постанова

від 17.07.2017 по справі 815/3653/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3653/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Николина Олега Ярославовича та представника відповідача - Бутрик Анастасії Олегівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю К-ТД на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю К-ТД до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю К-ТД (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДФС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 березня 2015 року №0001891502 та №0001871502.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року ТОВ.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ К-ТД , код 38857964 у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 13 лютого 2015 року № 608/15-52-15-02, відповідно до висновку якого відповідачем встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про те, що декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року ТОВ заповнена з порушенням вимог п.6 розділу ІІІ Розрахунки за звітний період наказу Міністерства доходів і зборів України № 678 від 13 листопада 2013 року Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11 грудня 2013 року № 2094/24626. Також підприємством не враховано результати перевірки та не відображено в р.21.3 декларації (зменшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу) у сумі 9697996,00 грн. та не відкориговані показники поданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року шляхом подання нової звітної декларації. Таким чином, ТОВ завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року на суму 9772377,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті платником податку до бюджету (р. 25) за підсумками грудня 2014 року у сумі 532577,00 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року, якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9772377,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 665721,00 грн. (за основним платежем 532577,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 133144,00 грн.

Винесення вказаних податкових повідомлень-рішень і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що платник податків повинен враховувати наслідки проведеної перевірки (хронологічно попередньої) та відповідно відображати їх у наступній податковій звітності, що, в свою чергу, не було зроблено підприємством. Судом встановлено, що за камеральною перевіркою даних ТОВ, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року, оформленої актом від 20 січня 2015 року № 11/11-23-15-01/38857964, виявлено завищення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9697996,00 грн., що також не було враховано підприємством у наступній податковій звітності.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Положеннями ст.54.1 Податкового кодексу України (далі ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст.54.3.2 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (54.5 ПК України).

Крім того, згідно до ст.58.1 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу наведеного та в контексті ПДВ у спірних правовідносин вбачається, що кінцевою та формальною реалізацією визначення податковим органом грошового зобов`язання є прийняття вказаним податковим органом відповідного податкового повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки (за період з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року), Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області складено акт від 17 вересня 2014 року № 538/11-23-15-02/38857964 та винесено податкове повідомлення-рішення №0002841502 від 03 жовтня 2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 9697996,00 грн..

За змістом ст.57.3 ПК України вбачається, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З аналізу наведеного вбачається, що виключно після узгодження грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням, на платника податків покладено обов'язок по сплаті (відображенню) грошового зобов'язання з відповідного податку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0002841502 від 03 жовтня 2014 року, ТОВ звернулось з позовом до Одеського окружного адміністративного суду, постановою якого від 22 жовтня 2015 року (справа № 815/803/15-а), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, адміністративний позов ТОВ було задоволено частково. Суд визнав неправомірною викладену у повідомленні від 23 липня 2014 року №21486/10/11-23-15-02 відмову Кіровоградської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог, зокрема, щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0002841502 від 03 жовтня 2014 року, було відмовлено.

Таким чином, з аналізу наведеного вбачається, що лише з 17 березня 2016 року, тобто, після набрання постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року законної сили, що відповідає ч.3 ст.254 КАС України, грошове зобов'язання, визначене Кіровоградською ОДПІ ГУДФС у Кіровоградській області в податковому повідомленні-рішенні №0002841502 від 03 жовтня 2014 року вважається узгодженим та саме з наведеної дати у ТОВ виник обов'язок по сплаті (відображенню) спірного грошового зобов'язання.

Разом з тим, ДФС всупереч вказаної правової позиції та передчасно в березні 2015 року було зроблено висновок про протиправне не врахування результатів перевірки та не відображення в р.21.3 декларації (зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу у сумі 9697996,00 грн.) та не здійснення коригування показників поданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року шляхом подання нової звітної декларації, оскільки, обов'язок по зазначеним діям у позивача виник лише після узгодження грошового зобов'язання, а саме з 17 березня 2016 року.

Додатково колегія суддів зазначає, що прямі посилання ДФС зроблені в акті перевірки з приводу того, що декларація з ПДВ за грудень 2014 року ТОВ заповнена з порушеннями наказу Міндоходів України від 13 листопада 2013 року № 678 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість є безпідставними, оскільки вказаний наказ станом на складання податкової звітності позивачем в січні 2015 року вже втратив чинності.

Посилання ж суду першої інстанції на ту обставину, що повністю аналогічне (наказу від 13 листопада 2013 року № 678) положення (вимога) міститься у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року за №966, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки ДФС в акті перевірки прямо посилалось на наказ №966 (який втратив чинність) та робило висновки на правових нормах останнього.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року №0001891502 та №0001871502 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю К-ТД - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю К-ТД до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 10 березня 2015 року №0001891502 та №0001871502.

Постанова апеляційного суду набирає чинності згідно законодавства та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук