ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2017 р. Справа № 911/1739/17
Розглянувши матеріали справи за позовом Управління поліції охорони в Київській області, м.Київ
До Комунального закладу Київської обласної ради Яготинський історичний музей , м.Яготин
Про стягнення 13382,18 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: ОСОБА_2
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління поліції охорони в Київській області (далі - позивач) до Комунального закладу Київської обласної ради Яготинський історичний музей (далі - відповідач) про стягнення 13382,18 грн.
Провадження у справі №911/1739/17 порушено відповідно до ухвали суду від 12.06.2017 року та призначено справу до розгляду на 27.06.2017 року.
Представник позивача у судовому засіданні 27.06.2017 року подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із сплатою відповідачем суми боргу та просить суд стягнути з відповідача 673,99 грн. пені та 231,73 грн. інфляційних. Розгляд справи відкладався до 13.07.2017 року.
Як передбачено ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
У п. 17 інформаційного листа від 20.10.2006 року N 01-8/2351 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року Вищий господарський суд України зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.
Оскільки, наведене позивачем зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, судом було прийняте зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим, нова сума позову складає 673,99 грн. пені та 231,73 грн. інфляційних .
В судовому засіданні 13.07.2017 року відповідач також повідомив про сплату основної суми боргу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обстави та підтверджується матеріалами справи, між Управлінням поліції охорони в Київській області (позивач, Виконавець) та Комунальним закладом Київської обласної ради Яготинський історичний музей (відповідач, Замовник) був укладений Договір про спостереження за системами тривожної сигналізації, встановлених на об'єкті, із реагуванням наряду поліції охорони від 03.02.2016 року № 113/16 (далі - Договір).
Згідно з п. 2.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті Замовника, забезпечити негайне прибуття наряду поліції охорони на об'єкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті.
Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунок вартості послуг Виконавця за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 1 до Договору). Вартість послуг визначається у Розрахунку (додаток 2 до Договору).
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата за цим Договором здійснюється Замовником у порядку передоплати щомісячно до 5-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в Розрахунку, на рахунок Виконавця.
Позивач в позові зазначає, що відповідач не оплатив послуги по Договору за лютий-травень 2017 року, чим заборгував позивачеві 12476,46 грн.
В період дії Договору позивач свої договірні зобов'язання виконував належним чином та в повному обсязі, що підтверджується Актами виконаних робіт № ЯГО-000290, № ЯГО-000475, № ЯГО-000689, № ЯШ-000895, а також відсутністю претензій і скарг з боку відповідача стосовно послуг охорони.
Відповідно до п. 5.3. Договору, за несвоєчасну або неповну оплату послуг охорони Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач на підставі п. 5.3. Договору нарахував відповідачу пеню в залежності від дат виникнення заборгованості та фактичних сум прострочення за загальний період з 06.02.2017 року по 05.06.2017 року в сумі 673,99 грн.
Також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 231,73 грн.
В ході розгляду справи відповідач повідомив про погашення заборгованості за послуги охорони, зокрема, сплативши 26.06.2017 року 12476,46 грн., про що надав відповідні платіжні доручення, які приєднані до матеріалів справи.
В клопотанні про зменшення розміру позовних вимог позивач повідомив про сплату відповідачем 26.06.2017 року суми основного боргу, позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 673,99 грн. пені та 231,73 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши наявний позивачем розрахунок, судом встановлено, що пеня та інфляційні нараховані на прострочені суми за фактичний період прострочення (до їх сплати), що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Таким чином, враховуючи, що в період нарахування з 06.02.2017 року по 05.06.2017 року існувало прострочення відповідача на суму основного боргу, вимоги про стягнення пені та інфляційних обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог (уточнених) в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору в повному обсязі, виходячи з нової суми позову.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального закладу Київської обласної ради Яготинський історичний музей (07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Незалежності, 114, код 05277893) на користь Управління поліції охорони в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8, код 40109063) 673,99 грн. пені 231,73 грн. інфляційних втрат та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 18.07.2017 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2017 |
Оприлюднено | 18.07.2017 |
Номер документу | 67787175 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні