Рішення

від 11.07.2017 по справі 910/7706/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017Справа №910/7706/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біорена"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Буд"

про стягнення 372 378,07 грн.

Суддя О.М. Ярмак

За участю представників:

від позивача: Локатир І.І. (за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Біорена" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Буд" про стягнення 372 378,07 грн. за договором поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/7706/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.06.2017.

13.06.2017 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.

У зв'язку з виходом судді Ярмак О.М. з лікарняного справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.07.2017.

В судове засідання 11.07.2017 відповідач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та інші документи на підтвердження своєї правової позиції не подав, позовні вимоги не спростував.

Оскільки відзив на позов не подано, хоча відповідач повідомлявся про час і дату судового засідання у справі належним чином, про що свідчать конверти повернення судових ухвал, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Буд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біорена" (покупець) укладено договір поставки № 89 (далі - Договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у цьому договорі, паливо дизельне ДТ-Л-К5, що відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015, виробництва Мозирского нафтопереробного заводу (п. 1.1 Договору поставки).

Згідно з п. 2.2 Договору поставки, покупець зобов'язується сплатити продукцію згідно рахунку-фактури № 445 від 29.03.2017 протягом доби з моменту отримання.

Відповідно до п. 4.3 Договору поставки, постачальник зобов'язаний відвантажити продукцію покупцю не пізніше, ніж протягом двох діб з моменту отримання грошових коштів від покупця (строки поставки можуть бути змінені за попередньою домовленістю сторін).

Як стверджує позивач, на виконання договірних зобов'язань з оплати товару за Договором поставки ним було перераховано відповідачу 370 525,44 грн, проте товар відповідачем поставлено не було.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вказує таке.

Платіжним дорученням № 1810 від 30.03.2017 підтверджується факт оплати позивачем вартості товару в сумі 370 525,44 грн. Згідно з умовами п. 4.3 Договору поставки протягом 2 днів від вказаної дати постачальник мав поставити товар покупцю, тобто, у строк до 01.04.2017.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині поставки товару за договором поставки.

Обставини невиконання своїх зобов'язань за Договором поставки відповідач не спростував, докази протилежного не надав.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу вимог ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто, або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Оскільки попередня оплата усього обсягу товару здійснена покупцем ще 30.03.2017, а до цього часу не поставлена постачальником, грошові кошти у розмірі 370 525,44 грн підлягають поверненню постачальником покупцю через відсутність доказів передачі товару у власність покупця, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 370 525,44 грн підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 852,63 грн штрафу за порушення строку поставки товару у порядку, встановленому п. 7.3 Договору поставки.

Так, згідно з п. 7.3 договору поставки, при порушенні термінів постачання продукції, що є предметом цього договору, при відмові від продажу продукції або у разі недопостачання продукції постачальник платить покупцеві штраф у розмірі 0,5% від вартості непоставленої або непереданої продукції за кожен день прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення штраф співвідноситься з нормами чинного законодавства та умовами Договору поставки, тому вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 852,63 грн підлягають задоволенню.

На підставі викладеного вище, зважаючи на відсутність доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Буд" (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, б.8, ідентифікаційний код 33781346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біорена" (81645, Львівська обл., Миколаївський район, с. Держів, вул. Лесі українки. 89-А, ідентифікаційний код 36145708) 370 525 (триста сімдесят тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 44 коп. основного боргу, 1 852 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят дві) грн. 63 коп. штрафу та 5 585 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 67 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.07.2017

Суддя О.М. Ярмак