Рішення

від 13.07.2017 по справі 911/1962/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2017 р. Справа № 911/1962/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ТДК , м.Харків

До Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Екостар МК ЛТД , м.Вишгород

про повернення майна на загальну суму 5343750,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача - ОСОБА_1

Відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ТДК до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Екостар МК ЛТД про повернення майна на загальну суму 5343750,00 грн.

Провадження у справі № 911/1962/17 порушено ухвалою від 27.06.2017 року та призначено розгляд справи на 13.07.2017 року.

В судовому засіданні 13.07.2017 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору ухвалою від 27.06.2017 року, надісланою на адресу його місцезнаходження, в судове засідання 13.07.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обстави та підтверджується матеріалами справи, 27.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою ТДК (позивач, Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ Екостар МК ЛТД (відповідач, Комісіонер), разом Сторони, був укладений Договір комісії № 27/05-1К (надалі - Договір комісії) на продаж датчиків тиску п'єзоелектричних (надалі - ОСОБА_2), відповідно до якого (п.1 Договору комісії) Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду здійснити для Комітента від свого імені один або декілька зовнішньоекономічних правочинів з продажу датчиків тиску п'єзоелектричних, в кількості і за ціною, що вказана в Специфікаціях до дійсного Договору комісії, які є його додатками і складають невід'ємну частину Договору.

Позивач зазначає, що наведений в договорі ОСОБА_2 ним придбано у ТОВ Оптимаспецпром на підставі договору купівлі-продажу № 2708-1КП від 27.08.2015 року, в кількості згідно специфікації № 1 до Договору № 2708-1КП від 27.08.2015 року, а саме 475 штук (коробок) вартістю 11 000,00 грн. за одиницю, на загальну суму 5 225 000,00 грн. без ПДВ, 6 270 000,00 грн. з ПДВ.

Як зазначає позивач, згідно первинних документів: видаткової накладної № 17 від 28.08.2015 року, видаткової накладної № 18 від 28.08.2015 року, платіжного доручення № 853 від 10.09.2015 року, податкової накладної № 16 від 28.08.2015 року, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за серпень 2015 року, оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 01.05.2017 р.-14.06.2017 р., вищевказаний товар датчики тиску п'єзоелектричні, ТОВ фірмою ТДК були отримані, частково оплачені, і до теперішнього часу знаходиться на балансі ТОВ фірми ТДК .

Відповідно до умов Договору комісії № 27/05-1К від 27.05.2015 року саме наведений товар (придбаний позивачем за договором купівлі-продажу № 2708-1КП від 27.08.2015 року) був переданий Комісіонеру, в присутності представника Комісіонера і Комітента з укладанням ОСОБА_3 прийому-передачі ОСОБА_2 із зазначенням асортименту, кількості і вартості (п.8 Договору комісії).

Поставка ОСОБА_2 здійснювалась Комітентом на умовах, узгоджених Сторонами і вказаних в підписаних Комісіонером і Комітентом Специфікаціях (п.2 Договору комісії).

Комісіонер зобов'язався виконати зобов'язання з продажу ОСОБА_2 шляхом укладення і виконання відповідних контрактів: з транспортування товару до місця продажу, зберігання товару і подальшого продажу товару згідно зовнішньоекономічних контрактів з іноземними покупцями. Відповідно, Комісіонер прийняв на себе доручення на виконання контрактів і виконання послуг з транспортування, зберігання ОСОБА_2.

За виконання послуг з продажу ОСОБА_2 Комітент зобов'язався сплатити Комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 1% від вартості фактично відвантаженої покупцю кожної партії ОСОБА_2, що належить Комітенту, за курсом НБУ на дату відвантаження кожної партії ОСОБА_2 (п.4 Договору комісії).

Згідно з умовами Договору комісії розрахунки між Сторонами щодо комісійної винагороди Комісіонера здійснюються шляхом перерахування безготівкових грошових коштів в гривні з поточного рахунку Комісіонера на поточний рахунок Комітента (п.9 Договору комісії).

На виконання умов Договору комісії, Сторони уклали і підписали уповноваженими особами ОСОБА_3 та скріпили печатками Специфікацію № 2 від 28.08.2015 року до Договору комісії № 27/05-1К від 27.05.2015 року, на підставі якої Комітент здійснив поставку, а Комісіонер прийняв товар - датчики тиску п'єзоелектричний в кількості 475 коробок вартістю 11 250,00 грн. за одиницю, на загальну суму 5 343 750,00 грн.

Таким чином, на підставі укладеного та підписаного уповноваженими особами ОСОБА_3, скріпленого печатками ОСОБА_3 прийому-передачі № 2 від 28 .08.2015 року до Договору комісії № 27/05-1К від 27.05.2015 року, Комітент передав, а Комісіонер прийняв ОСОБА_2 - датчик тиску п'єзоелектричний (коробок) в кількості 475 (чотириста сімдесят п'ять) штук вартістю 11 250,00 грн. (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) грн. за одиницю, на загальну суму 5 343 750,00 грн. (п'ять мільйонів триста сорок три тисячі сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

Згідно з п.1 Додаткової угоди від 30.12.2015 року до Договору № 27/05-1К від 27.05.2015 року, строк дії вищевказаного Договору комісії продовжено з 31.12.2015 року до 31.12.2016 року.

Відповідно до п.п. и п.14 Договору комісії Комісіонер зобов'язується по завершенню виконання доручення надати Комітенту звіт в письмовій формі з додатками щодо виконаного доручення.

Однак, у встановлений Договором комісії строк відповідач не надав звіт про виконання доручення, не сплатив кошти за ОСОБА_2, ОСОБА_2 до теперішнього часу не повернув.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 0901-17/1 від 09.01.2017 року про повернення нереалізованого ОСОБА_2, направлену за місцем реєстрації і знаходження відповідача, що підтверджується описом поштової кореспонденції та поштовою квитанцією № 215600426655 від 11.01.2017 року.

Однак, відповідна вимога повернулась позивачу 16.02.2017 року як повернута за закінченням терміну зберігання.

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що відповідно до умов Договору комісії та відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 1011, 1022 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був реалізувати ОСОБА_2, переданий йому на комісію з дня передачі і до закінчення строку дії Договору - до 31.12.2016 року, а після реалізації ОСОБА_2 надати позивачеві звіт і передати все одержане за Договором комісії.

Однак, відповідачем відповідні обов'язки Комісіонера не виконано, відповідачем не надано позивачеві звіту і не передано все одержане по виконаному дорученню, натомість передане позивачем майно безпідставно знаходиться у відповідача.

Наведені обставини свідчать про порушення відповідачем, як Комісіонером, умов Договору комісії, що з оглядну на ст. 1025 Цивільного кодексу України надає позивачу, як Комітенту, право відмовитися від договору комісії.

У разі відмови комітента від договору комісії, він повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера.

Позивач в позові просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ Екостар МК ЛТД повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ФІРМІ ТДК ОСОБА_2 -датчики тиску п'єзоелектричні (коробок) в кількості 475 (чотириста сімдесят п'ять ) штук вартістю 11 250,00 грн. (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) грн. за одиницю, на загальну суму 5 343 750,00 грн. (п'ять мільйонів триста сорок три тисячі сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) на адресу: 61024, м. Харків, вул.Гуданова,16, офіс 8.

Як визначено ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Нормою ст.1014 Цивільного кодексу України визначено, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1021 Цивільного кодексу України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів.

Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту.

Статтею 1022 Цивільного кодексу України визначено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

З огляду на ст. 1025 Цивільного кодексу України комітент має право відмовитися від договору комісії.

Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.

Згідно зі 1026 Цивільного кодексу України комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента.

У разі відмови комісіонера від договору комісії комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

У зв'язку з чим, судом встановлено, що Договір комісії діяв до 31.12.2016 року і сторони не виявляли наміру його дострокового припинення. В той же час, Договір комісії припинився з 01.01.2017 року і позивач, як Комітент , з метою вжиття заходів щодо розпорядження переданим на комісію майном, 11.01.2017 року звертався до відповідача з вимогою про повернення майна, яка відповідачем без поважних причин не виконана.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено п. 7 Договору комісії, товар, переданий Комісіонеру Комітентом, є власністю останнього.

Відповідно до п. 12 Договору комісії ризик випадкового знищення майна (товару) до моменту його передачі у власність іноземного контрагента покладається на Комісіонера.

З огляду на умови Договору комісії та норми чинного законодавства, про всі випадки неможливості виконання Договору комісії чи його порушення третіми особами - покупцями товару, Комісіонер повинен негайно повідомляти Комітента. В будь-якому випадку, Комісіонер повинен надати Комітенту звіт про виконану роботу.

Оскільки, сторонами було передбачено дію Договору до 31.12.2015 року (продовжено за взаємною згодою до 31.12.2016 року), відповідно і зобов'язання сторін діяли і мали бути виконані протягом наведеного часу.

Після припинення дії Договору закінченням його строку, у Комісіонера відпали зобов'язання та підстави діяти від імені Комітента, відповідно, в разі якщо Договір не було виконано і ОСОБА_2 не було реалізовано, відпали підстави для подальшого утримання відповідачем ОСОБА_2 позивача.

Крім того, норми чинного законодавства зобов'язують позивача, як Комітента, розпорядитись переданим Комісіонеру майном.

У зв'язку з чим, судом встановлено, що позивач вживав відповідних заходів щодо надання Комісіонеру інструкцій щодо подальших дій з майном, а саме, вимагав його повернення.

Однак, відповідні вимоги позивача не виконані відповідачем, відповідач (Комісіонер) не знаходиться за вказаною в Договорі комісії та даних Єдиного державного реєстру адресою місцезнаходження, про зміну адреси позивача не повідомляв.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено, що в ході та на виконання Договору комісії, позивач передав позивачу на реалізацію майно - ОСОБА_2. Однак, відповідач протягом дії Договору комісії не виконав доручення позивача, не знайшов відповідних покупців та не реалізував переданий йому позивачем товар (про що свідчить відсутність звіту та надходжень від реалізації ОСОБА_2), зобов'язання сторін по комісії припинились, відповідно і відпали підстави утримувати відповідачем у себе належне позивачу і передане на комісію майно - ОСОБА_2.

Таким чином, після припинення дії Договору комісії, за відсутності доказів його виконання шляхом віднайдення покупців та укладення відповідних контрактів, перебування у відповідач належного позивачу майна є безпідставним.

Як визначено ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно щі ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ Екостар МК ЛТД (07300, Київська обл., м. Вишгород, пр-т Шевченка, 1, код 19466505) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ФІРМІ ТДК (61024, м. Харків, вул.Гуданова,16, офіс 8, код 32796917) датчики тиску п'єзоелектричні (коробок) в кількості 475 (чотириста сімдесят п'ять) штук вартістю 11 250,00 грн. (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) грн. за одиницю, на загальну суму 5 343 750,00 грн. (п'ять мільйонів триста сорок три тисячі сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) на адресу: 61024, м. Харків, вул.Гуданова,16, офіс 8.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Екостар МК ЛТД (07300, Київська обл., м. Вишгород, пр-т Шевченка, 1, код 19466505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМІ ТДК (61024, м. Харків, вул. Гуданова,16, офіс 8, код 32796917) 80 156,25 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 18.07.2017 р.