Рішення

від 12.07.2017 по справі 910/7418/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2017Справа №910/7418/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТЛІФТ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мувіліфт: Ліфти Італії

про стягнення 132 876,31 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Шупик А.В. (ордер серії КВ №248773);

від відповідача - Голумбовський Д.Г. (дов. від 10.07.2017);

ВСТАНОВИВ:

05.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛІТЛІФТ звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Мувіліфт Ліфти Італії про стягнення грошових коштів у розмірі 132 876,31 грн., з яких - 113 270,00 грн. - сума основного боргу та 19 606,31 грн. - пеня, а також 10 000,00 грн. - витрат на послуги адвокатського об'єднання.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару відповідно до умов договору на постачання обладнання №110316 від 04.01.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7418/17, справу призначено до розгляду на 06.06.2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2017 у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду від 12.05.2017, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 11.07.2017.

11.07.2017 від старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області через загальний відділ діловодства суду надійшов лист з проханням надати на адресу СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області господарську справу №910/7418/17, у зв'язку із проведенням досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017110200003870 від 27.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

11.07.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у справі на час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12017110200003870 за заявою директора ТОВ Мувіліфт: Ліфти Італії Кобизського А.В. щодо вчинення шахрайський дій з боку керівництва ТОВ ЕЛІТЛІФТ , де предметом дій є саме обладнання Ліфта ТМ Movilift , модель LET-1000, передбачене договором №110316 від 04.01.2016, яке, згідно матеріалів кримінального провадження, було поставлене 12.10.2016 на будівельний майданчик замовника в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, вул. Балукова, 1.

Враховуючи те, що оригінали матеріалів господарської справи №910/7418/17 мають суттєве значення в кримінальному провадженні , відповідач просить матеріали вказаної господарської справи надіслати до слідчого органу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київські області, а провадження у справі зупинити.

Крім того, 11.07.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на те, що ТОВ ЕЛІТЛІФТ має зобов'язання перед ТОВ Мувіліфт: Ліфти Італії з оплати 510 810,00 грн. за поставлене обладнання на підставі договору від 04.01.2016 №110316, оскільки сплата за поставлене обладнання була здійснена ТОВ ЕЛІТЛІФТ лише в сумі 113 270,00 грн., в свою чергу ТОВ Мувіліфт: Ліфти Італії має зобов'язання перед ТОВ ЕЛІТЛІФТ за договором від 03.02.2016 №802/16 на суму 46 857,60 грн. та за договором від 03.02.2016 №702/16 на суму 53 898,60 грн., а всього на суму 100 756,20 грн., у зв'язку із чим ним на адресу позивача 07.07.2017 було направлено заяву №0707/17 про зарахування зустрічних однорідних вимог та зменшено заборгованість ТОВ ЕЛІТЛІФТ за договором від 04.01.2016 №110316 з оплати за поставлене обладнання на 100 756,20 грн. Таким чином, оскільки зазначена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.07.2017 отримана позивачем та є дійсною, відповідач вважав свої зобов'язання за договором від 04.01.2016 №110316 припиненими та просив припинити провадження у справі №910/7418/17 щодо стягнення з нього 132 876,31 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні 11.07.2017 судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 12.07.2017.

У судове засідання 12.07.2017 з'явилися представники сторін.

Розглянувши у судовому засіданні 12.07.2017 клопотання про зупинення провадження у справі на час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12017110200003870, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадження №12017110200003870, яке впливає на розгляд справи.

Крім того, 11.07.2017 від старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області через загальний відділ діловодства суду надійшов лист з проханням надати на адресу СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області господарську справу №910/7418/17.

Разом з тим, предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати за непоставлений товар на підставі договору на постачання обладнання №110316 від 04.01.2016, при цьому доказів поставки позивачу товару матеріали справи не містять.

Заявником не вказано, яким чином вказане досудове розслідування перешкоджає прийняттю рішення в даній справі.

Крім того, судом враховано, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (п. 5 ч. 3 ст. 3 КПУ України)

За приписами ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

При цьому, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.

Отже, в суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі № 910/7418/17 з підстав наявності кримінального провадження №12017110200003870, а після його закінчення жодна із сторін не позбавлена права звернутись у даній справі з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, якщо певна обставина, встановлена після закінчення означеного кримінального провадження матиме істотне значення для прийняття іншого рішення у даній справі, ніж те буде прийняте за наслідками розгляду спору по суті.

Розглянувши в судовому засіданні 12.07.2017 клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

04.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛІТЛІФТ (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мувіліфт: Ліфти Італії (далі - відповідач, виконавець) укладено договір на постачання обладнання №110316 (далі - договір), відповідно до умов п.1.1 якого виконавець зобов'язується виконати постачання ліфтового обладнання (далі - обладнання) на умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується провести оплату обладнання на умовах, визначених договором.

За умовами п. 2.1 договору сторони досягли згоди щодо ціни обладнання: Ліфт ТМ Movilift , модель LET-1000 у кількості 1 шт., вартістю 624 080,00 грн. з ПДВ.

Загальна сума договору складає 624 080,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 104 013,33 грн. (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору в загальну суму договору входить вартість ліфтового обладнання та вартість транспортування обладнання на об'єкт замовника. В загальну суму договору не входить вартість обрамлень дверей шахти та обладнання для освітлювання шахти.

Згідно з п. 2.4 договору розрахунки по договору здійснюються шляхом поетапної оплати:

2.4.1. 1-й етап - 60% суми договору протягом 5 банківських днів після повідомлення виконавця про готовність обладнання до відвантаження, а саме 374 448,00 грн. на поточний рахунок виконавця, в тому числі ПДВ 20% - 62 408,00 грн.

2.4.3. 2-й етап - 40% суми договору протягом 3 банківських днів після прибуття обладнання до України, а саме 249 632,00 грн. на поточний рахунок виконавця, в тому числі ПДВ 20% - 41 605,33 грн.

Відповідно до п. 2.5 договору передача ліфтів замовнику відбувається згідно доручення по накладній.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що термін постачання - до 90 календарних днів після підписання цього договору. Поставка раніше зазначених строків допускається з письмового погодження замовника.

Постачання обладнання на будівельний майданчик замовника здійснюється автомобільним транспортом виконавця або за його рахунок (п. 3.2 договору).

За приписами п. 6.2 договору у разі затримки виконавцем з його вини строку поставки, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від оплаченої частини обладнання за кожен день прострочення.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до моменту виконання робіт в повному обсязі, а в частині взаємних розрахунків - до повного їх завершення (п. 7.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили основні параметри товару, що поставляється.

Позивач здійснив часткову попередню оплату за обладнання у сумі 113 270,00 грн., а саме 12.03.2016 на суму 83 270,00 грн. та 08.04.2016 на суму 30 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Доказів поставки товару, повідомлення виконавця про готовність обладнання до відвантаження або повідомлення про прибуття обладнання до України, матеріали справи не містять.

17.03.2017 позивач надіслав відповідачу лист-вимогу №17/2017, яким у зв'язку із нездійсненням поставки обладнання у встановлені договором строки, відмовився від договору №110316 від 04.01.2016 та вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 113 270,00 грн. протягом 7 робочих днів з моменту отримання даного листа.

Вказана вимога була надіслана позивачем 17.03.2017, що підтверджується описом у вкладення в цінний лист та копією фіскального чеку від 17.03.2017, та отримана відповідачем 13.04.2017 згідно роздруківки відомостей з сайту УДППЗ Укрпошта .

Доказів повернення відповідачем попередньої оплати матеріали справи не містять.

З огляду на вказане позивач звернувся до суду з указаним позовом та просив стягнути з відповідача 132 876,31 грн., з яких - 113 270,00 грн. - сума основного боргу та 19 606,31 грн. пені, а також 10 000,00 грн. - витрат на послуги адвокатського об'єднання

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку із простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки товару за договором на постачання обладнання №110316 від 04.01.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з п. 2.4 договору розрахунки по договору здійснюються шляхом поетапної оплати:

2.4.1. 1-й етап - 60% суми договору протягом 5 банківських днів після повідомлення виконавця про готовність обладнання до відвантаження, а саме 374 448,00 грн. на поточний рахунок виконавця, в тому числі ПДВ 20% - 62 408,00 грн.

2.4.3. 2-й етап - 40% суми договору протягом 3 банківських днів після прибуття обладнання до України, а саме 249 632,00 грн. на поточний рахунок виконавця, в тому числі ПДВ 20% - 41 605,33 грн.

Разом з тим, матеріали справи не містять повідомлення виконавця про готовність обладнання до відвантаження або повідомлення про прибуття обладнання до України.

Проте позивач, не отримавши від відповідача повідомлення про готовність обладнання до відвантаження або повідомлення про прибуття обладнання в Україну, здійснив часткову попередню оплату за обладнання у сумі у сумі 113 270,00 грн., а саме 12.03.2016 на суму 83 270,00 грн. та 08.04.2016 на суму 30 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Відповідно до п. 2.5 договору передача ліфтів замовнику відбувається згідно доручення по накладній.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що термін постачання - до 90 календарних днів після підписання цього договору. Поставка раніше зазначених строків допускається з письмового погодження замовника.

Доказів поставки обладнання матеріали справи також не містять.

Таким чином судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання відповідно до умов договору не виконав, тим самим допустивши прострочення.

Посилання відповідача на поставку обладнання 12.10.2016 на будівельний майданчик замовника в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, вул. Балукова, 1, не підтверджуються матеріалами справи.

17.03.2017 позивач надіслав відповідачу лист-вимогу №17/2017, яким у зв'язку із нездійсненням поставки обладнання у встановлені договором строки, відмовився від договору №110316 від 04.01.2016 на підставі ч. ч. 1, 3 ст. 615, ч. 1 ст. 665 ЦК України, та вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 113 270,00 грн. протягом 7 робочих днів з моменту отримання даного листа.

Вказана вимога була надіслана позивачем 17.03.2017, що підтверджується описом у вкладення в цінний лист та копією фіскального чеку від 17.03.2017, та отримана відповідачем 13.04.2017 згідно роздруківки відомостей з сайту УДППЗ Укрпошта .

Згідно з п. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження поставки обладнання позивачу, і матеріали справи таких доказів не містять, а також беручи до уваги лист-вимогу позивача від 17.03.2017 №17/2017 про відмову від договору №110316 від 04.01.2016 на підставі ч. ч. 1, 3 ст. 615, ч. 1 ст. 665 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача попередньої оплати відповідно до вимог ст. 693 ЦК України у розмірі 113 270,00 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 19 606,31 грн. відповідно до п. 6.2 договору.

Разом з тим, зі змісту вказаного договору вбачається, що розрахунки по договору здійснюються шляхом поетапної оплати, а саме 60% суми договору протягом 5 банківських днів після повідомлення виконавця про готовність обладнання до відвантаження та 40% суми договору протягом 3 банківських днів після прибуття обладнання до України.

Втім відповідачем не надсилалися позивачу повідомлення про готовність обладнання до відвантаження або повідомлення про прибуття обладнання до України, що позивачем не заперечується, а тому строк виконання зобов'язання позивача з оплати за обладнання не настав, проте ним було здійснено попередню оплату.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, оскільки позивачем була здійснена попередня оплата всупереч вимогам п. 2.4 договору, у зв'язку з чим відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку щодо сплати неустойки.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у розмірі 113 270,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги адвоката у розмірі 10 000,00 грн. потрібно зазначити наступне.

Відповідно до приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру (частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з приписами статті 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (стаття 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність ).

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У відповідності до абзацу третього пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/973 від 14.12.2007 Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права , за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

За змістом приписів частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі, як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката позивачем до матеріалів справи додано: ордер на надання правової допомоги серії КВ №248772, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №004341, договір №3 про надання юридичних послуг від 17.04.2017, акт здачі-прийняття наданих послуг від 27.04.2017 на суму 10 000,00 грн. та платіжне доручення №657 від 26.04.2017 про сплату 10 000,00 грн. за договором №3 про надання юридичних послуг від 17.04.2017.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи документи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, а також враховуючи ціну позову, розумну необхідність у здійсненні таких витрат, тривалість розгляду і складність справи та обсяг проробленої роботи, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати за надання правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мувіліфт: Ліфти Італії (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, код 40152632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТЛІФТ (03164, м. Київ, вул. Клавдіївська, буд. 40-Б, кв. 9, код 40066491) 113 270 (сто тринадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп. попередньої оплати, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 1699 (одну тисячу шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 12.07.2017.

Суддя В.О. Демидов