Рішення

від 14.07.2017 по справі 912/1698/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2017 рокуСправа № 912/1698/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1698/17

за позовом Приватного підприємства "АГРО-ЛЕНД",

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)",

про стягнення 253721,94 грн,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 23.05.2017.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №ВЦ-3756 від 10.07.2017.

Приватне підприємство "АГРО-ЛЕНД" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління ДПтС України в Кіровоградській області (№ 37)" заборгованості в сумі 253748,94 грн, з яких: 240974, 10 грн інфляційні втрати, 12774,84 грн 3% річних та 3806, 23 грн судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № Г-36 від 07.03.2014 щодо несвоєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою від 15.06.2017 господарським судом прийнято вказану позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 912/1698/17, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.07.2017.

Присутній у судовому засіданні 13.07.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав, проте у судовому засіданні 13.07.2017 подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи, в якому зазначає, що для встановлення дійсного розміру інфляційних втрат та 3% річних та наявності порушень проведення розрахунків необхідні спеціальні знання для роз'яснення питань, у зв'язку з чим просить призначити судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи відповідає розрахунок Приватного підприємства "АГРО-ЛЕНД" про нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, наданий разом з позовною заявою умовам договору.

Господарський суд враховує, що згідно наданої відповідачем інформації Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління ДПтС України в Кіровоградській області (№ 37)" змінило назву на Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№ 37)".

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Сільськогосподарським підприємством Устинівського виправного центру управління ДПтС України в Кіровоградській області (№37)" (надалі - Замовник, відповідач) та Приватним підприємством "АГРО-ЛЕНД" (надалі - ПП "АГРО-ЛЕНД", Підрядник, позивач) 07.03.2014 було укладено договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт №Г-36 (надалі - Договір, а.с. 11-12), за умовами якого Підрядник зобов'язується надати послуги з обробітку сільськогосподарських угідь у відповідності з агротехнічними нормами із застосуванням прогресивних технологій на площах, вказаних Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи/надані послуги та здійснити їх оплату на умовах цього договору.

Фактичний обсяг виконаних робіт/наданих послуг зазначається в Актах здачі-приймання виконаних робіт (пункт 2.5. Договору).

Розрахунок по Договору провадиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів Замовника на розрахунковий рахунок Підрядника, і завершується щорічно в термін до 31 грудня кожного календарного року протягом дії цього Договору (пункт 4.5. Договору).

Відповідно до пункту 9.1. Договору останній набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2017 року.

До Договору сторони підписали Додаток № 1 "Програма робіт" (а.с. 13), Додаток 2 "Перелік земельних ділянок" (а.с. 14).

Договір та Додатки до нього підписані повноважними представниками сторін.

31.03.2014 сторони підписали Акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 480333,00 грн (а.с. 19), на вказану суму позивачем виставлено рахунок № 8 від 31.03.2014 (а.с. 20).

30.04.2014 сторони підписали Акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 247512,00 грн (а.с. 21), на вказану суму позивачем виставлено рахунок № 13 від 30.04.2014 (а.с. 22).

31.05.2014 підписали Акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 476030,00 грн (а.с. 24), на вказану суму позивачем виставлено рахунок № 16 від 31.05.2014 (а.с. 25).

31.07.2014 сторони підписали Акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 104614,00 грн (а.с. 26), на вказану суму позивачем виставлено рахунок № 49 від 31.07.2014 (а.с. 27).

30.09.2014 сторони підписали Акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 299490,00 грн (а.с. 15), на вказану суму позивачем виставлено рахунок № 65 від 30.09.2014 (а.с.16).

31.10.2017 сторони підписали Акт-здачі виконаних робіт на суму 179423,00 грн (а.с. 28) на вказану суму позивачем виставлено рахунок №68 від 31.10.2014 (а.с. 29).

29.11.2014 сторони підписали Акт-здачі виконаних робіт на суму 271758,00 грн від 29.11.2014 (а.с. 31), на вказану суму позивачем виставлено рахунок № 69 від 29.11.2014 (а.с. 32).

31.12.2014 сторони підписали Акт-здачі виконаних робіт на суму 92328,00 грн від 31.12.2014 (а.с. 33), на вказану суму позивачем виставлено рахунок № 70 від 31.12.2014 (а.с.34).

Проте, відповідачем в порушення умов пункту 4.5. Договору, розрахунок за виконані роботи у 2014 році не проведено в повному обсязі у строк до 31 грудня 2014 року, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду із даним позовом і просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період прострочення платежу.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України господарським (надалі - ГК України) визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статі 174 ГК України).

Положеннями статті 627 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (частини 1 статті 628 ЦК України).

Зі змісту спірного договору вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобов'язання, вартості робіт та строку виконання, відповідальності за порушення його умов.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний.

Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що укладений договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 Господарського кодексу України регулюються відповідними нормами зобов'язального права і глави 61 Цивільного кодексу України.

Як встановлено частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526, частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи Підрядником у 2014 році виконано роботи за Актами здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2014, від 31.10.2014, від 29.11.2014 та від 31.12.2014 на загальну суму 842999,00 грн. За цими актами виставлені рахунки №№65, 68, 69 та 70.

Замовник провів оплату 30.10.2014 за рахунком № 65 в сумі 189463,00 грн та 06.11.2014 за рахунком № 68 в сумі 58651,00 грн, що становить загальну суму 248114, 00 грн. Всі інші оплати він здійснив після настання строку виконання його грошового зобов'язання, тобто після 31.12.2014, а саме остаточне погашення заборгованості в сумі 594885,00 грн Замовником здійснено 03.08.2015 за рахунком №65 в сумі 110027,00грн та 484858,00 грн за рахунками №№ 68, 69, 70.

Викладених обставин відповідач не спростував. А представник відповідача у судовому засіданні 13.07.2017 підтвердив факт виконання позивачем передбачених договором робіт та факт оплати відповідачем виконаних робіт в строки, вказані в позовній заяві.

Статтею 610, частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Розрахунок позивача по нарахуванню інфляційних втрат та 3% річних за вказані вище періоди (а.с. 36-37) відповідає наведеним вище положенням законодавства та відповідачем не спростовано.

На підставі викладеного, позовні вимоги Приватного підприємства "АГРО-ЛЕНД" в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з січня по вересень 2015 року в сумі 240974,10 грн та 3% річних в сумі 12774,84 грн за період з 01.01.2015 по 29.09.2015 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо поданого клопотання у судовому засіданні про призначення судово-економічної експертизи господарський суд враховує наступне

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При вирішенні спору у даній справі при перерахунку заявлених до стягнення сум у господарського суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань.

Відтак, за викладених обставин господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення судово - економічної експертизи у даній справі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3806,23 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, ідентифікаційний код 08680264) на користь Приватного підприємства "АГРО-ЛЕНД" (28625, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Березівка, ідентифікаційний код 31934565) - 240974,10 грн інфляційних втрат, 12774,84 грн 3 % річних та 3806,23 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 18.07.2017.

Суддя О.Б. Шевчук