Рішення

від 22.05.2017 по справі 175/115/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/115/17

Провадження № 2/175/37/17

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

(з а о ч н е )

22 травня 2017 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретарі - Пренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ТЕХТРАНСЕКО , третя особа: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Моторне (Транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнувши з відповідача грошову суму на відшкодування матеріальної шкоди завданої в наслідок ДТП та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином. За таких обставин, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія АЕС номер 123492 ОСОБА_1, належить на праві власності автомобіль марки Hyundai TUCSON , реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

Так, 19 вересня 2016 року позивач, вищевказаний транспортний засіб, за усною домовленістю, передав своєму батькові ОСОБА_4, для тимчасового користування.

Того ж дня, о 09 годині 13 хвилин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом МАЗ реєстраційний номер АЕ1224HB, під час руху, заднім ходом біля буд. №6 по вул. Яворницького в м. Дніпрі, виїжджаючи з прилеглої території не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Hyundai TUCSON , реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, що слідував по проїзній частині вулиці Яворницького. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальні збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.

За наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за фактом ДТП, Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України - зазначеного ДТП, та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп., на користь держави, що підтверджується відповідною постановою суду від 13 жовтня 2016 року наявної в матеріалах справи, та яка набрало законної сили 25.10.2016 року.

Таким чином вищевказані обставини справи свідчать про наявність вини саме ОСОБА_3 у вчиненні 19.09.2016 року ДТП та якого притягнуто до адміністративної відповідальності з ст. 124 КпАП України.

Стаття 61 ЦПК України окреслює підстави звільнення від доказування. Згідно ч.ч.3,4 цієї статті обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 керував транспортним засобом МАЗ реєстраційний номер АЕ1224HB, який на підставі договору №1-15ор оренди транспортного засобу, знаходиться в користування TOB Техтрансенко .

Зокрема, згідно до умов договору №1-15ор оренди транспортного засобу (без екіпажу) від 01 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_2, іменований надалі Орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХТРАНСЕКО , іменованого Орендарем , Орендодавець передає Орендарю в користування автомобіль марки МАЗ (сміттєвоз), модель 5337, 2005 року випуску, державний номер АЕ1224HB, номер кузова НОМЕР_3 за плату без надання послуг з управління ним і його технічної експлуатації.

Також, згідно до п. 2.1.2. вище зазначеного договору: Орендодавець зобов'язується передати Орендарю технічний паспорт та інші документи на даний Транспортний засіб, необхідні для його використання , а п. 2.2.1 визначено, що орендар зобов'язується використовувати транспортний засіб тільки в цілях перевезення твердих побутових відходів, нести всі витрати на утримання транспортного засобу, його страхування, включаючи страхування своєї відповідальності, нести відповідальність за спричинення шкоди третім особам, тощо .

Обумовлені диспозицією ст. ст. 1187, 1188 ЦК України обставини відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.1 ст. 1172 ЦК України).

У такому випадку обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, покладається на власника цього джерела підвищеної небезпеки, а не на винного водія (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові №6-108цс13 від 6 листопада 2013 року).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного розгляду господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 4 червня 2014 року у справі № 6-49цс14 власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку. Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду Державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395 передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями 1166, 1187,1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, роз'яснення, викладене в Постанові Пленуму Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 є працівником ТОВ ТЕХТРАНСЕКО і завдав позивачу матеріальну шкоду під час виконання ним своїх трудових обов'язків, а тому саме TOB ТЕХТРАНСЕКО , який на момент ДТП відповідно до договору №1-15ор оренди транспортного засобу (без екіпажу) від 01.02.2015 року користувався автомобілем марки МАЗ (сміттєвоз), державний номер АЕ1224HB, зобов'язане відшкодувати шкоду, завдану майну ОСОБА_1

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2016 року ОСОБА_1 внаслідок вищезазначеного ДТП, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про видачу страхового відшкодування.

Згідно пункту А ч. 41.1 ст. 41 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Так, на підставі висновку №4077 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 05.10.2016 pоку, проведеного експертом - автотоварознавцем ОСОБА_5, Моторне (транспортне) страхове, бюро України прийняло рішення про виплату позивачу відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП, яка мала місце 19.09.2016 року в розмірі 77 542,15 грн., що підтверджується відповідним листом.

Також, відповідно до висновку №4077 експертного дослідження авто товарознавця, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Hyundai TUCSON , реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2 складає 155140,77 грн.

Так, згідно ст. 28 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог п.п. 8,9 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вказано вище експертом, при проведенні експертного дослідження було визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля позивача в сумі 155 140 грн. 77 коп.

У свою чергу, 27 грудня 2016 року автомобіль Hyundai TUCSON , реєстраційний номер НОМЕР_1 був повністю відремонтований в СТО ПЕГАС , що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6. Доказами понесенням позивачем витрат на ремонт зазначеного автомобіля в розмірі 129 382,00 грн., підтверджується актом виконаних робіт по ремонту автомобіля №198 від 27.12.2016 року.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу становити 129 382,00 грн., який складається з вартості відновлювального ремонту у розмірі 77 542,15 грн. та страхове відшкодування 51 839,85 грн.

Так, частиною 1 статті З ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2, 3 статті 10 ЩІК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи вищевказані обставини справи та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність пред'явленого прозову, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 79,88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 640,00 грн., сплачена ним при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214, 224 ЦПК України, ст.ст.14,41 Конституції України, ст.ст. 3, 11, 13-16, 23, 79, 88, 1166, 1187, 1188 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ ТЕХТРАНСЕКО , третя особа: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Моторне (Транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХТРАНСЕКО (ідентифікаційний код юридичної особи: 38873331, місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгородне, вул. Центральна, буд. 25, р/р 2600230881501 в ПАТ ОСОБА_7 ДНІПРО м. Дніпро, МФО 305749, код ЄДРПОУ 38873331 ІПН №388733304173, свід.плат. ПДВ №200148086) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_5) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 51 839 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять дев'ять гривень) 85 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХТРАНСЕКО (ідентифікаційний код юридичної особи: 38873331, місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгородне, вул. Центральна, буд. 25, р/р 2600230881501 в ПАТ ОСОБА_7 ДНІПРО м. Дніпро, МФО 305749, код ЄДРПОУ 38873331 ІПН №388733304173, свід.плат. ПДВ №200148086) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_5) суму судового збору у розмірі 640,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.О. Ребров