ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"17" липня 2017 р.справа № 916/1152/17 Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д. при секретарі Воровіній Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради від 02.06.2017 № 01/03-302 (вх. № 2-3014/17 від 06.06.2017) по справі № 916/1152/17
за позовом: колективного підприємства „Алмаз»
до відповідача: Фонду комунального майна Ізраїльської міської ради
за участю залученої у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ізмаїльської міської ради
про визнання права власності
За участю представників:
від позивача (заявника) : ОСОБА_1, директор;
від відповідача : не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується надісланим клопотанням від 13.07.2017 (вх. № 2-3790);
від третьої особи: не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відміткою про поштову розсилку на зворотньому аркуші ухвали суду від 06.07.2017.
ВСТАНОВИВ:
- у травні 2017 року колективне підприємство „Алмаз» звернулось до господарського суду Одеської області з вимогами до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про визнання права власності на частину нежитлового приміщення літ. Щ-1, площею 80,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд. № б/н/ вул. 28 Червня, буд. № б/н.
19.05.2017 порушено провадження у справі № 916/1152/17 з залученням у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Ізмаїльську міську раду.
06.06.2017 через канцелярію суду (вх. № 2-3014/17) надійшло клопотання Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про припинення провадження по справі № 916/1152/17 у зв'язку з розглядом господарським судом Одеської області такого спору між тими ж сторонами і про той же предмет у справі № 916/1335/14.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує, що 16.06.2014 господарським судом Одеської області винесено рішення по справі № 916/1335/14 за позовом колективного підприємства „Алмаз» до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Ізмаїльської міської ради, яким задоволені позовні вимоги колективного підприємства „Алмаз» та визнано за колективним підприємством „Алмаз» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, площа Центрального ринку, корпус літ. Щ-1; код ЄДРПОУ 19213299) право власності на об'єкт приватизації - частину нежилого приміщення літ. „Щ-1» , площею 80,4 кв.м, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд. б/н / вул. 28 Червня, буд. б/н.
05.08.2014 постановою Одеського апеляційного господарського суду вказане рішення було скасовано і в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В постанові Одеського апеляційного господарського суду по справі 916/1335/14 зазначено: „рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2011 року у справі №3/17-1431-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року, зобов'язано Фонд комунального майна Ізмаїльської міської Ради укласти з Колективним підприємством "Алмаз" договір купівлі-продажу (викупу) частини нежилого приміщення літ. Щ-1, площею 80,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд. б/н / вул. 28 Червня, буд. б/н за експертною вартістю 106 290 грн. (без ПДВ), з урахуванням вартості поліпшень нерухомого майна на умовах , викладених у проекті договору шляхом викупу в редакції позивача (повний текст викладено).
30.01.2012 року видано наказ на виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2011 року, що набув чинності з 29.07.2011 року.
Постановою від 12.08.2013 року Відділом ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області відновлене виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області від 30.01.2012 року №3/17-1431-2011.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом (п. 2 ст. 2). Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом (п. 3 ст. 5).
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (п. 3 ст. 6, ст. 82).
Матеріалами справи підтверджено, що захищене господарським судом право позивача на спірний об'єкт (рішення господарського суду, яке набрало законної сили), не виконане до даного часу виконавчою службою, виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду є чинним, (не закрито, не зупинено). Докази, які б підтверджували оскарження позивачем дій чи бездіяльності виконавчої служби в матеріалах справи відсутні, а тому, відсутні підстави вважати, що таким чином порушуються права позивача і їх захист потребує тільки звернення до суду з іншим позовом, з іншими вимогами.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Визнання права власності здійснюється господарським судом за наявності існуючого права власності на майно в межах спору власника з іншою особою про право на це майно.
Необхідною мовлю захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, а також вичерпне спростування доказів інших осіб (особи, які це право власності позивача оспорюють або не визнають).
ПП "Алмаз" не надало належних і допустимих доказів наявності підстав для набуття права власності, не підтверджено факту порушення своїх прав.
В основу позовних вимог покладено рішення господарського суду, яке не виконано до даного часу, і виконання якого триває на даний час.
За таких обставин, висновок господарського суду про те, що відповідач своїми діями перешкоджає позивачу у здійсненні встановлених чинним законодавством і судовим рішенням дій, з якими закон пов'язує момент виникнення у позивача права власності на спірний об'єкт, пов'язується саме з фактом невиконання відповідачем судового рішення і відсутністю доказів застосування до боржника заходів відповідальності, передбаченої чинним законодавством для державних виконавців під час виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності у набувача майна за договором (ст. 334 ЦК України) виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду із метою підтвердження наявності у позивача на спірне майно. Для задоволення такого позову необхідно встановити наявність у позивача доказів на підтвердження факту належності йому спірного майна на праві власності, тобто, наявність правовстановлюючих документів.
Згідно зі ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Як свідчать матеріали справи, позивач в обґрунтування наявності підстав для визнання за ним права власності на спірне майно послався тільки на рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2011 року по справі №3/17-1431-2011, яким зобов'язано Фонд комунального майна Ізмаїльської міської Ради укласти договір купівлі-продажу; по якому відкрите виконавче провадження ВП - 35981424 за наказом №3/17-1431-2011, виданим 30.01.2012 року, не закрите до даного часу. Умовами цього договору передбачено його нотаріальне посвідчення (п. 1.3), та державна реєстрація (п. 13.1).
Оскільки вказаний договір купівлі-продажу не підписано, умови щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації не виконано, у позивача відсутні належні докази наявності у нього права власності на спірне майно і необхідність захисту цього права в судовому порядку.
За таких обставин, висновок господарського суду про те, що право власності позивача на спірне нежитлове приміщення підлягає захисту шляхом його визнання, що сприятиме усуненню невизначеності у суб'єктивному праві щодо наявних матеріалів, які містять докази придбання такого приміщення, про що постановлено судове рішення, є помилковим, та таким, що суперечить фактичним обставинам і нормам матеріального права.
При наявності невиконаного рішення господарського суду відсутні підстави для захисту порушеного права шляхом пред'явлення такого позову.
Чинне законодавство не передбачає можливості задоволення самостійного позову про визнання права власності на майно на виконання рішення господарського суду, яке перебуває у виконавчому провадженні» .
З посиланням на той самий предмет і підстави позову, що вже розглянуті по справі № 916/1335/14, відповідач просить припинити провадження по справі, керуючись положеннями п.2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні від 06.07.2017 в наданих письмових поясненнях позивач просив відхилити заявлене клопотання про припинення провадження по справі.
Також в судовому засіданні 06.07.2017 позивачем по справі було надано заяву про зміну предмету позову, згідно якої, посилаючись на положення ст. 328, 334, 345, 318, 638 Цивільного кодексу України позивач просив вважати укладеним договір купівлі-продажу об'єкту приватизації шляхом викупу в редакції, затвердженого рішенням господарського суду Одеської області у справі № 3/17-1434-2011 від 13.07.2011 та який є правовстановлюючим документом для реєстрації права власності в Єдиному реєстрі нерухомості та визнати договір купівлі-продажу об'єкту приватизації шляхом викупу в редакції, затвердженій рішенням господарського суду Одеської області у справі № 3/17-1434-2011 від 13.07.2011, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Ухвалою суду від 06.07.2017 судове засідання у справі № 916/1152/17 було відкладено.
Ухвалу суду про відкладення судового засідання направлена відсутнім в судовому засіданні відповідачеві та третій особі згідно вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28.
13.07.2017 від позивача надійшло клопотання про виклик посадових осіб для дачі пояснень (вх. № 2-3782/17).
14.07.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання по справі та про подовження розгляду справи.
17.07.2017 від позивача по справі через канцелярію суду надані клопотання про залучення державного нотаріуса ОСОБА_2 третьою особою на стороні позивача та пояснення (вх. № 2-3866/17, № 15720/17).
Положеннями ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової позовної заяви.
Позовом є звернена через суд матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу, яка розглядається у визначеному законом процесуальному порядку.
Процесуальна наука розрізняє дві сторони позову: матеріально-правову - вимога позивача до відповідача та процесуально-правову - вимога позивача до суду щодо захисту порушеного чи невизнаного права.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен винести рішення. Позивач може змінити предмет позову (22 ГПК України). Така процесуальна дія може відбутися до початку розгляду справи по суті і лише у межах спірних правовідносин. Підставу позову становлять юридичні факти, якими позивач обґрунтовує матеріально-правову вимогу до відповідача.
Позовні вимоги, заявлені позивачем до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про визнання права власності на частину нежитлового приміщення літ. Щ-1, площею 80,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд. № б/н/ вул. 28 Червня, буд. № б/н, обґрунтовані посиланням на невиконання рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2011 у справі № 3/17-1451-2011, яким зобов'язано Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради укласти з колективним підприємством "Алмаз" договір купівлі-продажу (викупу) частини нежилого приміщення літ. Щ-1, площею 80,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд. б/н / вул. 28 Червня, буд. б/н за експертною вартістю 106 290 грн. (без ПДВ), з урахуванням вартості поліпшень нерухомого майна на умовах , викладених у проекті договору шляхом викупу в редакції позивача (повний текст викладено), залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, ст.ст. 345, 397, 398 Цивільного кодексу України.
Надана заява про зміну предмету позову стосується вимог позивача до відповідача про вважати укладеним договір купівлі-продажу об'єкту приватизації шляхом викупу в редакції, затвердженій рішенням господарського суду Одеської області у справі № 3/17-1434-2011 від 13.07.2011 та який є правовстановлюючим документом для реєстрації права власності в Єдиному реєстрі нерухомості та визнати договір купівлі-продажу об'єкту приватизації шляхом викупу в редакції, затвердженій рішенням господарського суду Одеської області у справі № 3/17-1434-2011 від 13.07.2011, не посвідченого нотаріально, дійсним, обґрунтована посиланнями на наступні норми матеріального права: ст.ст. 328, 334, 345, 318, 638, 640 Цивільного кодексу України.
Дослідивши подану позивачем заяву про зміну предмету позову, суд зазначає що позивачем змінено не лише предмет, а й підставу позову, що не допускається положеннями ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому у прийнятті вказаної заяви до розгляду по справі № 916/1152/17 суд відмовляє.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Оскільки 16.06.2014 господарським судом Одеської області винесено рішення по справі № 916/1335/14 за позовом колективного підприємства „Алмаз» до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Ізмаїльської міської ради, яким задоволені позовні вимоги колективного підприємства „Алмаз» та визнано за колективним підприємством „Алмаз» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, площа Центрального ринку, корпус літ. Щ-1; код ЄДРПОУ 19213299) право власності на об'єкт приватизації - частину нежилого приміщення літ. „Щ-1» , площею 80,4 кв.м, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд. б/н / вул. 28 Червня, буд. б/н., яке 05.08.2014 постановою Одеського апеляційного господарського суду було скасовано і в задоволенні позовних вимог відмовлено, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, то у господарського суду наявні всі процесуальні підстави для припинення провадження у справі № 916/1152/17 в порядку п.2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.2 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Припинити провадження у справі № 916/1152/17.
Суддя Н.Д. Петренко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2017 |
Оприлюднено | 18.07.2017 |
Номер документу | 67787001 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петренко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні