Рішення

від 13.07.2017 по справі 904/5230/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.2017 Справа № 904/5230/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "АЛЬБА УКРАЇНА", м.Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА АПТЕКА", м.Камянськ, Дніпропетровська область

про стягнення основної заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат (договір купівлі-продажу від 04.01.2010)

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Альба Україна", м.Бориспіль, Київська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинська центральна аптека", м.Кам'янське, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 17581,00грн. основної заборгованості; 1560,24грн. трьох відсотків річних; 16949,77грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Між сторонами укладено договір №96 від 04.01.2010, відповідно до умов якого в період з 26.04.2014 по 15.04.2014 відбувалася передача товару.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не сплатив за товар отриманий на підставі наступних видаткових накладних: №41190002 від 26.04.2014; №41190003 від 26.04.2014; №41186587 від 25.04.2014; №41186588 від 25.04.2014; №41186589 від 25.04.2014; №41186590 від 25.04.2014; №41181112 від 24.04.2014; №41181111 від 24.04.2014; №41181113 від 24.04.2014; №41175652 від 23.04.2014; №41175650 від 23.04.2014; №41175653 від 23.04.2014; №41175651 від 23.04.2014; №41163087 від 19.04.2014; №41163088 від 19.04.2014; №41163089 від 19.04.2014; №41158655 від 18.04.2014; №41149375 від 17.04.2014; №41139348 від 16.04.2014; №41139349 від 16.04.2014; №41124254 від 15.04.2014.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 17581,00грн.

Враховуючи несплату отриманого товару позивач нарахував три відсотки річних та інфляційні втрати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2017 справу №904/5230/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

За результатами розгляду позовної заяви від 19.04.2017 за вих.№185 ухвалою суду від 04.05.2017 порушено провадження по справі та призначено слухання на 06.06.2017.

Суд розгляд справи відкладав з 06.06.2017 до 21.06.2017.

07.06.2017 отримано заяву про зменшення позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 14081,00грн. основної заборгованості; 1560,24грн. трьох відсотків річних; 16949,77грн. інфляційних втрат.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята господарським судом до розгляду.

20.06.2017 отримано заяву позивача про зменшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 11901,00грн. основної заборгованості; 1560,24грн. трьох відсотків річних; 16949,77грн. інфляційних втрат.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята господарським судом до розгляду.

21.06.2017 отримано клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на 15 (п'ятнадцять) календарних днів.

21.06.2017 отримано клопотання відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач видав представнику довіреність 20.06.2017. Отже, надати належну допомогу та захист представник відповідача в судовому засіданні, яке відбудеться 21.06.2017 позбавлений можливості, у зв'язку з відсутністю копії позовної заяви та доданих до неї документів.

21.06.2017 отримано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши вищезазначені клопотання відповідача господарський суд ухвалою від 21.06.2017 продовжив строк розгляду спору на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, а саме по 18.07.2017 та відклав розгляд справи в засіданні на 13.07.2017.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 11.07.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 04.06.2017.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 21.06.2017.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.07.2017, враховуючи, що сторони належним чином повідомлення про час та місце його проведення, продовжено розгляд справи по суті. Сторони не забезпечили явку своїх представників, вимоги суду не виконали.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

На думку суду неявка у судове засідання представників сторін, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Господарським судом взято до уваги , що спір вирішувався більш ніж два місяця. Строк вирішення спору продовжено на 15 (п'ятнадцять) календарних днів. Проведено 3 (три) судових засідання.

Відповідачу надано можливість ознайомитися з матеріалами справи, що підтверджується відміткою представника відповідача ОСОБА_1 (довіреність за вих.№06-17 від 20.06.2017) на заяві від 21.06.2017 (а.с.88).

В судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2017 представник відповідача не заперечував проти існування між сторонами договірних відносин; визнав наявність заборгованості.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 13.07.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 між приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (далі по тексту - позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинська центральна аптека" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу №96 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого продавець зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення (далі по тексту - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних (далі по тексту - видаткові накладні).

Ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами замовленням і зазначається у видаткових накладних (пункт 2.4 договору).

Сума даного договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного договору і визначається шляхом складання сум товарних партій визначених у видаткових накладних (пункт 2.5 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010.

У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний і кожний наступний календарний рік (пункт 10.2 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №41190002 від 26.04.2014 на суму 1879,03грн. Обов'язок сплатити до 10.05.2014;

- видаткова накладна №41190003 від 26.04.2014 на суму 208,63грн. Обов'язок сплатити до 10.05.2014;

- видаткова накладна №41186587 від 25.04.2014 на суму 1130,74грн. Обов'язок сплатити до 09.05.2014;

- видаткова накладна №41186588 від 25.04.2014 на суму 37,18грн. Обов'язок сплатити до 09.05.2014;

- видаткова накладна №41186589 від 25.04.2014 на суму 52,52грн. Обов'язок сплатити до 09.05.2014;

- видаткова накладна №41186590 від 25.04.2014 на суму 100,43грн. Обов'язок сплатити до 09.05.2014;

- видаткова накладна №41181112 від 24.04.2014 на суму 74,75грн. Обов'язок сплатити до 08.05.2014;

- видаткова накладна №41181111 від 24.04.2014 на суму 1910,78грн. Обов'язок сплатити до 08.05.2014;

- видаткова накладна №41181113 від 24.04.2014 на суму 36,63грн. Обов'язок сплатити до 08.05.2014;

- видаткова накладна №41175652 від 23.04.2014 на суму 267,55грн. Обов'язок сплатити до 07.05.2014;

- видаткова накладна №41175650 від 23.04.2014 на суму 4484,15грн. Обов'язок сплатити до 07.05.2014;

- видаткова накладна №41175653 від 23.04.2014 на суму 63,14грн. Обов'язок сплатити до 07.05.2014;

- видаткова накладна №41175651 від 23.04.2014 на суму 17,59грн. Обов'язок сплатити до 07.05.2014;

- видаткова накладна №41163087 від 19.04.2014 на суму 1997,83грн. Обов'язок сплатити до 03.05.2014;

- видаткова накладна №41163088 від 19.04.2014 на суму 112,08грн. Обов'язок сплатити до 03.05.2014;

- видаткова накладна №41163089 від 19.04.2014 на суму 356,89грн. Обов'язок сплатити до 03.05.2014;

- видаткова накладна №41158655 від 18.04.2014 на суму 634,08грн. Обов'язок сплатити до 02.05.2014;

- видаткова накладна №41149375 від 17.04.2014 на суму 1921,26грн. Обов'язок сплатити до 01.05.2014;

- видаткова накладна №41139348 від 16.04.2014 на суму 1229,90грн. Обов'язок сплатити до 30.04.2014;

- видаткова накладна №41139349 від 16.04.2014 на суму 73,70грн. Обов'язок сплатити до 30.04.2014;

- видаткова накладна №41124254 від 15.04.2014 на суму 3461,04грн. Обов'язок сплатити до 29.04.2014.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався частково.

В процесі розгляду справи відповідач здійснював платежі, а позивач зменшував позовні вимоги.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням заяви від 15.06.2017 про зменшення позовних вимог, становить 11901,00грн.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов договору, відповідачем господарському суду надано не було.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Щодо основної заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №96 від 04.01.2010.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними №41190002 від 26.04.2014; №41190003 від 26.04.2014; №41186587 від 25.04.2014; №41186588 від 25.04.2014; №41186589 від 25.04.2014; №41186590 від 25.04.2014; №41181112 від 24.04.2014; №41181111 від 24.04.2014; №41181113 від 24.04.2014; №41175652 від 23.04.2014; №41175650 від 23.04.2014; №41175653 від 23.04.2014; №41175651 від 23.04.2014; №41163087 від 19.04.2014; №41163088 від 19.04.2014; №41163089 від 19.04.2014; №41158655 від 18.04.2014; №41149375 від 17.04.2014; №41139348 від 16.04.2014; №41139349 від 16.04.2014; №41124254 від 15.04.2014.

Вказані видаткові накладні підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень та заперечень, крім того скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.

Видаткові накладні є первинними документами бухгалтерської звітності, що фіксують господарську операцію, яка відбулась між сторонами.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу №96 від 04.01.2010 є оплатним, і обов'язку продавця передати у власність товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість отриманого товару.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата кожної товарної партії проводиться у повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії (пункт 5.2 договору).

За результатами аналізу видаткових накладних господарський суд дійшов висновку, що строк оплати товару отриманого за видатковими накладними є таким, що настав.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Доказів оплати товару в сумі 11901,00грн. відповідач господарському суду не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами відповідач не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача за договором купівлі-продажу №96 від 04.01.2010 у розмірі 11901,00грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012р. у справі N6-49цс12, від 24.10.2011 у справі N6-38цс11).

Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

До уваги. Господарським судом перерахунок інфляційних втрат здійснено з урахуванням приписів пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2016р. по справі №904/11237/15 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. по справі №904/9336/15 позицію господарського суду підтримано.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1558,83грн.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 16216,43грн.

Щодо розподілу судових витрат.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1561,28грн., з урахуванням того, що 97,58% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 655, 662, 663, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинська центральна аптека" (51921, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, просп.Аношкіна, буд.26; ідентифікаційний код 01975838) на користь приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (08310, Київська область, м.Бориспіль, вул.Шевченка, 100; ідентифікаційний код 22946976) 11901,00грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот одна грн. 00 коп.) основної заборгованості; 1558,83грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят вісім грн. 83 коп.) трьох відсотків річних; 16216,43грн. (шістнадцять тисяч двісті шістнадцять грн. 43 коп.) інфляційних втрат; 1561,28грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят одна грн. 28 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

18.07.2017

Суддя ОСОБА_2